Питання про те, хто написав Біблію − Старий і Новий Завіт – для віруючих людей здається недоречним, оскільки їх авторство вони беззастережно приписують Богу, погоджуючись лише з тим, що свій великий задум Він здійснив руками конкретних людей. Не осмілюючись оскаржувати це думка, спробуємо лише окреслити коло тих обранців Божих, завдяки яким людство отримало Святе Письмо у всьому різноманітті входять в нього релігійних творів.
Що таке Біблія?
Перш ніж говорити про те, хто написав книги Нового Заповіту і Старого, іменовані сукупності своєю Біблією, чи інакше (Святим Письмом), визначимося з самим цим терміном. За багатовіковою традицією під словом «Біблія», що давньогрецькою означає «книги» прийнято розуміти досить велике зібрання релігійних текстів, що визнані священними серед християн і частково серед іудеїв (Новий Завіт ними відкидається).
Історичні дослідження показали, що створювалися вони протягом 1600 років (приблизно 60 поколінь людей) і з’явилися плодом праці не менше 40 авторів – тих самих обранців Божих, про яких йшлося вище. Характерно, що у їх число увійшли представники самих різних соціальних шарів, від простих рибалок до вищих державних сановників і навіть царів.
Додамо ще, що Старий Завіт (за хронологією більш ранній, ніж Новий) включає в себе 39 канонічних книг, визнаних священними, і ряд більш пізніх творів, також рекомендованих для прочитання через їх високої духовної цінності. Новий Завіт складається з 27 книг, написаних уже після завершення земного шляху Спасителя, і є богонатхненним, оскільки створені, як прийнято вважати, інтуїтивно Божому.
