Інший підхід до класифікації мотивів
Дуже добре відповідає поставленому завданню класифікація Д. Якобсона, де окремо представлені мотиви, пов’язані з ситуаціями поза навчальної діяльності. Це мотивація професійного вибору узкосоциальная (негативна): ідентифікація з батьками або іншими поважними людьми з оточення, коли вибір обумовлений тим, що студент не хотів зазнати невдачі, а також брати на себе відповідальність за самостійне рішення, іноді йому диктувала вибір звичайне почуття обов’язку. Та формування мотивацій студентів у цьому ключі представлено дуже широко.
Сюди ж відноситься мотивація загальносоціальна: якщо студент відповідальний, він прагне до успішного навчання, щоб згодом приносити суспільству користь. Інша іпостась – прагматична мотивація, коли до діяльності спонукає престиж професії, можливість соціального зростання і матеріальні блага, які професія в майбутньому принесе. Розвиток мотивації студентів до навчальної роботи теж включає в себе різні спонукання:
- Це пізнавальна мотивація, якщо студент прагне до отримання освіти, охоче вбирає в себе нові знання, оволодіває вміннями і навичками.
- Професійна мотивація обумовлена інтересом до майбутньої професії, її змістом. Тоді з’являється творчий підхід, і можливості збільшуються, тому що є впевненість у наявності власних здібностей, які обов’язкові в даній професії.
- Дуже сильні в підвищенні мотивації студентів і мотиви особистісного зростання, коли в основі навчання лежить бажання самовдосконалення і саморозвитку.
Для підготовки до майбутньої професії важливіше всіх мотиви, пов’язані з навчанням, і загальносоціальна мотивація, а прагматична і узкосоциальная найчастіше чинять негативний вплив на навчання.
