Шлюб мусульманина і християнки — особливості, наслідки та рекомендації

Знайомство, флірт, кохання, сім’я — такого сценарію намагаються дотримуватися всі закохані пари. Але найчастіше вступу в шлюб заважають забобони, такі як інша національність або віросповідання одного з подружжя. А дійсно, чи можливий шлюб мусульманина з християнкою? Або це табу, яке нам нав’язують протягом багатьох століть? Постараємося достеменно розібратися у можливості укладення союзу між людьми, що складаються в різних конфесіях, і на прикладі розглянемо, що може їм перешкодити поєднуватися законним шлюбом.

Відмінності і розбіжності в релігії

Однією з перших і найбільш головних перешкод на шляху до сімейного щастя в шлюбі з мусульманином можуть стати розбіжності у віросповіданні, так як іслам і християнство, незважаючи на деяку свою схожість, все ж проповідують часом протилежні речі, наприклад:

Християнам належить мати одну дружину. Мусульманин може одружитися на 4 дружин одночасно.

Християнство забороняє побиття дружини за непослух, іслам же радить: ударяйте їх за провину.

Християнство проповідує рівноправність чоловіка і жінки перед Богом. Іслам же, навпаки, вважає, що жінка — нижча у порівнянні з чоловіком істоту.

Християнство вчить з терпінням ставитися до інших віросповідань, іслам же проповідує боротьбу з іновірцями. «Коли ви зустрінете тих, які не увірували, то – удар мечем по шиї» (47.4). «Борись з невірними і лицемірами. Будь жорстокий до них!» (9.73).

Це тільки мала частина з розбіжностей між двома світовими конфесіями. Але і вони у свою чергу можуть перетворити шлюб мусульманина з християнкою або іудейкою в суцільне пекло, якщо чоловік буде в точності дотримуватися Священного Писання (Корану). В такому шлюбі чоловік буде постійно принижувати і бити свою дружину за найменшу помилку.

Любов і шлюб — не одне і те ж

Так, любові всі віки і релігії покірні. Хоча для мусульманина і християнки шлюб і кохання — це поняття інколи несумісні. І якщо християнство заохочує міцні шлюби і відкидає безпричинні розлучення між венчанными і невінчаними подружжям, то в ісламі до розлучення відносяться більш лояльно, наприклад, чоловік може дати дружині розлучення просто так, наприклад, за найменшу провину або якщо вона йому набридла. Але і в тому випадку, якщо християни все ж зважаться на розлучення, зробити це буде не просто, потрібно буде пройти велику низку бесід з духовним наставником і довести церкви, що розлучення — це не примха, а необхідність. Мусульманин може сказати своїй дружині певні слова, після яких вони вважаються розлученими.

Звичайно, можна ризикнути, а раптом пощастить… Ну, а раптом не пощастить, і в кращому випадку жінці доведеться покірно терпіти багатоженство свого чоловіка, а в гіршому — залишитися в незнайомій країні без засобів до існування.

Верховенство в сім’ї

Варто зазначити, що головну роль в шлюбі мусульманина і християнки завжди віддається чоловікові. І немає різниці в тому, чи має дружина багате придане чи ні. Відразу ж після весілля дружина переходить під опіку чоловіка, який вирішує за неї все. Вона не має права не тільки працювати без дозволу чоловіка, але і навіть відвідувати своїх родичів і друзів. До речі, всі питання про благоустрій житла, аж до вибору декору, меблів і посуду буде вирішувати чоловік. І якщо до весілля ви відвідували салони краси і носили модний одяг, забудьте про це. Тепер ви будете носити те, що вибере чоловік, і будете виглядати так, як йому буде завгодно.

Релігійні звичаї як привід задуматися

У кожної релігії є свої звичаї, які іноді мають деякі послаблення, але мусульманські звичаї не прийнято порушувати ні під яким приводом, наприклад:

Заборонено одружуватися і виходити заміж за іновірців.
Не можна приймати рішення без узгодження з батьками нареченого.
Заборонено планувати кількість дітей.
Жінці заборонено виходити кудись без дозволу чоловіка або його родичів.
Дружині заборонено спілкуватися з чужими чоловіками.
Жінці не дозволено оголювати свою голову, руки і ноги в присутності чужих чоловіків.

Перераховувати можна дуже довго. Порушення кожного з цих пунктів може призвести до незапланованого розлучення. Тому перш ніж шукати відповідь на питання, чи можливий шлюб з мусульманином по великій любові, подумайте, а воно вам треба? Чи потрібен вам такий шлюб, де немає жодних гарантій, де жінка не має ніяких прав, а тільки обов’язки, де з жінкою звертаються як з річчю, яку можна легко замінити на іншу? Якщо хоча б один з пунктів здався вам диким і неприйнятним, то варто задуматися про доцільність таких відносин.

Особливості знайомства з батьками нареченого і нареченої

Якщо, незважаючи на всі застереження, ви вважали, що шлюб з великої любові з мусульманином можливий, то не поспішайте узаконити свої стосунки. Повірте, це буде не просто. Для початку його родичі повинні дозволити вашому чоловікові на вас одружуватися, а це дуже часто з ряду причин нездійсненне завдання.

У них на прикметі вже є дівчина-мусульманка з хорошої сім’ї, частіше – родичка.

У вас різні релігії, а брати в дружини “невірну” — це великий гріх.

У вас різні погляди на родину, побут і т. д. Вам доведеться жити у великій сім’ї, з батьками, братами і сестрами і купою племінників свого чоловіка. Такий розклад вас не влаштовує? Ось і їх теж, вони не хочуть відривати свого сина від родини заради шлюбу з “неправильною”.

І навіть якщо наречений умовити батьків погодитися на шлюб з християнкою, то вам в цьому випадку щонайменше доведеться змінити своє віросповідання.

Зміна релігії як вихід з положення

Ну ось, найскладніше позаду, і вам дозволили одружитися, але і це ще не все. Щоб поєднатися законним шлюбом за всіма канонами ісламу, наречений і наречена повинні бути однієї віри. Тобто вам в обов’язковому порядку доведеться поміняти своє православ’я. До речі, зробити це зовсім нескладно. Досить повторити ось цю цитату з Корану слідом за духовною особою, і ви вже мусульманка: “Ашхаду ан ля ил’яха `илля Лл’аху уа `ашхаду `анна Мух’аммадан ра’ сулю Ллахи.”

Але для тих, кого цікавить відповідь на питання, чи можна жити в шлюбі з мусульманином, залишаючись християнкою, однозначної відповіді не існує. Адже якщо слідувати традиціям, то ні одна духовна особа не проведе обряд одруження між особами різної віри. Якщо ж цей обряд вирішено не проводити, що малоймовірно (батьки нареченого не дозволять), то можна не змінювати своє віросповідання.

Весільні церемонії мусульман і християн

Весільні церемонії представників двох світових релігій не особливо відрізняються один від одного, проте і тут є свої нюанси. Наприклад:

У християнській весільної церемонії чільне місце займає вінчання в церкві, далі йде реєстрація в Загсі, і тільки після цього приходить час весільного бенкету.

Мусульмани спочатку влаштовують бенкет, де бере участь вся численна рідня нареченого і нареченої, а також сусіди, колеги і навіть просто знайомі. Потім після банкету духовна особа проводить обряд “ніках” (вінчання). А от реєстрація в Загсі може і зовсім бути відсутнім.

Якщо вас влаштовує таке “одруження” без штампа в паспорті і гарантій, то дерзайте.

ЗАГС або ніках?

Позаду всі труднощі і непорозуміння із-за релігійних розбіжностей. Батьки ознайомилися і схвалили ваш вибір. Залишилася справа за малим — вибрати, як ви будете узаконювати свої стосунки: чи буде у вас реєстрація в Загсі або у вас буде никах (мусульманське вінчання), а може, і те й інше. Багато хто задається питанням, а чи дійсний шлюб між мусульманином і християнкою? Тут неможливо дати однозначної відповіді. Так, дійсний, якщо він був зареєстрований у Рагсі або якщо наречена прийняла іслам і був проведений обряд “ніки”. Якщо ж реєстрація відсутній або не був виконаний никах без зміни віросповідання, то в цьому випадку такий шлюб прийнято вважати недійсним.

Любові релігія не перешкода

Незважаючи на велику кількість відмінностей як з національною, так і з релігійної точки зору, буває, що шлюб мусульманина і християнки може стати не лише щасливим, але й зразком для наслідування. Це в першу чергу буде заслугою подружжя. Адже якщо відкинути всі забобони і тверезо дивитися на речі, стане ясно одне, що обидва людини поклоняються одному і тому ж Богу, хоча кожен по-своєму.

У сучасному світі взагалі багато відкидають традиції, залишаючись лише на словах “мусульманами” або “християнами”. На ділі ж все зовсім інакше: молоде покоління не тільки не ходить в релігійні заклади (мечеть, церква), але і не дотримується традиції, як наказано їх віросповіданнями. І тільки за національною схильності вони відносять себе до тієї чи іншої віри. Може, це і до кращого… У такому разі в цьому союзі будуть відсутні релігійні розбіжності, і два люблячих серця не тільки не будуть шукати приводу для сварок, але і будуть більш терпимо ставитися один до одного, а це, в свою чергу, стане запорукою міцного сімейного щастя.