Державні інформаційні ресурси: основні поняття, формування та забезпечення

Сучасне суспільство називають інформаційним. Це пов’язано з тим, що різні новини і відомості є затребуваними товарами на ринках. У всіх сферах інформація набуває особливу значущість для її збору, зберігання і обробки створюються спеціальні системи. Держава є одним із найбільших виробників і в той же час споживачем цієї бази даних. Розповімо про те, як здійснюється державне управління інформаційними ресурсами, як вони забезпечуються формуються й використовуються.

Вихідні поняття

Для розуміння специфіки інформаційних ресурсів необхідно визначитися з тим, що це таке. Під цим терміном розуміють відомості, зафіксовані на будь-якому носієві і передаються для зниження невизначеності. Інформацію можна доносити від однієї людини до іншої, від машини до суб’єкта, шляхом автоматизації. А також у формі сигналів її можуть передавати живі істоти і рослини. Для такої мети інформація повинна бути одягнена у форму повідомлення. Це може бути текст, мова, схема, зображення, система кодів.

Сутність інформації можна визначити через поняття знання. Людина, отримуючи повідомлення, повинен декодувати інформацію і отримати сенс сказаного, тобто щось, що не було йому відомо до цього моменту. Якщо нічого нового немає, то повідомлення вважається несодержательным. До вихідних понять також належать відомості про джерела інформації. Сюди включаються документи, зафіксовані на матеріальних носіях. Також інформація може бути представлена у вигляді даних: сигналів, цифр, букв, зображень. Вони, в свою чергу, фіксуються на різних носіях.

Поняття інформаційних ресурсів

Для здійснення будь-якої діяльності людини необхідні ресурси. Під ними розуміють певні об’єкти, що допомагають досягати цілей. З них виділяють матеріальні, природні, енергетичні, трудові та фінансові. І найважливішими в діяльності сучасних підприємств і людей є інформаційні ресурси. Їх головною відмінністю від інших є те, що вони являють собою результат інтелектуальної діяльності населення. Їх творцями виступає кваліфікована і творча частина жителів країни, тому такі дані становлять національне надбання.

Приватні і державні інформаційні ресурси відносяться до виду поновлюваних і можуть підлягати розповсюдження і тиражування. В основному вони представлені у вигляді книг, документів, баз даних, творів мистецтва. Тобто це все те, що накопичено суспільством за історію свого існування та розвитку. Вони об’єднують всі знання і досвід людства у вигляді первинної та вторинної інформації. У першому випадку це обсяг знань, який постійно збільшується в результаті діяльності людей. У другому випадку – це інформація, оброблена і зафіксована на будь-яких носіях.

Сьогодні кількість таких відомостей стрімко зростає. Кожна людина має можливість створювати власні інформаційні ресурси у вигляді текстів, фотографій, аудіо і відеофайлів. В законі такі інформаційні ресурси визначаються як документи та їх масиви. Володіти ними можуть бути як окремі особи, так і організації, і групи людей, в тому числі і держава.

Види інформаційних ресурсів

Існує безліч підстав для класифікації інформаційних ресурсів. За змістом вони можуть бути поділені на: наукові, суспільно-політичні, персональні дані, нормативно-правові, екологічні та інші. За формою можна виділити документовані і недокументовані інформаційні ресурси. Перші, в свою чергу, діляться на текстові, графічні, аудіо, фото і відеодокументи, електронні. За формою власності виділяють: державні інформаційні ресурси, муніципальні, що належать громадським організаціям і приватні.

Базу даних країни можна поділити за рівнями держструктури на федеральні відомості, суб’єктів РФ, муніципальні, окремих відомств. Згідно з критеріями обмежень існують ресурси загального і службового користування, інформація, доступ до якої надається за згодою сторін, і заборонена.

Управління інформаційними ресурсами

Кожна держава організовує систему управління інформаційними ресурсами для досягнення наступних цілей:

  • створення масиву документів, що сприяють управління країною і реалізації конституційних прав і обов’язків;
  • зберігання та захист інформаційних ресурсів держави;
  • забезпечення доступу до бази даних з боку організацій і громадян.

Для досягнення цих цілей необхідно вирішити кілька найважливіших організаційних завдань. Система державного управління інформаційними ресурсами покликана забезпечити:

  • Організацію збирання, обробки та зберігання важливих відомостей.
  • Координацію діяльності різних відомств для створення єдиного інформаційного простору держави.
  • Облік і забезпечення доступу до даних ресурсів.
  • Організацію захисту інформації, контроль за її зберіганням і використанням.

Склад державних інформаційних ресурсів

В цілому всі інформаційні ресурси країни можна розділити на дві великі групи: ті, які необхідні для функціонування окремих державних органів, і ті, які потрібні зовнішнім користувачам. Друга група створена для того, щоб збирати інформацію і забезпечувати доступ до них з боку громадян і різних організацій. До них відносяться бібліотечна і архівна мережі країни, а також системи статистики і науково-технічна. А інформаційні ресурси державних органів – це комплексне забезпечення відомостями про діяльність пенсійних фондів, судів, соціальних служб, міністерств і відомств.

Формування і використання інформаційних ресурсів

В роботі різних державних органів утворюється безліч документів, які необхідно ефективно зберігати і організовувати їх використання. Формування державних інформаційних ресурсів включає наступні види діяльності:

  • створення умов для розвитку та удосконалення системи захисту прав власності на всі види інформації;
  • організація баз різних рівнів державної та приватної діяльності та забезпечення єдиного інформаційного простору;
  • розробка спеціальних систем, які сприяють обміну, розповсюдження та використання даних ресурсів.
  • створення умов для якісного обслуговування громадян і організацій;
  • розробка єдиної системи розповсюдження та збору інформації.

Державна політика в сфері інформаційних ресурсів

Діяльність у сфері базових відомостей регулюється законом «Про інформацію, інформатизації і захист інформації». Держава бере на себе зобов’язання щодо виконання цієї постанови, а також займається його удосконаленням у зв’язку з що відбуваються змінами. Політика країни в цій сфері спрямована на те, щоб створити ефективну систему по збору, обробці, зберіганню та використанню інформаційних ресурсів. Держава бере на себе відповідальність та обов’язки щодо формування єдиної бази. Воно є гарантом збереження персональних даних громадян, а також сприяє поліпшенню діяльності в цій сфері. Забезпечення державних інформаційних ресурсів сучасної системою захисту, в тому числі законодавчої, – це найважливіше завдання керівництва країни.

Інформаційні ресурси органів влади

У кожного міністерства, регіональних урядів, різних відомств є власний комплекс інформаційних ресурсів. При цьому державна система повинна бути побудована таким чином, щоб між організаціями різних структур і рівнів була єдина мережа. Крім того, існують і внутрішні інформаційні ресурси державної організації. Наприклад, у будь-якого регіонального уряду повинен бути сайт, на якому громадяни та певні компанії можуть отримати відомості про роботу органу влади. Також вони мають і внутрішні мережі, в рамках яких відбувається обмін повідомленнями між співробітниками. Урядам регіонів також підпорядковуються місцеві державні інформаційні системи і ресурси: бібліотеки, архіви, органи статистики.

Бібліотечні мережі

Для забезпечення населення різнобічними необхідними знаннями в країні функціонують бібліотечні системи. Їх особливістю є те, що вони зберігають тільки оброблену, опубліковану і розтиражовану інформацію. Згідно з законом «Про бібліотеки» в Росії працюють такі види бібліотечних мереж:

  • публічні;
  • науково-технічні;
  • вузівські;
  • медичні;
  • сільськогосподарські.

Крім перерахованих вище, є також шкільні, профспілкові, військові та інші. Бібліотеки охоплюють всю країну і безкоштовно забезпечують населення інформацією. В цю державну систему входить більше 150 тисяч установ.

Архіви

До системи державних ресурсів відноситься та архівна мережа країни. В цих установах Росії знаходиться 460 мільйонів інформаційних одиниць. Документи приймаються на зберігання наступними установами:

  • державними і муніципальними архівами;
  • бібліотеками і музеями;
  • системами інформаційного зберігання Академії наук.

Державна архівна мережа приймає документи на постійний облік, а тимчасове комплектування здійснюють різні підприємства, відомчі та галузеві архіви. Головним завданням систематизованого установи є якісне зберігання інформації та надання довідкової документації по ній громадянам і підприємствам.

Система статистики

Держава крім зберігання і поширення інформації займається її збиранням. Для цього створена система органів статистики, яка забезпечує формування ресурсів про самих різних аспектах життя країни. Об’єктами такого роду обліку є показники соціально-економічного розвитку і демографічні, стану різних галузей, громадська думка, наявність трудових ресурсів та багато іншого. Статистичні інформаційні ресурси органів державної влади дозволяють оцінювати ефективність їх роботи, дані про життя населення, про функціонування економіки. Дають уявлення про те, як живе країна.

Система науково-технічної інформації

У Росії функціонує мережа по збору, зберігання і використання інформації, що утворюється в результаті дослідницької і науково-технічної діяльності. Вона необхідна для вчених, які генерують нові ідеї, винаходи і повинні бути в курсі нових відкриттів. Також створення державних інформаційних ресурсів у науково-технічній сфері необхідно підприємствам, які планують впроваджувати інновації у виробництво, комерційну діяльність. У цю систему входять мережа бібліотек та дослідницькі центри. Вони займаються збором інформації, а також поширенням опублікованих даних. Ця мережа також акумулює патентні відомості, які можуть використовуватися компаніями і приватними особами.

Державні інтернет-ресурси

Для якісного обслуговування в Росії створюються інформаційні ресурси державної влади та організовується їх представництво в Мережі інтернет. Це дозволяє громадянам отримувати інформацію про роботу держструктур, довідки про конкретних людей і організаціях, статистичні дані, оформляти різні документи. Головним інтернет-ресурсом є сайт Держпослуг, який дозволяє населенню отримати інформаційне обслуговування, не виходячи з дому. Також існують сайти бібліотек, архівних установ, органів влади, які спрощують доступ населення до бази даних.

Значення інформаційних ресурсів у сучасній державі

Сьогодні складно уявити успішну країну, не заботящуюся про власних інформаційних ресурсах. Вони мають надзвичайну важливість у діяльності підприємств і в житті громадян. При цьому державні інформаційні ресурси покликані забезпечити населення якісними, достовірними відомостями. Сьогодні, коли життя кожної людини змінюється з-за зростаючої інформатизації, органи влади повинні ефективно контролювати ці процеси і керувати ними, щоб не сталося хаосу в цій сфері.