Локалізація ігор є одним з підготовчих процесів відео-простору до його продажу в певній країні зі своєю мовою. Процес цей передбачає обробку художніх матеріалів. Звичайно ж, переклад гри входить також термін “локалізація”.
Історія адаптацій
Крім перекладу з мови оригіналу на мову іноземну, локалізація передбачає створення нових файлів у бібліотеці гри, а також переклад усіляких керівництв до неї, запис аудіо іноземною мовою. Виробляються навіть деякі зміни окремих ігрових деталей. Щоб потрапити в рамки особливостей культури регіону, для якого і проводиться локалізація гри.
Першим в історії зміненим відео-простором є японська Pac-Man 80-х років. Розробники тоді поміняли назву гри на більш “англомовний манер” – Puck-man. Однак у Сполучених Штатах ідею відкинули через страх того, що саме слово Puck може бути исковеркано і перетворено в нецензурний вислів.
У часи перших локалізацій ігор величезну роль відігравало рішення задач з обмеженнями простору, що було доступно для обробки рядків тексту. Адже перекладені рядки займали більше місця, ніж оригінальні. Таким чином доводилося весь час скорочувати оригінальний текст.
Складнощі перекладу
Крім того, виділений бюджет і встановлені терміни робіт дуже часто були недостатніми для якісного продукту на виході, з-за чого перекладений текст доводилося постійно оптимізувати і переписувати. А це викликало певну плутанину.
На початку XXI століття технології стрибнули вперед, і з’явилася можливість розширювати простір для тексту і, відповідно, сам текст локалізації комп’ютерної гри. Зберігати файли теж стали в іншому форматі. Розвиток технологій звукозапису дало можливість включити в процес локалізації ігор озвучення та дубляж на різних мовах. І це дуже втішило геймерів.
Весь процес
У наш час можна помітити серйозне підвищення обсягу локализируемого матеріалу. Особливо це стосується онлайн-проектів.
Сам же процес локалізації перекладу гри російською мовою виглядає наступним чином:
Після всього цього з’являється можливість випустити матюкав на декількох мовах.
Робота з текстом
Для того, щоб повністю перевести текст великої гри спочатку створюють перелік внутрішньоігрових термінів, щоб не переплутати слова загального вжитку зі словами, що мають локальний сенс. Після виконується графічний переклад, тобто на внутрішньоігрової графіком накладають перекладений текст. При цьому він повинен бути виконаний в тому ж шрифті, що і оригінал.
Таким чином, якщо у відео-просторі використовується шрифт власного виробництва, аналогічний створюється окремо для того алфавіту, який використовується в локалізації гри на PS3, 4 або будь-яку іншу консоль.
В залежності від програмного коду і візуальної частини, програмісти здатні змінювати файли або створювати окремі, для того, щоб переводити було зручніше.
При перекладі враховуються особливості мови в регіоні, традицій транскрипції і вимови інших мов. Все це може провадиться як при безпосередній участі розробника, так і незалежно від нього.
Особливості та нюанси
Локалізатори враховують наступні фактори в процесі перекладу:
Існує ще й аматорський переклад ігор, який відрізняється не настільки жорсткими рамками виконання. Часто команди неофіційних локалізаторів виконують свою роботу більш скрупульозно. Однак у них можуть виникнути проблеми з ліцензією і такий переклад може взагалі не побачити світло.
Найбільш труднопереводимыми є гра слів і адаптація стійких виразів, бо для цього необхідно виявляти всілякі відсилання до культури і правильна їх передача.
Типові помилки
Користувачі часто натикаються на помилки орфографії і пунктуації в іграх з російською локалізацією на Xbox і інших платформах. Можна також виявити втрату сенсу фраз і пропозицій в перекладі, вирізані частини і навіть цілі пласти тексту, які взагалі не були переведені. Вони так і залишаються на мові оригіналу посеред усього іншого тексту, який локалізований.
Що стосується озвучки, то часом можна виявити монотонне вимову або невиразність голосу актора.
Історія російської локалізації
Ігри на PC отримали своє поширення на зламі дев’яностих років в пострадянському просторі.
Як правило, займалися такими перекладами нелегально маленькі студії піратів, наприклад всім відомий “Фаргус”. Перекладали вони навіть назви ігор. Якість такої локалізації, звичайно, страждало. Хоча воно не заважало геймерам.
Сама ж необхідність ігор російською мовою в нашій країні, на відміну від багатьох інших, викликана вкрай низьким рівнем володіння англійською. Що не дає можливості повноцінного сприйняття оригінального продукту середньостатистичному користувачу.
На відміну від “Фаргуса”, найбільш відомою професійною командою локалізаторів є “СофтКлаб”.
Саме поняття “локалізація”, звичайно ж, укладає в собі не тільки простий переклад тексту. Це ще й культурна адаптація. І це словосполучення вже саме по собі є окремою темою.
Щоб правильно подати іноземний продукт цільової аудиторії необхідно повноцінне вивчення культури як оригінального оригінального продукту, так і цієї самої аудиторії. Тільки в цьому випадку адаптований продукт буде зрозумілий і можливо навіть в деякій мірі близький споживачеві.
Російська локалізація ігор, в першу чергу, представляє собою переклад, проте, це щось набагато більше. Адже крім того, щоб перевести на іншу мову відео, озвучити його і провести адаптацію в технічному і культурному планах, ймовірно, буде потрібно також адаптація її в правовому полі країни-споживача.
Правові зміни
В якості прикладу адаптації під законодавство країни можна навести випадки з міжнародними розглядами серії ігор Wolfenstein, в яких головний герой Вільям Джозеф Блацкович б’ється з нацистами. Враховуючи специфіку самої теми, в грі, природно, присутня безліч графічних зображень свастики та іншої символіки нацистів часів Другої Світової.
У Німеччині законодавством заборонено користуватися нацистською символікою. А це означає, що для локалізації ігор на PS3, Xbox і інших платформах в цій країні всі графічні матеріали, що містять подібну символіку доведеться або прибрати, або замінити.
Wolfenstein і цензура
Що стосується серії Wolfenstein, то гру для iOS – Wolfenstein 3D (2011 рік) прибрали з App Store в Австрії і Швейцарії з-за того, що там була свастика. Ця гра і раніше піддавалася цензурі. Наприклад, в 1994 році, коли вона вийшла на приставці Super Nintendo, з фінальної версії локалізації були прибрані всі зображення свастики в замку нацистів, а собак-охоронців змінили на щурів. У тому ж році цю гру заборонили на території Німеччини.
У сучасній Wolfenstein: The New Order (2014 рік), в якій вся дія відбувається в альтернативної історії, де нацисти здобули перемогу у Другій Світовій із-за різкого стрибка їх власних технологій, була також введена цензура у версіях для країн Австрії та Німеччині, на відміну від версій міжнародних.
У продовженні цієї гри Wolfenstein II: The New Colossus, цензори зайшли ще далі. У тій частині гри, де присутня Адольф Гітлер, йому прибрали впізнавані вуса і дали звання канцлера. Зображення ж свастики поміняли на символ з трьома кінцями.
Види локалізації
В той час як переклад може містити дослівну інтерпретацію, локалізації необхідно змінити початкову ідіому на таку, що буде більш доступною для споживача в іншій країні.
Таким чином, можна виявити, що у локалізації та перекладу мети все-таки різняться. У першого – донесення споконвічного сенсу, але з увагою до безлічі факторів, які впливають на отримання повноцінного досвіду від продукції. У другого ж метою є просто переказати зміст і саму суть якого-небудь повідомлення.
Так звана “коробкова локалізація” є найбільшою поверхневою. Це коли на фізичному носії локалізуються написи на упаковці продукту. У разі ж виходу гри в інтернет-магазині (наприклад, Steam або GoG), перекладається її мандрівниця. Тобто опис та ігрові кадри.
Локалізація інтерфейсу ж являє собою не тільки переклад коробки і опису, але також назви кнопок, мануалів і інших елементів ігрового інтерфейсу. На цьому така локалізація закінчується. І цьому може відчуватися досить дивно. Тобто кнопка “Запустити гру” буде російською, але сюжет і весь інший текст мовою оригіналу. Проте, такий переклад не є рідкістю.
Інший вид називається текстовим. Тут вже йде не тільки переклад інтерфейсу, але і всього іншого, що є в грі. Без озвучки. Так можна слухати іноземну мову і намагатися зрозуміти гру слів і сленг, при цьому читати субтитри і не втрачати зв’язок з сюжетом.
Звук і графіка
Крім створення субтитрів, локалізації з озвучкою підбирають акторів, бажано з голосами, схожими на оригінал. Вони вже проводять роботу по озвучці всіх діалогів і мовлення в грі. Якщо рівень виконання гідний, то така локалізація сприймається цілком природно і не викликає відторгнення у більшості користувачів. Хоча багато хто навіть при наявності нормальної озвучення воліють слухати голосу оригіналу.
Абсолютно будь-який ігровий проект містить у собі движок, на який накладається дизайн, графіка і все інше, що текстом не є. Наприклад, різні вивіски, написи на стінах тощо. Локалізація графічна передбачає переклад текстур цих написів, тобто заміну.
В такому випадку, як бути локалізатору, який переводить гру, дія якої відбувається, наприклад, в Індії та Китаї. Написи і вивіски російською мовою у такому разі можуть виглядати трохи не до діла. Тут вже все залежить від побажань видавця та його здорового глузду.
Наприклад, якщо деякі графічні елементи несуть в собі певний сенс і значимі для розуміння сюжету, то їх, безумовно, варто перекласти. Хоч у детективній грі, дія якої відбувається в Америці, газетні замітки російською мовою і можуть виглядати трохи дивно, але якщо вони важливі для сюжету і подальшого просування в грі, то перевести їх безперечно варто.
При цьому, якщо гра – шутер про Другу Світову і головний герой знаходиться в Берліні, то написи німецькою зовсім не обов’язково переводити. Так можна добитися кращого збереження атмосфери проекту.
Глибока адаптація
Цей вид локалізації передбачає повну переробку проекту під певну аудиторію зі своєю культурою. Так, що часом залишається тільки оригінальна механіка. В результаті може вийти на оригінальному движку зовсім інша гра, з іншим сюжетом, діалогами, моделями і текстурами.
Зустрічається таке досить рідко, проте все ж роблять. Приміром, такий проект є у команди Inlingo Game Localization Studio. Так зазвичай роблять, коли за попередніми оцінками без подібних переробок відео-простір просто не зможе зайти на ринок і продаватися там.
Так можна зрозуміти, що локалізація – це не просто українізатор для ігор, а одна з найбільш серйозних і важких видів перекладу, і вони зовсім не замінюють один одного. Це абсолютно різні підходи та інструменти для вирішення завдань. Хоча при цьому локалізація в будь-якому випадку має на увазі в собі і переклад теж, хоча б мінімальний.
