Процес мислення – основа формування свідомості людини. У сучасній психології розроблені деякі моделі, за якими розумовий процес може “рухатися”, і залежно від цих моделей формується свідомість людини, його підхід до вирішення різних завдань, його стиль життя. У цій статті ми розповімо, що таке дивергентне і конвергентне мислення, чим вони відрізняються один від одного.
Дослідження Гілфорда
Вперше суттю людського мислення і його особливостями зайнявся американський психолог Джой Гілфорд. Після численних досліджень, дослідів і експериментів за участю добровольців у 60-х роках написав свій феноменальний праця – “Природа людського інтелекту”. У цій книзі була детально розглянута теорія креативності, іншими словами, були розібрані витоки творчості, натхнення, які керують багатьма, але не всіма людьми на планеті. Гілфорд стверджував, що людині може бути властиво дивергентне або конвергентне мислення, причому є особистості, для яких можливий лише один тип, а є й такі, в яких обидва варіанти гармонійно поєднуються. В подальшому на основі праць Гілфорда було видано безліч психологічних трактатів, тестів та іншого матеріалу, яким нині сучасні фахівці активно користуються у своїй роботі. Так що ж саме він намагався сказати нам про поняття конвергентного і дивергентного мислення і як він усе це уявляв?
Шаблонне мислення?
Почати варто з детальною трактування кожного терміна окремо, і першим в списку у нас буде стояти конвергентний тип мислення. Що ж це таке і якими характеристиками він володіє? Конвергентне мислення – це в психології часто зустрічається термін, який позначає лінійний підхід до вирішення проблем, виконання конкретних дій поетапно, дотримання шаблонності. Даний термін грунтується на латинському слові convergere, що в перекладі звучить як “сходитися”. Тобто доводи людини, яка мислить конвергентно, сходяться на єдиному конкретному вирішенні тієї чи іншої проблеми. Причому він прийшов до цього рішення по протоптаній доріжці, тобто грунтуючись на правилах і досвіді.
Тест на IQ
Найкращим чином розвиток конвергентного мислення стимулює тест на IQ. Безперечно, щоб вирішити більшість завдань, варто володіти чималими навичками і знаннями, розуміти, в чому суть задачі, та знайти до неї грамотний підхід. Але всі завдання такого тесту – не що інше, як шаблонні головоломки. Просто в одній все представлено у вигляді букв, в іншій лідерами є цифри, третьої ви повинні уважно вивчити стан та структуру тих чи інших фігур і т. д. В цілому тест тренує мозок, але налаштовує його на однотипне мислення. Після того як ви вирішите кілька десятків завдань з тесту, решта кілька сотень для вас виявляться дуже легкими.
Повернемося до школи
Ще одне місце, в якому розвивають конвергентний тип мислення, – школа. Всі завдання, будь вони математичні, фізичні або навіть біологічні, заздалегідь передбачають правильну відповідь (нерідко знайти його можна в кінці підручника). Що ж тоді оцінюється? Оцінюється те, наскільки шаблонно ви приходите до цієї відповіді і наскільки швидко вам дається рішення по заданої вчителем схемою. Адже часто бували випадки, коли викладач відмовлявся ставити п’ятірку учневі, який вирішив задачу за іншою формулою і відповідь вийшов вірним, але викладач цьому не навчав. З одного боку, конвергентне мислення вчить нас порядку, правилам, лінійності, але, з іншого боку, це теорія, яка на практиці виявляється зовсім марною.
Креативність і відсутність стандартів
Зараз ви зрозумієте, що дивергентне і конвергентне мислення – це полярні поняття. Вони принципово відрізняються один від одного і іноді навіть є взаємовиключними. Отже, дивергентне мислення – це методика вирішення проблем, при якому людина розглядає безліч варіантів, не зупиняючись на чомусь одному. Приходить він до своїх численних рішеннях не за будь-яких шаблонів, а спираючись лише на власну інтуїцію і передчуття, що потрібно зробити так і так, а ось так не вийде. Сам термін походить від латинського слова divergere, що перекладається як “розходитися”. Тобто щодо однієї задачі або проблеми, шляхи її вирішення розходяться, причому іноді неймовірно широко. Деякі психологи називають такий тип мислення віялоподібним, так як з однієї точки виходить безліч “променів”, які спрямовані в різні сторони.
До чого це призводить?
Дослідженням розвитку дивергентного мислення займалися такі експерти, як Є. Торранс, Р. Грубберу і К. Тейлор, і вони прийшли до наступних висновків. Даний “віялоподібний” тип вирішення завдань є не чим іншим, як джерелом творчості і креативності. В ході такого мислення в людському мозку з’являються аналітичні здібності, виявляється дослідницький інтерес, опрацьовується нестандартний підхід до вирішення тих чи інших проблем. Більш того, багато людей з дивергентним типом мислення можуть вибирати для себе нестандартні сфери діяльності, викликаючи тим самим резонанс у суспільстві. Тим не менш, ким би вони не були за професією, вони можуть найкращим чином проаналізувати будь-яку ситуацію, зіставити факти і зробити найбільш точні висновки. При цьому для вирішення проблеми вам будуть надані з їх боку численні варіанти.
Критерії оцінки
Дивергентне і конвергентне мислення настільки різні, що для визначення наявності у людини другого існують певні тести. А от щоб зрозуміти, на якому рівні розвитку знаходиться ваше дивергентне мислення, немає ніяких критеріїв або завдань. Є лише деякі загальні ознаки:
- Ваш розум працює швидко – за короткий проміжок часу ви можете придумати багато всього, і кожна думка буде цікавою.
- Нестандартний підхід до вирішення завдань. Проявляється у всьому, починаючи від домашнього господарства, закінчуючи роботою.
- Ви бачите незвичайне в дрібних деталях. Вам здається, що багато чого в цьому світі суперечливо. При цьому ви легко можете переключитися з однієї думки на іншу, а потім ще й зіставити висновки про абсолютно різних поняття.
- Образність. Ви мислите символами, образами. Для опису конкретних предметів і явищ найчастіше використовуєте враження, а не конкретні терміни або дані.
Тренування в області творчості
Розвинути в собі дивергентні навички може кожен, навіть якщо цей чоловік уже не молодий і все життя робив все по шаблонах. Варто лише захотіти і зайнятися цим. Звичайно ж, діти вчаться цьому набагато швидше, тому важливо тренувати у них дані навички. Отже, завдання для дивергентного мислення – це всілякі творчі “доручення”. Почнемо з простого: викладу. Попросіть дитину написати переказ того чи іншого тексту, причому зміст не важливо – нехай ґрунтується на власних враженнях. Так ви зможете оцінити, наскільки багато він може розкрити тему, про яку чув всього пару разів. Які ще є конкретні вправи?
- Для початку вибираємо літеру, наприклад “т”, і придумуємо як можна швидше десять слів, які з неї починаються. Потім вибираємо букву “а” і пишемо слова, в яких вона стоїть на третьому місці. Потім можете вибрати ще одну букву і підібрати ряд слів, де вона розташовуватиметься в самому кінці.
- Вибираємо слово, наприклад, “літо”, і підбираємо до нього десять інших слів, які будуть його характеризувати.
Такі задачки можна придумувати на ходу, і вони можуть бути не гуманітарними або технічними, а просто побутовими. Наприклад, уявіть, що в кімнаті перегоріла лампочка. Знайдіть десять різних шляхів для вирішення проблеми зі світлом.
Відмінності – які вони?
Для деяких людей наявність шаблону і визначеного порядку – це запорука щастя. Так вони відчувають себе комфортно і безпечно, тому їх мозок схильний виключно до конвергентному мисленню. Дивергентне мислення, або творче мислення, – це відсутність не тільки шаблону, а навіть точки відліку. У вас є тільки проблема, і вирішувати ви починаєте її з порожнечі. Методом “тику” ви обираєте два або більше шляхів для вирішення завдання, вагаєтесь, але в підсумку інтуїтивно починаєте тяжіти до того чи іншого. Що ж, різниця очевидна. Залишається лише сказати, що оптимальне для людини – це наявність в домінуючої позиції дивергентного типу мислення, але про запас тримайте конвергентне – бути може, шаблон в деяких галузях і стане в нагоді.
