Техніко-економічні показники проекту: поняття, види, структура, розрахунки та розробка кошторисної документації

Ціноутворення по праву вважається найважливішим напрямком економічної діяльності на підприємстві. Від адекватності встановлених цін залежить обсяг реалізованої продукції, рентабельність здійснюваного виробництва та фінансовий результат діяльності. І як закономірний результат – конкурентоспроможність підприємства.

Вступна інформація

Техніко-економічні показники проекту виробництва (робіт/послуг/будівництва/інвестицій і так далі) відображають у собі такі ціноутворюючі фактори, як динаміка витрат, інфляція, монополізація ринку, показники результативності праці, співвідношення попиту і пропозиції, а також ряд інших. Щоб не ходити навколо, буде обраний конкретний варіант, на прикладі якого і буде здійснюватися розгляд даної теми. Це будівництво.

Що ж ми маємо?

Ціноутворення у будівництві характеризується індивідуальністю. Так, ціни окремих видів продукції визначаються на підставі кошторису. При цьому враховуються природно-кліматичні фактори, регіональні відмінності, що відрізняються економічні умови, особливості конкретних видів номенклатури. Додатковий вплив надають прийняті норми, методи і умови проведення робіт. Техніко-економічні показники проекту будівництва оцінюються замовником і підрядником під час укладання договору та його подальшого виконання. Як виглядає цей процес? Спочатку замовник розробляє орієнтовні документи. Вони необхідні для того, щоб провести попередню оцінку вартості зведення об’єкта на різних етапах. Використовується для обґрунтування пропозиції за договірною ціною підрядником, які розраховують значення для будівельної продукції.

Фактори впливу

Розрахунок техніко-економічних показників проекту повинен передбачити всі важливі моменти. Адже на їх підставі і буде здійснено господарський розрахунок, звітність, оцінки діяльності. Структура документа повинна передбачати виділення груп витрат із зазначенням їх значення питомої ваги. Для оцінки вартості використовують систему поточних індексів. Повинні враховуватися накладні витрати, прямі витрати і прибуток. При цьому також необхідно забезпечити досягнення необхідних параметрів. Без них розробити адекватну кошторисну документацію для будівництва не вийде.

Прямі витрати

До них відноситься оплата праці робітників, вартість матеріалів, конструкцій і деталей, витрати на експлуатацію застосовуваних будівельних машин і механізмів. Саме з них і формується основна стаття витрат при здійсненні будівельно-монтажних робіт. В оплату праці робітників включають заробітну плату і забезпечення допоміжних служб для підтримки діяльності.

Наступний пункт, про який варто згадати, – це матеріали. Під їх вартістю розуміють витрати на їх придбання, заготівлю, доставку, розвантаження і зберігання. Це ж відноситься і до деталей, напівфабрикатів, виробів і конструкцій, які потрібні для здійснення будівельно-монтажних робіт. Їх ціна – основа відпускної вартості, транспортних витрат, націнки постачальницько-збутових структур і заготівельно-складських витрат.

І третя складова – витрати на експлуатацію обладнання та будівельних машин. В даному випадку є своя специфіка. Так, витрати визначаються з використанням такої одиниці, як машиночас. Цей показник зазвичай вважають за допомогою калькуляції. Що в машиночас включено? Доставка об’єкта на будівельний майданчик, переміщення між ними, амортизаційні відрахування, монтаж або демонтаж, заробітна плата спеціалізованого і обслуговуючого персоналу, ремонт, витрати на електроенергію, паливно-мастильні матеріали і ще ряд статей. Ось і розглянуті перші техніко-економічні показники проекту.

Накладні витрати

Вони передбачені для того, щоб покривати витрати, пов’язані з організацією і управлінням процесу зведення об’єкта, забезпечення необхідних умов, обслуговування будівельно-монтажної діяльності. Накладні витрати є частиною собівартості. Умовно їх можна поділити на чотири складові:

Адміністративно-господарські витрати. Мають на увазі під собою оплату праці інженерно-технічних працівників і молодшого обслуговуючого персоналу, канцелярські, поштово-телефонні й відрядні витрати. До них же відносяться відрахування на соціальні потреби, оплата аудиторських і консультаційних послуг і всі інші витрати, пов’язані з веденням адміністративно-господарської діяльності.

Витрати на обслуговування працівників, безпосередньо задіяних у будівництві, перепідготовку кадрів, техніку безпеки і охорону праці, забезпечення побутових і санітарно-гігієнічних умов, медичну та соціальну страховку.

Витрати на підготовку і організацію проводяться на будівельних майданчиках робіт, до яких відносять витрати на утримання сторожової і пожежної охорони, підтримання лабораторій, розробку проектів, благоустрій майданчика і підтримання її в належному стані.

Інші накладні витрати, до яких відносять страхування майна, реклама, платежі по кредитах у банк тощо.

(Кошторисна) прибуток

Під цим розуміють відрахування грошових коштів, які будуть спрямовані на матеріальне стимулювання та розвиток підприємства. Ця група техніко-економічних показників проекту визначається в процентному співвідношенні. У неї включені модернізація обладнання, витрати на сплату податку на прибуток, надання матеріальної допомоги, розвиток соціальної сфери, стимулювання працівників, часткове поповнення оборотних коштів, реконструкція об’єктів основних фондів.

Специфічні показники кошторисного прибутку

Система ціноутворення включає в себе:

Кошторисне нормування. Під цим мається на увазі система технічних, економічних і організаційних методів визначення необхідних тимчасових, трудових і матеріально-робочих ресурсів на здійснення певних будівельно-монтажних робіт.

Кошторисна норма. Це сукупність часу роботи машин і механізмів, праці робітників, матеріалів, конструкцій і виробів, що потрібні на певний обсяг будівельно-монтажних робіт.

Кошторисний норматив. Це збірка, що містить в собі вимоги щодо виконання будівельно-монтажних робіт. Це первинний документ для розробки одиничних розцінок.

Ось і розглянуті основні техніко-економічні показники проекту.

Підготовка паперів

Техніко-економічні показники проекту планування майбутньої споруди містяться в бізнес-плані та кошторисної документації. Саме за наявними у них цифр визначають економічну ефективність, очікувані доходи та витрати, різні можливості і специфічні аспекти, анализируемую окупність вкладених інвестицій і чистий прибуток. Основні моменти, які повинні розглядатися у документації:

Порядок розроблення узгодження, затвердження обґрунтувань для інвестицій, склад і оцінка їх ефективності; етапи проектної підготовки зведення споруд.

Порядок створення, розробки, узгодження і наступного затвердження проектної документації, її склад і зміст, конкретні техніко-економічні показники, тарифне нормування.

Склад правил.

Видове різноманіття документації

Залежно від того, які техніко-економічні показники інвестиційного проекту розглядаються, можуть виділятися:

Локальні кошториси. Це первинні документи. Складаються на окремі види робіт і розглядають витрати по общеплощадочным робіт або будівлям.

Локальний кошторисний розрахунок. Цей документ складають у тих випадках, коли розмір витрат і обсяг робіт до кінця не визначені і їх необхідно уточнювати на основі робочої документації.

Об’єктні кошториси. Об’єднують в собі вартість робіт на об’єкті. Складаються на основі локальних кошторисів. Відноситься до числа документів, на підставі яких формують договірні ціни.

Кошторисні розрахунки, складені на окремі види витрат. Передбачається їх створення в тих випадках, коли необхідно визначити в цілому по всьому будівництву максимум коштів, які потрібні для того, щоб відшкодувати витрати, які не були враховані нормативами.

Зведений кошторисний розрахунок. Підводить підсумок розглянутих документів.

Як порахувати все це?

У цій справі значну допомогу надає ряд методів. Кожен з них володіє своїй специфікою, яка дозволяє оцінити техніко-економічні показники ефективності проекту та подивитись, чи не можна десь щось поліпшити.

Ресурсний метод. Він дозволяє дуже точно визначати кошторисну вартість необхідної будівельної продукції на будь-який період часу. Завдяки цьому методу можна навіть враховувати додаткові витрати, які знадобляться в ході зведення об’єкта. Він може бути використаний на будь-якій стадії складання проектно-кошторисної документації. Але тут є і недолік – дуже трудомістка і об’ємна будівельна документація.

Ресурсно-індексний метод. Активно використовує щомісячні дані центрів по ціноутворенню в будівництві.

Базисно-індексний метод. Він передбачає використання системи прогнозних і поточних показників по відношенню до вартості в початковий період часу. Його використання дозволяє обмежить витрати на рівні середньорегіональних витрат.

Аналоговий метод. Використовується виключно при наявності банку даних, в якому є інформація про раніше побудованих (запроектованих) об’єктах, які аналогічні поточним.

Висновок

У статті були розібрані техніко-економічні показники проектів, як вони використовуються на практиці при здійсненні реальної діяльності. Звичайно, знати тільки представлену інформацію недостатньо, щоб виграти гонку ціноутворення і закріпитися на ринку будівельних послуг. Але ось розглядати ці дані як перший крок до такого стану цілком можна.