Основні функції керівника: типи управлінців та їх обов’язки

Щоб зрозуміти, які виконуються керівником функції управління, слід зорієнтуватися в особливостях цієї посади. Є кілька таких постів всередині підприємства – головний керуючий компанією й особи, відповідальні за певні рівні підприємства і працівників.

Деякі контролюють роботу філії, іншим довірені відділи і підрозділи. В якості керівників розглядають тих, хто заміщає людей, що займають управлінські позиції в ієрархії підприємства. Всі вони повинні знати і брати на себе основні функції керівника. Розглянемо їх детальніше.

Правила для всіх

В нашій країні запроваджено закон, який говорить про те, що керівник вищої ланки – це особа, що відповідає за роботу фірми, управляє нею, контролює процеси протікають всередині. Законом визначено функціональність людини, якій довірена така позиція. Особливість посадового становища – подвійний правовий статус. Нерідко керівника сприймають практично як організацію, так як він є її представником.

Керівні повноваження регламентуються ТК і цивільними законами. Одночасно кожен менеджер – це прийнята на роботу персона, що має обумовлений заздалегідь трудової функціонал. Він відповідає за виконання актів, через які працює підприємство.

Через подвійності народжується суперечливість юридичної позиції. Будь займає керівний пост людина має права найманого робітника, і вони захищені законом. Одночасно нормативні акти захищають засновників, акціонерів, відстоюють їх інтереси у разі неписьменних, неправильних, необґрунтованих дій керівництва, що володіє низьким кваліфікаційним рівнем.

Про домовленості

Законами роботодавцю забезпечена можливість попередньо перевірити кваліфікаційний рівень особи, яка претендує на керівну посаду. Є кілька способів і методів, за допомогою яких можна оцінити, як людина в майбутньому буде справлятися з функціями керівника в колективі, у різних виробничих, робочих аспектах. Можна організувати конкурс, можна направити в МВС запит на надання витягу з реєстру, який містить всіх дискваліфікованих осіб.

Домовленість, що укладається з новим керівником при його прийомі на роботу, має обумовлений термін. Іноді укладається безстроково. Необхідно враховувати положення внутрішньої документації. Найчастіше максимальна тривалість трудової домовленості з прийнятими керівником – 5 років.

Законами заборонено визначати управлінському персоналу випробувальний термін. Посада керівника така, що при укладенні домовленості з претендує на неї потрібно заздалегідь продумати всі особливості нерозголошення службових відомостей. Ці правила вносять в підписується сторонами документ. У договорі фіксують, яка буде відповідальність, якщо особа порушить встановлене обмеження. Для людини, призначуваного на посаду заступника керівника, допускається встановити випробувальний термін тривалістю до шестимісячного.

Про функціональності: основне

Є ряд функцій, які повинні виконувати всі менеджери будь-якої компанії. Не грає ролі, який рівень, яка позиція людини, наскільки серйозна відповідальність покладена на керівника. Навіть якщо в його сфері відповідальності лише одна людина, одне робоче місце, ключові функції все одно потрібно виконувати беззаперечно і якісно.

У першу чергу до них належить формулювання основних цілей відділу та визначення завдань, вирішення яких дозволить наблизитися до бажаної мети. Не менш важлива функція – розподіляти зобов’язання між підлеглими, відштовхуючись від компетенції працівників. Керівний склад відповідає за мотивацію найнятого персоналу, довіреної йому в управління. Необхідно мотивувати людей прагнути до досягнення зазначеної керівництвом мети.

Класичний варіант мотивації – матеріальний. Тобто, нагородження відзначився трудівника премією в доповнення до основної заробітної плати. Альтернативний варіант мотивації – нематеріальний. На деяких підприємствах реалізовано через грамоти, в інших все ще практикують дошку пошани.

Дивіться також:  Що таке ТПО-мембрани: опис, характеристики і відгуки

Одна з важливих завдань, що стоять перед керуючим персоналом різного рівня – формування комфортного психологічного клімату на підприємстві. Завдання керівника полягає в тому, щоб вчасно бачити конфліктні ситуації і попереджувати їх розвиток. Така людина повинна прагнути вирішувати розбіжності, що виникають між трудівниками.

Функціональність: детальніше

Займаючи посаду керівника, чоловік повинен приймати управлінські рішення. За все певну його рішеннями саме керівний персонал несе відповідальність. Одночасно найнятий керівником зобов’язаний формувати робочі умови такими, щоб трудівникам нічого не заважало вкладати сили і час, досягаючи поставлених перед ними завдань. Будь-яка людина може самовіддано працювати з самовіддачею, якщо йому формують найкомфортніші для цього умови.

Керівний персонал відповідає за заохочення кооперативного праці. Співробітники, що утворюють невеликі колективи, групи, які об’єднуються для досягнення поставлених перед ними цілей, повинна нагороджуватися додатково, якщо таке об’єднання веде до результативного та швидкісного досягнення поставлених цілей. Не менш важливо заохочувати ініціативність персоналу. Кожен співробітник може генерувати ідеї, пропозиції, і в сфері функціональності керівного персоналу – стимулювати людину на таку поведінку.

Одночасно кадрова функція керівника, совмещаемая з організаційної та управлінської, передбачає створення системи покарань. Це необхідно не на кожному підприємстві, проте, в більшості випадків рано чи пізно потрібно. Покарання покладені працівникам, які здійснюють дисциплінарні порушення.

Різні і специфічні

Перераховані вище функції керівника структурного підрозділу – це не повний перелік класичній функціональності штату, відповідального за управління підприємством (його частиною). Притаманні керівним посадам функції зумовлені базової компетенцією. Завдання будь-якого займає таке робоче місце – переконувати оточуючих, навчати їх, одночасно показуючи свій кваліфікаційний рівень.

Для цього потрібно володіти певними навичками. Щоб реалізовувати свої функції, людина повинна володіти достатнім обсягом інформації. Одне із завдань менеджера – передавати підлеглим корисні відомості, які стали доступними керівнику. Приховуючи необхідні дані, людина сприяє роз’єднаності найнятих. Люди менше довіряють його дій, що вважається неприпустимим для займає керівні позиції.

Будь-який керівник підприємства відповідає за оцінку підсумків діяльності. Щоб виконувалася така коректно, потрібно вміти застосовувати різні підходи і способи оцінки. Їх практикують, аналізуючи підсумки роботи конкретної особи, групи, відділу, компанії в цілому. Завдання керуючого персоналу – виявити заходи, що дозволяють скорегувати поточне положення в кращу сторону. Це особливо актуально, якщо відділ не встигає за заздалегідь поставлених планом, виконання якого напевно сильно позначиться на стабільності фірми в цілому.

Вчора, сьогодні, завтра

Керівник підприємства – це людина, який повинен відчувати перспективу. Його завдання – вчасно абстрагуватися від поточної складності і продумати методи і шляхи досягнення кінцевої мети, а також оцінити, наскільки далеко поточне положення від бажаного результату. Не менш важливо планувати. Завдання керівного персоналу – спершу формулювати завдання, потім створювати покрокові плани, що дозволяють виконати задумане.

Щоб планування було результативним, можна скористатися сучасними підходами та програмами. Наприклад, багатьом зручно будувати дерево цілей. Не менш ефективний інструмент реалізації планування як функції керівного персоналу – діаграма Ісікави.

Важливо вміти контролювати і координувати робочий процес. Займаючи керівну посаду, людина зобов’язується забезпечувати досягнення розумності спільної діяльності. Необхідно погоджувати різні структурні ланки виробничого ланцюга. На менеджерів різного рівня покладається відповідальність за перевірку результативності діяльності всіх відповідальних осіб. Одночасно важлива комунікативна функція керівника, включаючи виражену через делегування повноважень.

Дивіться також:  Відгуки та звіти про рибалку в Тульській області

Результативність робочого процесу будь-якого управлінця визначається його здатністю передоручати рутинні завдання особам, що займають більш низьке положення по структурній ієрархії всередині підприємства. Можна довіряти деякі свої завдання заступникам. Інші воліють делегувати ряд функцій рядовому персоналу. Звичайно, важливо стежити за тим, як працівники справляються з довіреною їм.

Функціональність та її реалізація

Щоб комунікативні, організаційні, управлінські функції керівника виконувались ефективно, необхідно активно користуватися управлінським апаратом, наявними у межах конкретного підприємства. Управлінський функціонал реалізується менеджерами з урахуванням рівня відповідальності людини. Управлінський рівень визначає зміст функціональності роботи управлінця.

Досить важливі економічні функції. Такі мають своєю основною метою зростання результативності робочого виробничого процесу за рахунок визначення виробничих ресурсів і їх використання. Відповідно, економічний управлінський функціонал тісно пов’язаний з виробничими функціями. Аналізуючи економічне становище, менеджер розробляє способи мобілізації поточних резервів, покращує господарські розрахунки. Завдання керівника – навчити працівників працювати ощадливо, витрачаючи наявні ресурси оптимальним чином.

Спершу необхідний економічний аналіз, а вже на його основі приймають будь-які управлінські рішення. У рамках аналізу отримують достатньо даних для обґрунтування запланованого рішення. Знаючи методики, якими проводять аналіз, можна стати ефективним керівником, тому володіння такою інформацією вважається одним із ключових вимог до претендента на відповідну посаду.

Виховні завдання

Здійснюється керівником адміністративне управління – це не тільки суворе і технічне адміністрування кадрових процесів, але ще і виховання найнятого персоналу. Функцію реалізують через молодіжні об’єднання, партійні організації, громадські спілки, які організовують у межах фірми. У чому виховна функція здійснюється через особу, керівного компанією або її частиною.

Не можна недооцінювати роль керівника фірми як вихователя довірилися йому працівників. Багато в чому через виховну функцію стає можливим згуртування колективу та поліпшення психологічного клімату. Людина може результативніше підвищувати активність, ініціативність найнятих, а значить, працівники будуть самостійніше.

Важливо освоїти навички переконання і побудувати з найнятими довірчі відносини, зумовлені взаємним розумінням і повагою. По можливості, як вважають фахівці, керівнику слід уникати командних підходів до вирішення управлінських завдань. Завдяки такому оформленню робочого процесу оперуправление можна сміливо делегувати підлеглим посадами, структурам, звільняючи свої ресурси для роботи з перспективними напрямками.

Управлінський функціонал

Говорячи про основні функції керівника, не можна обійти увагою цей блок. Щоб зрозуміти питання детальніше, варто звернутися до праць Мінцберга, присвячених особливостям аналізу підсумків і змісту роботи керівника. У працях цього економіста можна бачити детальний і зрозумілий розбір робочого процесу керівника. Втім, використані автором класифікації, визначення сьогодні викликають незгоду ряду економістів. Поки не створено стандартизованого опису менеджменту, яке б відповідало вимогам і очікуванням вчених всього світу.

Основні функції керівника – планування робочого процесу та організація його реалізації, мотивування персоналу та подальший контроль його діяльності, спілкування і лідерство, а також своєчасне прийняття відповідальних рішень. Поточна практика така, що керівники змушені працювати на підприємствах, регулярно стикаються з важкою конкурентної обстановкою ринку, а це вимагає особливих, великих ресурсів, старань і зусиль, ніж просто виконання визначених правилами функцій.

Дивіться також:  Система планування на підприємстві: методи і принципи

Будь-який сучасний менеджер, який бажає успіху собі і своєму підприємству, що повинен трудитися на благо продуктивності компанії і піклуватися про те, щоб ефективність робочого процесу перевищувала притаманну всім конкурентам.

Рівні та функції

Приймаючи на роботу нового управлінця, варто вивчити резюме керівника, дізнатися, який його досвід у минулому. Враховують, що лінійний, апаратний відділи мають дещо розрізняються зобов’язання, відповідно, потрібні різні компетенції людини, що працює в них. Це позначається на роботі менеджера, відповідального за відділи, його частина. Якщо сфера відповідальності людини – лінійний функціонал, такий керівник зазвичай намагається зберегти поточні можливості і добитися підвищення у вищі керівні верстви, виконуючи лінійні функції.

Якщо мова йде про апаратної функції, то менеджер, тривалий час реалізує її, може зіткнутися з проблемою підвищення саме за такої трудової практики. Як наслідок, багато сучасні керівники недостатньо відповідально відносяться до апаратних зобов’язаннями, покладеними на них за посадою.

Плануючи прийом на роботу нового менеджера, потрібно вивчити представлене потенційним керівником резюме. У ньому людина вказує, де і як працював раніше. Всі робочі місця ділять на управлінські, фахівців і технічні. Керуючи підрозділом, людині доведеться регулярно приймати рішення і прагнути до того, щоб вони були виконані, а ось фахівці лише відповідають за інформаційне забезпечення прийняття рішення. Технічний персонал повинен організувати умови для нормальної роботи двох інших ліній штату.

Відповідно, плануючи прийняти на роботу того, в чиєму резюме є відомості лише про роботу в технічній посаді або як фахівця, потрібно спершу відповідально переконатися, чи розуміє персона специфіку праці керуючій лінії.

Працювати: з ким і як?

До основних функцій керівника належить формування колективу як єдиного згуртованого освіти. Завдання керівника – зберігати адекватний психологічний клімат. Створення колективу – це послідовна робота. Завдання менеджера – зрозуміти, як багато людей необхідно, які потрібні посади, підготувати співробітників, пояснити їм практичні особливості поточної роботи. Керівник відповідає за впровадження нових людей в колектив, забезпечує стабільність відносин між працевлаштованими.

Є кілька манер і шляхів управління. Про них говорять, розглядаючи типи керівників та стилі керівництва. Прийнято говорити про лідерство і керуванні. Перше включає взаємну роботу, обумовлену авторитетом керівника, довірчим ставленням і симпатіями між найнятими. Лідери бувають провідними, веденими.

Стати лідером може розумний чоловік, логічний і добре знає свою справу. З особистих рис особливо важливі сміливість, владність, прагнення до справедливості, а іноді – одержимість обраним справою. З набутих умінь на перший план виходять дружелюбність і гумор, здатність правильно оцінювати людей, ситуації, ризики.

Керівництво, в свою чергу, представляє процес управління, заснований на правових повноваження. Є кілька стилів, до яких можна вдаватися. Деяким найбільш перспективним здається авторитарний, реалізований за рахунок наказів. Альтернативами виступають ліберальний, демократичний. У першому випадку діяльність не дуже масштабна, менеджер чекає вказівок вищестоящих і не бере на себе відповідальність за вчинки.

Останній припускає делегування повноважень. Працівники мають право самі брати участь у вирішенні питань, а особисто керівник бере на себе лише найбільш важливе і складне. Такий підхід вважається найбільш ефективним, відповідним людській природі.