Класифікація
Крім усього іншого, організація середовища для самостійної діяльності дітей, розвиває певні навички та вміння, розмежовується за кількома векторами предметно-освітньої спрямованості. Іншими словами така діяльність класифікується за кількома основними блоками.
- Рухова активність. Як невід’ємна частина освітнього процесу вихователями організовується така самостійна робота дітей, яка сприяє розвитку їх опорно-рухового апарату. Подібного роду завдання реалізовуються за допомогою таких постановок, як ігри в козаків-розбійників, мишоловки, хованки і тому подібне.
- Спокійні ігри. У цьому випадку зачіпаються ідеї самостійної організації дітьми свого власного ігрового поля. Найчастіше тут йде подражательная тематика: дітлахи беруть іграшки і імітують ситуації в магазині, аптеці, в лікарні, в парку на прогулянці. З збільшенням віку хлопці старшої групи починають поділятися на команди хлопчиків і дівчаток: перші грають з машинками і солдатиками, другі – з лялечками і посудом.
- Художня діяльність. Цей вид самостійної ігрової діяльності дітей реалізовується за допомогою організації дітками вистав, театралізованих сценок, лялькового малого театру. Їм цікаво приміряти на себе всілякі карнавальні та сценічні костюми, їм подобається переказувати сюжети з мультфільмів та казок, вони вчаться наспівувати знайомі мелодії, і, що найголовніше, деякі вже починають імпровізувати і створювати власні сценарії, власні пісні.
- Продуктивна діяльність. Відображається в моделюванні дітьми всіляких аплікацій і виробів. Це той рівень набуття навичок, який сприяє не тільки візуалізації того, про що думає дитина. Крім бажання показати свої уявлення оточуючих, він ще й намагається зробити це естетично привабливо, красиво. Йому подобається сам процес роботи, особливо це проявляється у малюванні. Наявність фарб, олівців і полотна у вигляді паперу дає дитині можливість проявити свої початкові вміння і надалі їх розвивати, показуючи одноліткам своє бачення того чи іншого предмета, явища. У хід йдуть не тільки інструменти для малювання. Тут ще порушується і робота з пластиліном, намистинками, паєтками, всілякими гудзиками, камінчиками, мушлями, стрічками, листівками, блискітками і тому подібним інвентарем.
- Дослідницька діяльність. Крім того, що педагогами організовується засвоєння і накопичення дітьми отриманих відомостей в готовому вигляді, завдання будь-якого вихователя – це ще і спонукання дітей до самостійних пошуками і бажанням пізнавати цей світ. Тобто мало того, що малюк дізнається про явище або предмет з уст свого педагога, важливо, щоб йому самому хотілося на власному досвіді зрозуміти, як відбувається той чи інший процес. Тому дітям цікаві досліди, експерименти. Подібні елементи освітнього процесу відбуваються без конкретного втручання вихователя, але з обов’язковим його присутністю для контролю за дотриманням техніки безпеки.
- Елементи самообслуговування. Дане напрям розвитку дитини забезпечує засвоєння ним конкретних елементів дотримання щоденної гігієни і власної зовнішності. Діти вчаться мити руки, приймати душ, одягатися і роздягатися, зав’язувати шнурки, чистити зуби, зачісуватися. Їм прищеплюється обов’язкове увагу до себе і свого зовнішнього вигляду. Так дитина готується до адаптації у дорослому світі. І треба сказати, що упущення цього етапу згодом негативно позначається на почутті охайності і акуратності до себе і своїх речей.
