Мотивація навчальної діяльності молодших школярів: поняття, основні принципи, цілі, завдання і приклади

Етапи проведення уроку: постановка цілей, завдань та шляхи їх вирішення

Серед прикладів мотивації до навчальної діяльності молодших школярів на цьому етапі виділяють кілька моментів. Створюють навчально-проблемну ситуацію, з допомогою якої вводять учнів у предмет вивчення. Для цього вчитель підбирає кілька прийомів в залежності від індивідуальних особливостей дітей. Разом вони формулюють основне завдання, обговорюють проблеми і шляхи її вирішення.

За допомогою навчальної задачі показують орієнтир, на який учні спрямовують свою діяльність. Кожен ставить перед собою мету. В результаті отримують систему приватних завдань, які постійно підтримують мотиваційний тонус. Важливо підвести школярів до самостійної постановці проблеми і можливості знайти декілька шляхів вирішення.

При правильному підході учні знають, як контролювати свою діяльність. Після постановки навчальної задачі, розуміння і прийняття її учнями обговорюють, яких пунктів дотримуватися для отримання позитивного результату. Вчитель позначить час і терміни до завершення процесу. Це створить чіткість і розуміння того, чим необхідно займатися. Потім повідомляють, які знання знадобляться для вивчення теми. Так кожен учень зможе оцінити свою роботу самостійно. Деяким учням пропонують завдання, які допоможуть заповнити прогалини, повторити вивчені правила. Після цього переходять до отримання нових знань.

На пізнавальному етапі засвоюють тему, оволодівають навчальними діями. Важливо застосувати такі прийоми, які дозволять дати учням максимальну кількість знань для ясного розуміння і вирішення навчальної задачі.

За допомогою моделювання розуміння нової теми стає усвідомленим. Учні наочно представляють, якого плану необхідно дотримуватися, щоб одержати нові знання. Вчитель з допомогою наочного матеріалу і певних дій показує, що потрібно запам’ятати й виконати для отримання результату. Так школярі набувають досвід творчої діяльності і мислення.

На підсумковому рефлексивно-оцінювальному етапі учні аналізують власну діяльність. Кожен дає самооцінку, зіставляє результати своєї діяльності з навчальними завданнями. Організація роботи розрахована на те, щоб школярі отримали емоційне задоволення. Вони повинні бути раді тому, що подолали труднощі. Це згодом впливає на бажання вчитися, здобувати знання, застосовувати їх на уроках і в повсякденному житті.