Історія Польщі, як і багатьох держав, сповнена трагічних подій. Зовнішні та внутрішні війни, заколоти, поділу, відчайдушне відстоювання свого суверенітету. Могутня річ Посполита, з’явившись в XVI столітті, два століття потому зникає з політичної карти світу на 123 роки. Після іноземного панування її незалежність завдяки спільним зусиллям була відновлена в кінці Першої світової війни, 11 листопада 1918 року.
Однак після Другої світової війни Польща знову потрапляє в зону впливу іншої країни, цього разу Радянського Союзу, де комунізм був панівною політичною доктриною. Укладений союзницький договір в 1945 році поклав початок новим відносинам двох держав.
Втрати Польщі у Другій світовій війні
Після віроломного нападу фашистської Німеччини 1 вересня 1939 року, підхоплена окупацією радянськими військами з східної частини за 27 днів Польща була стерта з політичної карти. Саме з її розгрому і починається відлік Другої світової війни, що призвела за собою величезні людські жертви.
Військові дії добряче пошарпали землі польської держави і залишили за собою низки сильних руйнувань і втрат. Території Західної України та Білорусії остаточно закріпилися за СРСР. В цілому було розгромлено 20 % промислових об’єктів, 60 % медичних закладів, більше 63 % освітніх і наукових установ, а Варшаву зрівняли з землею. Але найголовнішим залишаються непоправні людські втрати.
Сотні тисяч жителів були закатовані важкими примусовими роботами в концтаборах нацистів. Особлива жорстокість припала на частку польських євреїв, яких спочатку зігнали в гетто, а після прийняття рейхом рішення єврейського питання в 1942 році, вислали в табори смерті. Один з найкривавіших таборів смерті знаходився недалеко від міста Освенціма, в ньому були закатовані і вбиті понад 4 мільйонів осіб.
Безсумнівно, величезна кількість поляків загинуло в результаті гітлерівського режиму, однак і радянське керівництво добре доклало руку до знищення польської еліти та інтелігенції. Радянські репресії були майстерно спрямовані на економічне використання польського народу.
