Психологічна методика “4 зайвий” використовується в роботі з дітьми старшого дошкільного або молодшого шкільного віку. Вона спрямована на вивчення особливостей мислення дитини, допомагає встановити рівень розвитку логіки, вміння аналізувати і узагальнювати, класифікувати предмети за загальними ознаками. Також дитині доведеться пояснити психолога, тестирующему його, чому він так вирішив.
Методика “4 зайвий” включає кілька етапів. Перший має наочну форму і являє собою ряд картинок із зображенням чотирьох предметів. Три з них пов’язані між собою, наприклад, відносяться до одного виду або мають спільні ознаки. Дитина повинна виявити один зайвий предмет, який не вписується в групу. Наступний етап дослідження проходить у вигляді словесної гри. У цьому варіанті тільки називаються предмети, без наочності. Однак крім того, що дитині необхідно правильно визначити зайвий предмет, він ще повинен пояснити, чому він так думає.
У статті докладно розповімо, як проводиться методика “4 зайвий” з дітьми старшого дошкільного віку при визначенні готовності до навчання у школі, як послідовно виконується робота, який матеріал використовується. Ви дізнаєтеся, як записують і розшифровують результати дитячих відповідей.
Історичні відомості
Методика винятку 4 зайвого предмета застосовувалася ще в 50-х роках. У лабораторії інституту психіатрії розроблялися картки, копіювалися і розсилалися клінічним працівникам. Радянський психолог Дар’я Яківна Рубінштейн присвятила книгу експериментальними методиками патопсихології. Стимульний матеріал, надрукований в ній, складається з 17 карток, однак у наш час їх уже не використовують.
Час невблаганно йде вперед, а на малюнках були зображені старовинні предмети, безповоротно пішли в минуле. Багато дітей просто не могли дізнатися, що за предмет намальований. Наприклад, гасова лампа або віз, радіо або старий приймач. Навіть старші дошкільники не впізнавали старовинні предмети, природно, що вони не могли пояснити їх призначення.
Тому стимульний матеріал Рубінштейн у методиці “4 зайвий” застарів і його вирішено було замінити на нові таблиці, більш сучасні. Застосовують їх у роботі з глухими і німими дітьми. Розглянемо докладніше, у чому полягає тест, розроблений Білопільської Наталею Львівною.
Інструктаж перед тестуванням
Дитині дають ряд картинок і просять уважно розглянути всі предмети, які намальовані на них. З чотирьох зображень потрібно знайти те, яке не вписується (на думку дитини) в групу.
Якщо дитина не може, то психолог або інший дослідник може задати навідні запитання. Це стосується тільки першої картки, над рештою дитина працює самостійно.
Тестовий матеріал
Картки в методиці “4 зайвий” розташовані серіями, кожна з яких здатна розкрити понятійні особливості мислення дитини. Розкладені вони по групах в порядку ускладнення завдання. Так, якщо в першій серії на картинці дитина повинен з трьох геометричних фігур одного розміру відокремити четверту, більшого розміру, то далі доводиться класифікувати предмети по їх приналежності до однієї спільноти або мають однакові ознаки.
На малюнку вище на першій таблиці розташовані рослини, а зайвим потрібно назвати кішку. На другому малюнку – потрібно назвати яблуко, так як це єдиний їстівний предмет на картці.
Словесний тест
Для молодших школярів методика “4 зайвий” проводиться в словесній формі. Дитині зачитують вголос 5 слів, наприклад, диван, шафа, ліжко, стеля, крісло. Він повинен уважно вислухати і визначити, що 4 слова можна віднести до предметів меблів, а стеля – зайвий, так як це частина кімнати.
Ускладнення завдання проводиться також поступово. Наприклад, з таких слів – глибокий, високий, низький, маленький, світлий, тільки останнє означає колір предмета, решта – це ознаки розміру.
Результати тестування
Дитині пропонують 17 завдань. Всі відповіді записуються, причому фіксується не тільки правильність визначення зайвого предмета, але і те, як дитина пояснив свій вибір. Іноді школяр може вибрати зразок і неправильний варіант відповіді, але його пояснення призводить до позитивного висновку, що мислення у нього добре розвинене. А нестандартний відповідь дає привід досліднику провести більш глибоке тестування.
Деякі діти, навпаки, спрощують свій вибір, називаючи предмети, що починаються на одну букву або за ознакою одноманітної форми. Такі відповіді будуються на слабких, латентних ознак.
Результати поділяють на такі типи, починаючи з хороших відповідей:
- правильно визначив зайвий предмет і пояснив його приналежність;
- спочатку помилився, а потім – виправився;
- придумав своє пояснення;
- пояснює по-своєму, але з допомогою досліджень;
- не може побачити різницю, навіть користуючись допомогою дорослого.
Погані відповіді говорять про те, що у дитини конкретне мислення, він не вміє вибудовувати узагальнення за певними ознаками.
