Що означає вираз “правда-матка”?

Що означає вираз «правда-матка», і чим воно відрізняється від поняття «правда»? Справа в тому, що це словосполучення є розмовним і його вживання має яскраво виражене емоційне забарвлення. Воно найчастіше використовується тоді, коли мовець висловлює неприємну інформацію, що називається, в лоб, незважаючи на особи і не піклуючись про наслідки. Далі про значення виразу «правда-матка» буде сказано більш докладно.

Що сказано в словнику?

Там з приводу вислову «правда-матка» повідомляється, що воно означає “говорити правду, не рахуючись з тим, як на це може відреагувати співрозмовник”. Як правило, це словосполучення вживається разом з дієсловом «краяти». Він ще підсилює експресивність висловлювання, замінюючи собою дієслова «говорити», «доносити», «сказати», «висловити», які можна застосовувати з цим фразеологизмом.

Чому саме “матка”? У даному випадку мається на увазі мати, тобто фразеологізм означає: правда – основа всього, вона не може бути поганою або шкідливою.

Щоб краще зрозуміти вираз «правда-матка», наведемо приклади речень з ним.

Приклади вживання

Для наочності можна навести такі:

  • Не було в цій людині ніякої дипломатичності, він завжди різав в очі правду-матку, не рахуючись ні з ким і ні з чим.
  • Лідія Іванівна була людиною великого такту, вона не мала звички, не шкодуючи чужого самолюбства і нервів, різати направо і наліво правду-матку. При цьому вона була дуже правдива і нездатна на лукавство.
  • Семенов не стримувався у своїх оцінках незалежно від того, подобалося це комусь чи ні. Він різав правду-матку в обличчя кожному, в тому числі і високопоставленим чиновникам.
  • Продовжуючи вивчати, що означає вираз «правда-матка», слід ознайомитися з схожими на нього і протилежними йому лексемами.

    Близькі за змістом слова

    Серед них перебувають:

    • справедливість;
    • істина;
    • правда-матінка;
    • бувальщина;
    • саме так;
    • зрозуміло;
    • дійсно;
    • істинно так;
    • справжність;
    • справді;
    • точно;
    • воістину;
    • у самому справі;
    • фактично;
    • по правді;
    • без сумніву;
    • насправді;
    • безперечно;
    • завідомо;
    • достовірність;
    • що правда, то правда;
    • що вірно, то вірно;
    • чого гріха таїти;
    • тут нічого не скажеш.

    Є й інші синоніми. У вираження «правда-матка» такими будуть словосполучення, з вживанням першого, вхідного в них слова “правда”, з такими прикметниками, як:

    • суща;
    • чистий;
    • свята;
    • істинна;
    • гірка;
    • гола;
    • проста;
    • життєва;
    • формений;
    • справжня.

    Далі розглянемо антоніми до досліджуваного словосполучення.

    Антоніми

    До них відносяться такі, як:

    • брехня;
    • неправда;
    • кривда;
    • брехня;
    • лицемірство;
    • обман;
    • введення в оману;
    • казка;
    • віз;
    • свист;
    • дурниця;
    • мережива;
    • вигадка;
    • вигадка;
    • туфта;
    • локшина;
    • балаканина;
    • дезінформація;
    • брехня.

    Розглянувши вираз «правда-матка», варто задуматися про те, а чи добре завжди «різати» її в очі?

    Філософське питання

    Насправді однозначної відповіді поки не може дати ніхто. Якщо звернутися до мудрості, яка присутня у Святому Письмі, то в першу чергу воспоминается одна з заповідей, яка закликає не лжесвидетельствовать. Що забороняє це постанова? Закон говорить, що злом є не тільки принесення наклепу, але і всяка брехня взагалі.

    В іншому випадку, як Біблія попереджає, піддасися осуду, яке було винесено змію-спокусникові, клеветавшему Єві на Бога. Тобто Біблія засуджує брехню.

    Що сказано в Біблії з приводу того, чи дозволяється докоряти людей за їхні вади? Відповідь на це питання є у Євангелії від Матвія. Там сказано: «Не суди, і не судимий будеш». В коментарях святих отців з цього приводу говориться, що Євангеліє не дає нам права судити про недоліки або пороки оточуючих, якщо це не є нашою професійним обов’язком. Виправляти ж чужі недоліки вони закликають прикладом лагідності. Таким чином, виходить, що різати правду-матку без необхідності все ж неприпустимо.

    У посланні апостола Павла до Ефесян говориться, що неприпустиме навіть така брехня, при якій немає наміру нашкодити ближньому. Так як всяка неправда приходить у суперечність з повагою і любов’ю і не гідна людини. Тому необхідно відкинути брехню і говорити лише правду. Тобто знову наводяться аргументи за правду-матку.

    В 1-му посланні апостол Павло дає пораду, як уникнути гріха проти дев’ятої заповіді. Він пропонує приборкувати свій язик від лихого, а уста – від говорення підступу. Тобто питання про правду і брехні залишається філософським.