Прийняття дитини таким, який він є
Мова йде про безумовному прийнятті малюка з усіма його перевагами і недоліками. Звичайно ж, це простіше сказати, ніж зробити, адже кожен вихователь повинен навчити дитину тому, що таке добре і що таке погано. Однак беручи малюка, ви визнаєте за них готовність до змін, які будуть з ним відбуватися під впливом поведінки однолітків і рекомендацій старших людей.
У більшості випадків педагоги повторюють одну і ту ж помилку – починають приймати свого вихованця формально. Наприклад, учитель обіцяє допомогти дитині у якійсь справі, але потім відмовляється від своїх слів, посилаючись на більш важливі справи. Педагог повинен розуміти, що, приймаючи дитину, він стає для нього найкращим другом і порадником. Зрада такої людини може сприйматися куди болючіше, ніж невиконану обіцянку від однолітка.
Сподіваємося, тепер ви краще розумієте, в чому полягає модель особистісно-орієнтованого виховання дошкільнят і школярів. Звичайно ж, щоб навчитися такій методиці, буде потрібно кілька місяців наполегливих досліджень і роки практики. Однак якщо говорити коротко, особистісно-орієнтоване виховання дитини – це рівноправне та індивідуальне ставлення до кожного малюка. Намагайтеся бути для своїх вихованців не грізним вчителем, а хорошим другом, який може допомогти впоратися з будь-яким завданням або хоча б дасть цінну пораду. Лише в цьому разі в педагога вийде добитися повної і беззастережної поваги з боку дітей, а сам процес виховання буде максимально ефективним.
