Найкрасивіші українські прізвища

Кожна людина унікальна. Один має незвичайну зовнішність, інший – красивий голос, третій – цікаве прізвище. Кожна відмітна особливість людини є частиною його життя і колоритною рисою. Фамільне ім’я не виняток. Воно може викликати захоплення у оточуючих, або стати приводом для насмішок.

Саме за прізвищем можна легко визначити походження, національну приналежність тієї чи іншої людини. Для цього достатньо почути закінчення. У стародавні часи нашим предкам давалися різноманітні прізвиська (по професії, роду заняття, особливостей зовнішності або характеру), які були настільки міцними, що перетворилися в загальні імена.

Кожен народ володіє своїми особливими рисами національної культури, яка відображається і в прізвищах. Наприклад, росіяни родові імена мають закінчення на –ів, -ов, -ін; українські – -енко, -ук, -юк; білоруські – -ко, -ов-ич.

При цьому багато слов’янські прізвища можуть мати однакові закінчення, але звучати по-різному. У статті йтиметься про особливості українських прізвищ, про історію їх формування та походження, про красивих жіночих українських прізвищах і унікальних родових імена чоловіків. Отже, в чому магія і унікальність?

Історія походження українських родових імен

Походження українських прізвищ – це довга історія, яка почалася кілька століть тому. Слід зазначити, що вони більш давні, ніж росіяни і навіть англійські. Перші родові імена українців закінчувалися на –енко. Цей суфікс зараз звичний і відомий, але мало хто знає, що він давній і з’явився ще у XVI столітті. Наприклад, красива українська прізвище – Майстренко, виникла приблизно на початку XVI століття, а корінь її означає «свобода».

Зараз фамільні імена закінчуються на –енко вважаються найтиповішими для українців і практично не зустрічаються в інших слов’янських народів. Цей суфікс уменьшительный і підкреслює зв’язок з батьком, тобто буквально означає «син», «молодий чоловік», «маленький». Наприклад, Ющенко – син Юсика (Юська). Пізніше це значення було втрачено і вживалося лише як фамільного компонента, тобто стало доповненням до прізвиськ і професіями. Так виникла друга велика група красивих українських прізвищ, які були утворені від прізвиськ і назв професій: Мельниченко, Зубченко, Курносенко, Шинкаренко.

Дивіться також:  Річка Гаронна: гордість Іспанії та Франції

Чоловічі родові імена

Самий головний показник побудови чоловічих прізвищ – суфікс і закінчення. Утворювалися вони тривалий час, спираючись на кореневу основу від прізвиська, роду занять, зовнішності, регіону проживання. Найпоширеніші суфікси: -ник, -шин, – ар, -очк, -ко, -ейк, -ба. В даний час поширені такі красиві українські прізвища для чоловіків, як:

  • Пасічник, Бердник, Колесник, Лінник, Медяник;
  • Федоришин, Яцишин;
  • Житарь, Токар, Кобзар, Гончар, Римар;
  • Толочко, Семочко, Марочко;
  • Батейко, Андрусейко, Пилипейко, Шумейко;
  • Андрейко, Сасько, Бутко, Сірко, Забужко, Цушко, Кличко;
  • Кулібаба, Чикольба, Шкраба, Дзюба, Желіба.

Жіночі фамільні імена

Жіночі родові імена утворювалися тим же чином, що і чоловічі. В них трохи помінялися закінчення, але вони могли схилятися. Але в даний час є і такі прізвища, які однаково звучать, як для чоловіків, так і для жінок, наприклад, Пилипенко, Гончарук, Сердюк. Проте останнім часом родові закінчення на –юк, придбали жіночу форму – наприклад, Сердюк – Сердючка, Гончарук – Гончаручка. Найбільш красиві українські прізвища для дівчат вважаються імена, які закінчуються на-ський (-ська): Камінська, Потоцька, Михайлівська.

Польський слід

Досить тривалий час частина сучасної території України була у складі Речі Посполитої, що позначилося на процесі формування родових імен, як правило, вони закінчуються на –ський, -цький. В їх основі лежать топоніми – назви населених пунктів, водних географічних об’єктів, територій. Наприклад, Замойський, Потоцький, Хмельницький, Артемівський.

У Західній Україні з’явилися прізвища з закінченнями –ук, -юк, -чук, -ак. Основою їх стали хрестильні імена: Іванюк, Гаврилюк, Костельнюк, Захарчук, Кондратюк, Попельнюк.

Східне вплив

Вчені лінгвісти встановили, що в українській мові близько 4 тисяч слів тюркського походження. Це пов’язано з переселенням тюркських народів у Наддністрянщині й Причорномор’ї. Це явище вплинуло і на формування українських родових імен, наприклад, поширене закінчення –ко, походить від адигейського -къо, яке позначає «син», «нащадок».

Дивіться також:  Ширина проїзної частини дороги по ГОСТ. Двосмугова дорога

Цікавим фактом є те, що фамільні імена із закінченням –ко і в даний час зустрічаються у деяких народів Кавказу і татар, і деякі дуже схожі на українські. Наприклад, Занько, Хатко, Кушко, Герко.

Козацький слід в історії формування родових імен

Серед запорізьких козаків побутувала традиція брати собі найрізноманітніші прізвиська, за якими вони приховували своє справжнє походження. Багато колоритні і яскраві імена складалися з двох частин. Вони з часом без суфіксів перетворилися на гарні українські прізвища: Жуйборода, Задерыхвист, Недийминога, Лупыбатько. Деякі з них можна зустріти і в даний час. Наприклад, Сорокопуд, Тягнибок, Кривоніс.

Смішні родові імена

Деякі українські фамільні імена незвичайні і смішні. Деякі з них дійсно забавні, але в національній культурі вони вважаються гарними українськими прізвищами. Список таких родових імен можна продовжувати нескінченно. Ось найпоширеніші з них: Голка, Ківш, Нестреляй, Гривул, Худоба, Сурдул, Недайхлеб, Жовна, Куропятник, Пипко-Біснувата, Страх, Мош, Кочмарик, Гуррагча, Бошара.

Красиві українські фамільні імена

Вчені лінгвісти виділили ряд цікавих, відомих красивих українських прізвищ. У цей перелік увійшли такі родові імена, як Степаненко, Ткаченко, Лещенко, Онищенко, Романюк, Плющенко, Скрипко, Винниченко, Гончаренко, Собчак, Скрипко, Гузенко, Тищенко, Тимошенко.

Замість висновку, або етнічні особливості українських прізвищ

Різноманіття і колоритність українських родових імен – це результат впливу тих держав і народів, які побували в країні. Тривалий час українські прізвища могли неодноразово змінюватися, але у XVIII столітті завдяки указу Марії Терезії все родові імена отримали юридичний статус. Цей закон діяв і на тій частині української держави, яка входила до складу Австро-Угорщини.

Слід відрізняти українські фамільні імена, від тих, які належать українцям. Наприклад, Шварц – дуже поширене прізвище на території України, але це німецьке родове ім’я, від якого утворилася не менш знаменита прізвище – Шварцюк.

Дивіться також:  Актор Равіль Исянов: життя і творчість

Таким чином, завдяки іноземному впливу багато національні українські фамільні імена набули специфічне звучання. Наприклад, Йовбан походить від Йова, який по-угорськи звучить як Йовб. Прізвище Пензенік, має польський корінь «пензиц», який перекладається як «лякати».