Види
Як і будь-який аспект наукового або філософського розуміння конкретної галузі дослідження, внелогичное вивчення світу підрозділяється на різновиди. Види ірраціонального пізнання представлені кількома людськими здібностями, які не можна аргументувати з точки зору науково-обґрунтованої теорії або довести, як якийсь факт. Це щось эмпиричное, щось, що існує за межею розумового розуміння – власне, як і все ірраціональне.
Що ж це за різновиди?
Інтуїція
Це діючий інструмент пізнання, який протиставляється раціональному, понятійному мисленню. В науці він визначається як складова психологічного елемента існуючих робочих методів пізнання. З точки зору психології, при розгляді інтуїції як явища виникає суб’єктивна ілюзія конкретності та синтетичності даного поняття, яке більш, так би мовити, матеріально, ніж дискурсивне абстрактне мислення. Але насправді це лише видимість, оскільки психологічно інтуїція обґрунтовується усвідомленням несвідомо протікання розумових процесів: людина дуже багато думає про якусь проблему, тим самим несвідомо підштовхуючи себе до того, що він знає, як вона в підсумку розгорнеться. І, можна сказати, угадавши результат, вважає, що він відчув це на рівні інтуїції – як же тут спростовувати її незаперечну значимість?
Сьогодні дуже багато людей розглядають інтуїцію в ключі якоїсь надздібності, розвиненою у кого-то трохи більше, а у кого-то трохи менше. Ви, напевно, не раз чули про таке поняття, як «жіноча інтуїція». Навколо жіночого чуття і дивовижну здатність передчувати яку-небудь подію ходить чимало суперечок. Не виключено навіть те, що ви нерідко відчували значущість даного феномену на собі: відчувши якусь тривогу за близького, ви говорите собі: «Інтуїція мені підказує, що з ним щось не так…» насправді на підсвідомому рівні ви просто достатньо довгий період часу міркували про цю людину, і в більшості випадків знали або були повідомлені про те, що йому в якійсь мірі з якихось причин реально може загрожувати небезпека. Теоретично обґрунтувати дане явище, застосовуючи логічні умовиводи, на даний момент остаточно і повно поки нікому не вдалося.
Людське наитие нерідко пов’язують з іншими елементами ірраціонального пізнання. Інтуїція і творчість – крокуючі рука об руку дві здібності людини, які мають міцну взаємозв’язок і взаємозалежність. Оскільки творчість представлено продуктом біосоціальних еволюційного перетворення людини, воно також являє собою надзвичайну і фактично не піддається аналізу можливість обробки нової інформації. Так само як і інтуїція.
Дивно й те, що, будучи явищем, що протікає на підсвідомому або несвідомому рівні і не підлеглим існуючими правилами, на рівні результату творчість може бути поєднане з діяльністю раціональною. Іншими словами, творчість не протиставлено раціоналізму – тут одне доповнює інше. Займатися творчістю – означає володіти здібностями до вироблення конкретних прийомів, одержанню нових знань, оволодіння навичок, пізнання чогось нового, невідомого. Це не пізнання?
І все ж, на відміну від інтуїції, нічого таємничого в творчості немає. Адже воно підлягає науковому дослідженню та обгрунтуванню. Такого роду діяльність проектується мозком, як би там не було. У той час як інтуїція виникає на рівні неконтрольованого дії, відчуття, неспокійного розбурханого почуття. Ось перед вами стоїть вибір: поставити на червоне або чорне. Адже ви вибираєте одну або іншу позицію не тому, що це логічно обгрунтувати. Це просто ваш вибір. І вибір цей зроблений інтуїтивно.
