Зміна природного середовища, яке веде до порушення нормального функціонування біосфери, може бути як антропогенним (частіше), так і результатом стихійних лих. Слабкий прояв екологічної проблеми характеризується ступенем перетворення природних властивостей ландшафту до 10 %, середня ступінь — 10-50 %, сильне забруднення — більше 50 % зміни властивостей ландшафту. При цьому в даний час більшість екологічних проблем є масштабними і глобальними, тобто виходять за рамки окремих країн і регіонів. Тому охороною навколишнього середовища та вирішенням екологічних проблем займаються ООН, національні уряди, місцеві органи влади, окремі виробництва і домогосподарства. Робота ведеться на всіх рівнях.
Зміни та очікувані тенденції
У вересні 2001 року на засіданні головний секретар ООН Кофі Аннан підкреслив, що в майбутньому тисячолітті завдання забезпечення для наступних поколінь екологічно стійкого суспільства буде однією з найскладніших. У його доповіді «Ми, народи: роль ООН у XXI столітті» були розглянуті не тільки існуючі міжнародні проблеми охорони навколишнього середовища, тенденції 1970-1990-х, але й очікувані сценарії до 2030 року.
Так, до 2000 року збереглося лише близько 40 % площі природних екосистем. Протягом 1970-1990 рр. на суші скорочення йшло зі швидкістю 0,5-1 % щорічно. Очікується, що тенденція збережеться протягом усієї першої третини двадцять першого століття і ситуація наблизиться майже до повної ліквідації природних біосистем на суші. Скорочується, перевищуючи природний показник, кількість видів тварин і рослин. Якщо така тенденція збережеться, в найближчі 20-30 років зникнуть близько чверті всіх біологічних видів. До теперішнього часу в каталогах налічується вже чотирнадцять мільйонів зниклих видів тварин і рослин.
В 1970-1990 роках концентрація парникових газів в атмосфері почала підвищуватися від десятих відсотка до декількох відсотків щорічно. Очікується прискорення зростання концентрації вуглекислого газу та метану за рахунок високих темпів економічного розвитку держав і скорочення біологічного розмаїття. Озоновий шар в останній третині минулого століття виснажувався на 1-2 % в рік, така ж тенденція зберігається і в даний час.
У 1970-1990-х площа пустель розширювалася до 60 тис. км2 щорічно, з’явилися токсичні пустелі, від 117 тис. км2 у 1980 році до 180-200 тис. км2 у 1989-му скорочувалася площа лісових масивів (особливо тропічних лісів), знизилася родючість ґрунту. Очікується, що опустелювання може прискоритися за рахунок зменшення запасів прісної води на суші та накопичення у грунтах шкідливих хімічних речовин, почне скорочуватися площа лісів в помірній смузі, ліси в тропіках будуть скорочуватися зі швидкістю 9-11 млн квадратних кілометрів, зменшиться площа сільськогосподарських земель, збережеться тенденція зростання ерозії і забруднення ґрунту.
Статистика фіксує постійне збільшення кількості стихійних лих і катастроф з 133 в 1980 році до 350 і більше в останній час. При цьому практично не змінилася кількість землетрусів і вивержень вулканів, але повені та урагани стали відбуватися значно частіше. Після 1975 року в результаті стихійних катастроф загинуло 2,2 млн осіб. Дві третини смертей викликані кліматичними катастрофами. Тенденції збережуться і посиляться. Разом з тим погіршується якість життя, зростає кількість захворювань, пов’язаних із забрудненням природного середовища, підвищується дитяча смертність, зростає споживання ліків, рівень бідності і брак продовольства, знижується імунний статус.
