Деякі службові слова в російській мові, незважаючи на свою стислість, мають дуже довгою історією. А тому не завжди сприймаються сучасниками коректно. Колоритне «оний» – це частий гість у релігійних текстах, а також в старовинних документах. Зрідка його вживають і в наші дні. Але який сенс вкладає говорить в ємне визначення? Для яких ситуацій підходить, а коли слід уникати?
Незвичайне походження
Перед вами стандартне вказівний займенник. Сходить не до складним термінам, а до праславянскому «воно», яким користувалися замість власного імені. І досі, якщо потрібно назвати об’єкт, кажуть «він». Це дуже зручно, коли потрібно уникнути тавтології або надати флер вишуканості, витонченою старовини.
Універсальне поняття
Але коли варто вживати? Залежить від контексту і від авторського посилу. Колоритною вставкою можна прикрасити художній твір, щоб читач з допомогою маркера краще відчув атмосферу минулої епохи. Найчастіше значення «оний» знаходить у піднесеному стилі, з’являється на правах канцеляризма. Розшифровується:
- той самий, той;
- вищезазначений.
Подібне доречно, якщо обидва співрозмовники розуміють, про яке конкретно предмет, подію або часу йде мова. А також у випадку, коли вище за текстом дали чітку вказівку і тепер прагнете уникнути повтору. Визначення застаріле, з-за чого молоде покоління відчуває труднощі при зустрічі з ним.
З глибини століть
Частина трактувань є старовинною. В них виявляється, що алегорично загробний світ – це оний. Цілком можливо зближення з «іншої». Екзотичних три значення:
Перші два можуть бути буквальним і переносним прочитанням:
- покликати з цього берега на О.;
- покликати з сього світу на О. світло.
При розмові про час набуває жартівливу, іронічну форму. Вираз має на увазі «у часи воно», фіксує якусь абстрактну хронологічну позицію так давно, що й не згадати. Частковий синонім для «довго».
Щоденне спілкування
Наскільки доречно в XXI столітті? Проблема в досить екзотичною, химерною формою. При обговоренні покупок «оний» – це явне надмірність, а в рамках розмовної мови і зовсім виглядає білою вороною. Для ділової переписки також не підходить, замінюючись конкретикою, повною назвою об’єкта дискусії. Молодь віддає перевагу «той». Запам’ятавши займенник, ви зможете в майбутньому продемонструвати ерудицію і з легкістю читати старовинні документи, але практична користь на побутовому рівні мінімальна.
