Ефект соціальної інгібіції полягає в зниженні ефективності дій, виконуваних індивідом присутніх при сторонніх спостерігачів. Такі сторонні глядачі можуть бути як існуючими на самому справі, так і уявними. Ефект має сильну зв’язок з феноменом фасилітації, механізм якого прямо протилежний соціальної інгібіції.
Витоки феномену
Першим дослідником сфери впливу глядачів на поведінкові особливості і психіку психолог з американського інституту Індіани на ім’я Норман Триплет. Вчений був фанатом велогонок і помітив те, що учасники змагань показують кращий час при змаганнях групами порівняно з поодинокими заїздами.
Перш ніж продемонструвати знахідку публіці, Триплет провів ряд дослідів, які підтвердили висунуті гіпотези. Незабаром дослідник виявив, що суперництво допомагає звільнити приховану енергію, що продається у звичайних умовах.
Інші досліди, що проводилися науковцями з різних країн, виявили, що наявність глядача допомагає випробуваним більш ефективно виробляти найпростіші дії. При цьому ряд подальших досліджень встановив, що наявність спостерігачів далеко не завжди приносить позитивний результат роботи.
Певні досліди продемонстрували, що наявність сторонніх глядачів надає негативний ефект на якість виконання заданої роботи. Тоді дослідники ще не могли створити на основі всього цього одну теорію, яка пояснювала б обидва ефекту соціальної фасилітації та інгібіції. З цієї причини дослідження в цій сфері були зупинені надовго.
Нова теорія
Наступний, хто помітив наявність проблеми, був Роберт Зайенс – вчений у галузі соціальної психології. Цей чоловік запропонував абсолютно нову гіпотезу активації. Теорія Зайенса стверджувала, що обидва ефекту соціальної інгібіції та фасилітації проявляють себе за рахунок загального збудження.
Він також виявив деякі нюанси цього процесу. Їм було встановлено, що приклади соціальної інгібіції проявляють себе під час рішення не найпростіших інтелектуальних завдань. Учений звернув увагу на те, що ефективність виконання звичайних дій тільки стимулюється наявністю глядача. Під час виконання складних завдань з не самими очевидними наслідками можливість допустити помилку збільшується.
Домінуючі реакції стимулюються через порушення в обох випадках. Роберт Зайенс провів приблизно триста досліджень разом зі своїми асистентами, а також з десятками тисяч добровольців і посилив свою теорію даними, отриманими на практиці.
Основні фактори
Як правило, вчені відзначають три фактори, що здійснюють вплив на ефект соціальної інгібіції. По-перше, це страх оцінки, тобто спостерігачі сприяють появі тривожності просто з-за того, що нам не наплювати на їх думку.
Розсіяна увага. Коли людина починає думати про реакцію оточуючих або ж ефективності роботи напарників, уважність, а також правильність виконання роботи знижується, таким чином підтримується гіпотезу страху оцінки власних дій.
Наявність глядача. Сам факт наявності спостерігача вже може стати подразником і причиною виникнення соціальної інгібіції. Те, наскільки сильною буде реакція, залежить від кількості глядачів і ступеня їх значущості для людини, ставлення глядачів до нього і ступеня заповненості аудиторії.
Відволікання уваги
Все більш популярною стає альтернативна точка зору на питання – гіпотеза про відволікання уваги/конфлікту. Гіпотеза свідчить, що в процесі будь-якої діяльності, за якої хтось спостерігає, увага індивіда розривається між глядачами і контролем за виконуваною роботою.
Така взаємна діяльність може збільшити збудження і підвищити або знизити ефективність роботи. Це залежить від того, чи стикався вже людина з цим завданням чи ні. Крім цього, сила ефекту може залежати від ряду факторів.
Теорія перевантаження
Іншою альтернативою соціальної інгібіції є теорія перевантаження, яка стверджує, що фактори відволікання призводять не до підвищення збудження, а до перевантаження мозкової діяльності. У цей час у людини виникає надлишок інформаційних даних в області робочої пам’яті.
По відношенню до складним завданням людська продуктивність згасає, бо його увагу зосереджено на сторонні речі, із-за чого втрачається концентрація на його основної задачі.
Вплив на науку
Ефект соціальної інгібіції не був вивчений до кінця і все частіше привертає увагу вчених. Тому вони з завидною регулярністю продовжують перевіряти і перевіряти самі різні чинники цього процесу.
Один з останніх великих дослідів був проведений в 2014 році, під час якого вивчалися особливості соціальної інгібіції і приклади цього стану у аутистів. На даний момент напевно можна сказати, що феномен можна розглядати окремо від випадків його прояви.
Управління колективом
Ефекти соціальної фасилітації та інгібіції є одними з головних проблем у методиці управління групою людей. В роботі колективу велику роль виконує рівень розвитку самого колективу. Наприклад, спостереження за добре розвиненими соціально і психологічно групами впливає на їх роботу тільки позитивний вплив.
Особливо це зачіпає рішення важких завдань, які мають різні варіанти результату. Таким чином, створення сильної і розвиненою групи – головна умова для вирішення подібних завдань.
