Кирило-Мефодіївське товариство – таємна політична організація в Російській імперії, яка виступала проти кріпосного права. Вона існувала у 1846-1847 рр., була організована з ініціативи Миколи Івановича Костомарова, автора багатотомної видання з російської історії. Кінцевою метою учасників цієї організації було утворення союзу слов’янських демократичних республік, центром якого мав стати Київ. Важлива роль у союзі відводилася українцям. Члени братства вважали їх особливо волелюбним народом, схильними до демократизму. Названа організація була на честь просвітителів та святих Кирила і Мефодія. У цій статті піде мова про історію створення організації, її завдання і членах.
Історія появи
Кирило-Мефодіївське товариство стало першою в Російській імперії українською організацією політичної спрямованості. Про це можна знайти свідчення відразу в двох документах. Це “Статут Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія” і “Закон Божий (Книга буття українського народу)”, які були написані Костомаровим.
Програмні положення цих документів фактично були здійснені в закликах Кирило-Мефодіївського товариства, які звучали, як:
- “Братья великороссияне и поляки!”.
- “Брати українці!”.
У цих документах містився заклик до народів об’єднуватися в Союз слов’янських республік. Передбачалося, що це буде федерація, заснована на демократичних інститутах.
Учасники Кирило-Мефодіївського товариства виступали за рівність, свободу і братство, які повинні були стати засадами нового державного утворення. Конкретними заходами для досягнення цих цілей були ліквідація юридичних відмінностей між станами, скасування кріпосного права, доступність освіти для робітників.
