Фізіологічна сторона
Багато намагалися з наукової точки зору пояснити це явище. Наприклад, у 1978 р. професор Ковзанок намагався обгрунтувати це у своїх роботах.
Але вже серйозно як науковий феномен практики йоги “Туммім” почали вивчатися у 1980 р. під керівництвом професора Гарвардського університету Бенсона. У медичному дослідженні брали участь 3 тибетських ченця, практикуючих “Туммім”. До початку випробування їм у різних ділянках тіла виміряли температуру, а вже після експерименту було встановлено, що температура пальців на руках і ногах учасників була підвищена на 8,3 °С. Це фізіологічний стан професор охарактеризував як протилежне стресового.
В результаті більш сучасних досліджень з’явилося, нарешті, наукове пояснення: людські легені володіють, крім респіраторної, ще й нереспираторной (недыхательной) функцією, і саме ця функція допомагає людині спокійно дихати при сильних морозах. Всередині легенів відбувається окислення жирів, що разом з кров’ю зігріває холодне повітря. Звідси стало зрозумілим, що ця практика — не диво, а система протидії холоду, вырабатывавшаяся століттями.
Цей ефект пояснюється як терморегуляція тепла організму шляхом нагрівання крові спеціальними дихальними практиками “Туммім”. Слід зауважити, що подібні наукові експерименти з тибетцями більше не проводилися.
