З метою модернізації фінансової сфери суспільство потребує зміни свідомості і придбання такої важливої якості, як економічне мислення. Перехід до ринкової системи, виникнення великої інфраструктури, запуск нових механізмів, зниження контролю з боку держави, приватизація – все це в більшості випадків веде до нерозуміння, байдужості, старим уявленням про економіку, господарської системи в цілому. Саме в цей момент виникає гостра потреба в новому погляді, без якого не обходяться жодні перетворення. Формування сучасного економічного мислення – найважливіша задача, рішення якої можливе лише в процесі змін у світі в цілому.
Свідомість
Роль свідомості і розумного мислення в економіці відрізняється своєю тенденцією до зростання. Але важливо пам’ятати, що економічне мислення в Росії довгий час розвивалося в умовах командно-адміністративної системи з сильної бюрократичної складової всіляко змінювалося. Саме з цієї причини цілеспрямованість і швидкість зміни думки суспільства буде впливати на глибину і якість перетворень будь-якої сфери.
Потреби привели до безлічі досліджень на тему розвитку економічного мислення та закладання його основ. При вивченні такого терміна використовували цілий ряд фундаментальних наук: психологію, філософію, економіку і соціологію. Лише різносторонній підхід допомагає дати глибоке розуміння і визначити шляхи формування свідомості в умовах сучасності.
Філософський підхід
Найбільшого прогресу в науковій літературі при вивченні і описі економічної свідомості досягли роботи таких відомих авторів; А. К. Уледова, В. Д. Попова, в. І. Фофанова та інших.
У нашій країні особливу увагу звертають на роботи Л. В. Абалкіна, Л. С. Бляхмана, в. І. Мирошкина, В. о. Радченко, К. А. Улибіна. Також функціонування економічної свідомості вивчали багато західні економісти: Л. Ерхард, Ф. Хайєк, М. Фрімен, П. Хейн, Х. Ламперт, П. Самуельсон.
Як вивчають мислення?
Найбільш глибоке і детальне дослідження формування сучасного економічного мислення на території нашої країни почали з середини 80-х років минулого століття. Підйом вивчення цієї сторони економіки припадає на кінець 80-х . В цей час детально описувалися поняття, функції та принцип дії економічної свідомості, гострій критиці піддавалося вже існуюче мислення.
Незважаючи на наполегливі праці вчених у цій сфері, багато питань продовжували залишатися загадкою, широко обговорювалися, а іноді навіть не порушувалися. В більшій мірі це відносилося до типів економічного свідомості у населення, методологічних передумов вивчення спрямованості змін, шляхів і засобів, що беруть участь в розвитку мислення.
Зміни в економічній сфері
Настали прискорені зміни призвели до деформації і перетворення економічного мислення. Під впливом таких чинників і почали розвиватися його типи.
При цьому важливо пам’ятати, що процес реформування економіки протікає неоднорідне. Часто можна помітити ситуації, які характерні не для сучасної, а для її первинних традиційних форм. Саме ці фактори і не дають сучасній свідомості людей розвиватися повноцінно, всіляко деформують його, надають перекручені і помилкові форми.
Щоб позбутися від неоднорідного розвитку, важливо використовувати механізми коригування політики, а також спеціальні підходи щодо формування економічного мислення. В даний час майже жоден фахівець не видає роботи на тему формування такого виду свідомості.
Особливо детально слід вивчити наступні питання. Які характеристики соціально-орієнтованого ринкового мислення є оптимальними в умовах російського суспільства? Яка особливість формування економічної свідомості в цих умовах.
Дослідження
Головною метою дослідження є визначення основ економічного мислення, його різновидів, особливостей свідомості у народу конкретної країни, засобів і методів формування орієнтовно-ринкового свідомості. Щоб досягти поставленої мети, важливо вирішити такі економічні завдання:
- Вивчити передумови формування свідомості, аналізуючи відносини між матеріальним і ідеальним у сфері економіки.
- Визначитися зі змістом і структурою економічної свідомості, виявити взаємозв’язок з наукою в цілому.
- Визначитися з типами мислення, розкрити основні особливості кожного.
- Вказати на особливості та етапи розвитку конкретного мислення в країні.
Поняття
Економічне мислення – це складне явище зі складною структурою, що виникає в результаті економічних відносин і проявляється у пізнанні і перетворенні дійсності. При розгляді цього питання важливо враховувати умови, при яких відбувається розвиток цього виду свідомості – духовної, соціально-політичної і фінансової сторони життя країни.
Загалом, економічна свідомість формувалася під впливом конкретних історичний умов і визначалося об’єктивною необхідністю осмислити соціально-економічні зміни. Мислення є безумовно суспільним процесом, який володіє своїми функціями і враховує індивідуальні здібності суб’єктів економіки.
Свідомість як соціальне явище є комплексним процесом і потребує поєднання різних наукових знань: філософії, соціології, гнучкості міждисциплінарних питань.
Мислення такого типу допомагає показати рівень усвідомлення населенням економічних питань та відносин у країні, а також розглянути існуючу дійсність. Такий підхід дає розглянути сучасне економічне мислення в конкретній ситуації. У традиційному розумінні ринку свідомість визначалося досвідом, накопиченим людьми, їх участю в економічних відносинах з тими зв’язками, в які вони вступають кожен день. Багато наукові джерела уточнюють, що свідомість є не тільки пізнанням законів економіки і категорій, але і керівництвом самими відносинами.
Особливості формування у людини
У широкому розумінні економічне мислення – це діяльність свідомості, спрямована на пізнання і відображення діяльності, інтересів і потреб економічної сфери в цілому та її видозміни у процесі практично-господарської діяльності між суб’єктами. Це ж поняття як форма свідомості існує на емпіричному та теоретичному рівні.
Перший рівень утворюється при самих економічних відносинах і грунтується на фактах повсякденного життєвого досвіду в умовах життя. Соціологічне дослідження допомогло виявити, що свідомість такого роду працює на емпіричному рівні. Воно відображає зовнішні явища, які фіксують певний зв’язок.
Емпіричний і теоретичний рівень
Емпіричний рівень свідомості включає в себе повсякденні питання, які стають для людини звичними в результаті регулярної практики. Другий рівень – це теоретичний. Він пов’язаний з модернізацією економічної виробництва, посиленням зв’язків і ускладненням структури. Включає процес усвідомлення економічної діяльності, закономірності розвитку науки, виникнення суджень, понять, що відображають дійсність у всій її повноті.
Емпіричний рівень є результатом теоретичного пізнання, дає всі умови для формування початкових знань в економіці. Теоретичний же стає реальним лише за умови його емпіричного заломлення. Також цей рівень поставляє емпіричного поняття і вже систематизовані погляди.
Відмінні риси сучасного економічного свідомості
Економічне мислення людей в даний час відрізняється по наступній групі ознак:
Інтелектуальна діяльність
Ще однією й не останньою по своїй важливості рисою сучасного економічного свідомості, що говорить про його високому рівні розвитку, є оснащеність більш складно влаштованими способами інтелектуальної діяльності (економічні моделі та алгоритми моделювання, комп’ютерні технології, автоматизація процесів, калькуляції і точні економічні розрахунки). Сучасний прогрес дає можливість застосовувати в господарстві нові види сировини, виробляти продукти з новими і більш якісними властивостями, перебудовувати процес виробництва і матеріально-технічні складові ринку. Такий фактор ще раз вказує на те, що дуже важливо стежити, щоб економічне мислення розвивалося під дією науки.
Нове сучасне свідомість в суспільстві з’являється внаслідок суперечностей: протиставлення зжили себе, звичних для багатьох, укорінених в інших умовах економічних уявлень новими обставинами і життєвими умовами.
Взаємозв’язок двох систем
Загалом, принципи економічного мислення складаються з впливу творчою та новаторською думки. Сучасна свідомість розширює інтелектуальні і духовні знання суспільства, спрямовує їх на пошук обґрунтованих та адекватних оцінок змінених економічних процесів.
Самі відносини у цій сфері не перестають змінюватися, тому більше схожі на процес. Мислення допомагає відобразити економічні відносини на емпіричному рівні, а також сформулювати у вигляді законів і понять на теоретичному. Якщо економічне мислення сучасного населення планети Земля не буде продовжувати активно поліпшуватися і перетворюватися, то в результаті економіка опиниться в стані стагнації. Все це погано позначиться на загальній ситуації в світі.
Тип економічного мислення
Свідомість у сфері економіки напряму залежить від історичних умов та особливостей відносин у суспільстві. Процес виробництва стає основною типологічною характеристикою, що є головним чинником для розуміння сутності економічної свідомості та визначення його якості.
Якщо говорити про давньої людини, який існував в період громад, то важливо пам’ятати, що товарно-грошові відносини були зовсім не розвинені, а головним і майже єдиною формою відносин був натуральний обмін. Економічна свідомість у людей в давнину формувалося під впливом абстрактних образних понять і чуттєвого сприйняття навколишнього.
Такий тип мислення вчені назвали міфологічним. Зараз воно існує тільки в казках, міфах і легендах. Цей тип мислення працює за принципом несвідомого ототожнення створеного в уяві людини суб’єктивного світу та об’єктивної реальності. Головною рисою свідомості такого типу є те, що розумне істота, що мислить, переживає про самого себе як про частину певного окресленого групового соціуму. Його поведінка і порядок мислення розвиваються в результаті групової діяльності. У цьому випадку зовсім не спостерігається індивідуальної форми праці.
