“Туммім” – практика тибетської йоги. Опис техніки та її особливості

Психологічна підготовка: робота з енергіями

У навчаннях тибетських та індійських філософів існує уявлення про трьох містичних венах, необхідних при духовних практиках. Езотеричні вени ніяк не відносяться до фізичних кровоносними судинами. Так називають тонкі енергетичні канали, які складають частину астрального тіла людини. Йога також контролює циркулюючу по них енергію, як і фізіологію “грубого” тіла.

Буддисти, які практикують цей вид йоги, проводять зосереджену роботу з енергіями, в результаті чого вони абсолютно не сприймають холод і навіть здатні випромінювати тепло. У Тибеті їх називають “респ” (що означає “біла спідниця”), тому що навіть в найлютіший мороз вони одягнені лише в тонкі накидки з бавовни.

В практичному плані “Туммім” є системою фізіологічних і дихальних технік, концентрації уваги, визуализирования, вимовляння мантр і споглядання. Переживання внутрішнього вогню пов’язане з трансформацією енергії (прани) в області пупка в ході її переміщення з нижніх чакр вгору і з верхніх чакр вниз по ходу центрального енергетичного каналу. Через маніпуляції з потоками тонких енергій в цьому каналі з’являється “внутрішній жар”.

Базова практика йоги “Туммім” починається з психічного настрою і дихальних вправ. Коли йог видихає повітря, він візуалізує викидання з себе негативних якостей, таких як гординя, гнів, жадібність, лінь і дурість. При вдиху, навпаки, вбираются в себе позитивні образи або подається дух Будди. Тільки після цього варто приступати безпосередньо до вправ.