Спілкування і діяльність. Роль спілкування у професійній діяльності. Спілкування як спосіб комунікації

Живучи в постійному оточенні людей, дуже важко уявити життя без спілкування. Воно настільки вкоренилося в усіх сферах суспільної діяльності, що без нього людина просто-напросто не зміг бути повноцінно жити. Але що ж таке спілкування? Що розуміється під цим поняттям? Спілкування і діяльність людини взагалі взаємопов’язані? Яка його роль у професійному середовищі? Всі ці питання є дуже важливими для розуміння психології людей і того, як вони взаємодіють один з одним в соціумі.

Поняття спілкування

Спілкування має надзвичайно велике значення для людей. Воно являє собою особливу форму взаємодії двох і більше людей, суть якої полягає в обміні інформацією, досвідом та емоціями. Сторони спілкування в такому випадку виступають як рівноправні партнери, які, рухаючись разом в одному напрямку, досягають поставлених цілей. Саме завдяки йому відбувається процес соціалізації людини в суспільстві, його саморозвиток, формування нових ідей, поглядів, думок, індивідуального і суспільного досвіду.

Зв’язок спілкування і діяльності

Спілкування, як одна з головних потреб людини, тісно пов’язане з його діяльністю. Деякі психологи, особливо зарубіжні, вважають, що спілкування та діяльність – поняття протилежні. При розгляді цього питання потрібно враховувати різні підходи до визначення цієї зв’язку.

Представники вітчизняної психології висувають теорію єдності спілкування й діяльності людини. Такі висновки були зроблені за переконання про те, що спілкування людей являє собою живі і реальні взаємини між окремо взятими індивідами. Вони, в свою чергу, завжди зароджуються на предмет чого-те, з якої причини чи з-за якоїсь діяльності тієї чи іншої людини. Це означає, що їх опосередкована комунікація наявністю якогось спільного заняття, а значить, саме спілкування є частина всього діяльного процесу.

Є й третя точка зору, прихильники якої говорять про те, що діяльність людини та спілкування людей – це не елементи одного цілого, а, швидше, різновиди один одного. Згідно цієї теорії спілкування являє собою якийсь особливий вид людської діяльності.

Незважаючи на такі відмінності, всі три думки мають спільні моменти. Вони підтверджують тісний і нерозривний зв’язок між спілкуванням і діяльністю як такими і вважають, що аналізувати їх варто тільки в контексті один одного.

Спілкування і комунікація

Ступінь важливості комунікації важко описати словами. Вона потрібна скрізь: у повсякденному житті, у громадській діяльності, на роботі. Від ступеня її ефективності часом залежить успіх всього починання. Якщо комунікація добре вибудувана, ймовірність появи конфліктних і некомфортних ситуацій між людьми зводиться до мінімуму.

Проте комунікація і спілкування – це не одне і те ж. Часто ці поняття використовують як синоніми, хоча, якщо заглибитися в саму їх суть, стане ясно, що між ними існують відмінності. Комунікація являє собою будь-які взаємодії двох складових, головною функцією яких є обмін інформацією. Якщо розглядати спілкування як потоку інформації, то можна сказати, що спілкування – спосіб комунікації. Проте в широкому сенсі слова це складний багатофункціональний процес, в результаті якого відбувається не лише обмін інформаційними даними, а й вплив однієї людини на іншого.

Форми комунікації

Завдання комунікації і спілкування в його вузькому розумінні – налагодити взаємодію і подальшу спільну діяльність. Люди реалізують свої комунікативні потреби як у письмовій, так і в усній формах. До традиційних форм усної комунікації можна віднести розмова, публічний виступ, презентації, переговори, нарада, ділову бесіду.

Письмові форми комунікації включають листування, твори, листи, в тому числі і електронні, доповіді, документації, есе і безліч інших різновидів. Кожна з вище перерахованих форм комунікації має свої власні характеристики і особливості, які дозволяють визначити, в яких випадках краще використовувати ту чи іншу комунікаційну форму.

Комунікативні засоби

Все, що людина робить, перебуваючи в процесі спілкування, має якийсь комунікаційний сенс. Слова, інтонація, швидкість мови, поза, хода, постава, жести, міміка і багато всього іншого зливаються воєдино і сприймаються людьми, як щось неподільне. Однак психологія розмежовує вербальні та невербальні засоби комунікації, тому що вплив їх на сприйняття людьми інформації різниться.

До вербальних засобів комунікації відносять безпосередньо людську мову, використовувані слова, типи граматичних структур, стиль мови, літературні прийоми. Як правило, вербальні засоби більш прямолінійні.

Група невербальних комунікативних засобів набагато різноманітніше і цікавіше. Вона складається з наступних компонентів:

  • Міміка.
  • Жести.
  • Пантоміміка.
  • Пози.
  • Постава.
  • Положення тіла в просторі.
  • Візуальний контакт.
  • Екстралінгвістичні фактори (тембр голосу, темп мовлення, інтонація, паузи).

Баланс між вербальним і невербальним

Спілкування як спосіб комунікації не є ідеальним балансом між вербальною і невербальною складовими. Слова, як правило, несуть у собі лише малу частину того, що дійсно люди хочуть донести. Велику цінність мають невербальні знаки. Результати численних досліджень показали, що більше 50 % інформації передається безпосередньо позами, жестами, поглядом, рухами, 38 % припадає на тон голосу і лише 7 % – безпосередньо на слова.

Вся комунікація – це єдиний смисловий концепт, в якому слова – це зміст повідомлення, а всі невербальні сигнали – його контекст.

Спілкування і професійна середа

Роль спілкування у професійній діяльності особливо велика. Завдяки йому люди можуть обмінюватися ідеями, думками, впливати один на одного. Воно дозволяє удосконалюватися в обраній сфері діяльності. Спілкування ділових людей, його правила і норми є не що інше, як підсумок, який був вироблений практикою і досвідом.

Успішне ділове спілкування сприяє підвищенню ефективності роботи тієї чи іншої організації, а також появі нових ідей та вдосконалення старих. Крім того, саме завдяки спілкуванню відбувається передача досвіду від старшого покоління працівників до молодшого.

Основу ділового спілкування складають: обговорення важливих питань, урегулювання спірних ситуацій і конфліктів, обговорення планів, прийняття рішень. У цьому типі особливе місце займає морально-моральна сторона питання. Як керівники, так і підлеглі повинні бути інформовані про всі норми і правила ділового спілкування. Адже воно істотно відрізняється від звичайного. Етично правильно побудоване спілкування в будь-якій професійній середовищі сприяє зростанню темпів розвитку, згуртуванню колективу, досягнення поставлених цілей і високих результатів.

Принципи спілкування у бізнес-середовищі

Професійна комунікація представлена як горизонтальної, так і вертикальної типами. Модель «начальник – підлеглий» відноситься до вертикальної комунікації, а «колега – колега» – до горизонтальної. Щодня в сотнях і тисячах організацій безліч людей вступають один з одним у комунікацію саме на робочому місці.

Культура, повага, діловий підхід – ось основи спілкування у професійному середовищі. Крім цього можна виділити ще ряд принципів, яких варто дотримуватися, спілкуючись в ділових колах:

  • Межличностность – особистість як така істотно впливає на спілкування та його результати.
  • Багатовимірність – облік всіх компонентів спілкування, як вербальних, так і невербальних, в сукупності.
  • Цілеспрямованість – облік можливої наявності не однієї, а кількох цілей в учасників бізнес-комунікації.
  • Безперервність – комунікація продовжується, навіть якщо словесно нічого не передається на невербальному рівні. В даному пункті важливо відзначити, що навіть мовчання може бути частиною комунікації, а особливо в діловому світі.

Психологія професійного спілкування

У діловій сфері існує ряд неписаних правил і норм, які диктують те, як правильно себе вести в тій чи іншій ситуації і як правильно спілкуватися з колегами і начальством. Ділове спілкування стане успішним, якщо його представники будуть чесними, порядними, чесними і відповідальними.

Варто мати на увазі, що часто ділове спілкування далеко від нейтрального. Дуже часто можна зустріти взаємодію, більше нагадує боротьбу або конкуренцію. Відбувається це тому, що завжди в професійне спілкування інтегрується психологічний аспект і особисті стосунки.

Спілкування – це важливо, це потрібно і це неминуче. Успішне коммуницирование вимагає певних навичок, умінь і знань, тим більше у професійному середовищі. Але якщо освоїти основні правила і користуватися ними, то можна досягти великих висот як у бізнес-світі, так і в повсякденному житті.