Приклади
Для наочного розуміння сенсу цієї філософської теорії необхідно розглянути приклад ірраціонального пізнання. Точніше, тут правильніше буде сказати – приклад ірраціонального мислення.
Припустимо, що існує переконання, нібито завжди є єдине вірне рішення будь-якої проблеми, і його необхідно відшукати, інакше катастрофа неминуча. Вважається, що це переконання – ірраціонально. Чому? Тому що не існує одного ідеального рішення, адже тоді б уявний результат невдалого пошуку ідеального виходу із ситуації був би нереалістичний і міг би спровокувати тривогу або паніку, що вже само собою наштовхує на прийняття неправильного рішення.
У подібній ситуації раціональним висновком став би пошук різних можливих рішень такої проблеми, при якому було б знайдено кілька версій можливого результату подій. З цих декількох варіацій можна було б вибрати найбільш підходящу. Тут теж простежується відмінність однієї від іншої концепції.
Якщо навести більш приземлений, не філософський приклад методу ірраціонального пізнання, то можна пояснити його сенс на банальному навчанні їзді на велосипеді. Ось, наприклад, коли ви вчіться їздити на двоколісному транспорті, адже ви не вдаєтеся до логічному ланцюжку і не будуєте безліч взаємопов’язаних і взаємозалежних висновків. Це відбувається на підсвідомому рівні.
Іншими словами, ірраціональний спосіб розмірковувати, так само як і пізнавати світ, пов’язаний з інтуїтивними, так би мовити, машинальными техніками освоєння навколишніх можливостей. Сюди також можна віднести перебільшення, надузагальнення, читання думок та інші подібні невербальні та нелогічні способи пізнання.
