Проблема активності
Це теж проблема актуальна. Потрібні нові форми і методи навчання студентів, щоб активізувати їх ставлення до навчальної діяльності. Але перш за все необхідно провести критичний аналіз існуючих. Адже часто все навчання спирається на те, що студент відтворює, запам’ятовуючи лише певне коло фактичного матеріалу: “від сих до сих”. Потрібна творча активність, бажання заглядати на десять сторінок вперед. Тут ролі викладача і студента повинні бути якісно переглянуті. Потрібні партнерські відносини, щоб зробити студента дійовою особою. Інакше педагог не зможе навіть діагностувати мотивацію студента або відсутність її.
А знати те, що рухає студентом, які мотиви спонукають його до дій, викладач зобов’язаний, щоб розробляти і реалізовувати ефективну систему методів управління мотивацією під час навчального процесу. Головним завданням є правильна організація діяльності студента, в тому числі і неучебной, щоб максимально сприяти розкриттю внутрішнього потенціалу особистості. Однак структура такої мотивації – і професійної, педагогічної – для підготовки спеціаліста поки не тільки не вивчена, вона ще не збудована. Стратегія професійної освіти сьогодні повинна забезпечувати посилення мотивації до професійної діяльності, стимулювати творчий потенціал, розвивати інтелектуальні, емоційні, духовні й вольові якості студентів.
