Таке поняття, як мотивація навчальної діяльності молодших школярів, необхідно для пояснення діяльності та поведінки дитини. Це актуальна проблема в теоретичному і практичному відношенні. Займає центральне місце в педагогіці і педагогічній психології.
Становлення життєвої позиції
Коли дитина вступає до школи, змінюється його відношення до життя. Вчення є провідною діяльністю. Школяр дізнається про нові права, обов’язки, системі відносин. Навчальна мотивація молодших школярів складається з кількох елементів. У процесі роботи виникають потреби, цілі, установки, почуття обов’язку, інтереси. Мотиви можуть бути всередині школи та за її межами: пізнавальні та соціальні. Наприклад, соціальний фактор, коли дитина прагне закінчити школу з відзнакою.
Перша група включає в себе пізнавальні мотиви, де школярі оволодівають новими знаннями. Навчально-пізнавальні допоможуть здобувати знання. Самоосвіта спрямоване на самостійне вдосконалення.
Формування мотивації навчальної діяльності молодших школярів відбувається в той момент, коли відбувається вплив соціальних мотивів. Учні отримують знання, які допомагають бути корисними і потрібними суспільству, своїй Батьківщині. Дитина прагне зайняти певну позицію, місце у відносинах з оточуючими. Під час соціального співробітництва відбувається взаємодія з іншими людьми, аналіз способів і форм своєї співпраці.
Особливості та характеристики діяльності
Важливо звернути увагу на деякі фактори навчальної мотивації молодших школярів. В першому класі діти прагнуть до знань, їм подобається вчитися. До кінця початкової школи кількість таких хлопців скорочується до 38-45%. У деяких ситуаціях стає негативним. Домінують мотиви, пов’язані з оточуючими дорослими: «Подобається вчитель», «Так хоче мама».
Поступово такий підхід змінюється, діти не хочуть виконувати шкільні обов’язки. Вони не докладають зусиль, не намагаються. Вчитель втрачає авторитет. Дитина частіше прислухається до думки однолітка. Відбувається формування колективних відносин. Емоційне благополуччя залежить від того, яке місце учень в ньому займає.
Формування навчальної мотивації у молодших школярів відбувається при впливі деяких факторів:
- Необхідно правильно підібрати навчальний матеріал.
- Організувати діяльність на уроці.
- Вибрати колективні форми діяльності.
- Запропонувати варіанти оцінювання та рефлексії.
При здорової мотивації навчальної діяльності молодших школярів учні підтягуються. До 8-9 років учні вибагливі щодо до окремих предметів. Мотивація проявляється в позитивному і негативному ключі. Важливо враховувати формування та вплив факторів. Має значення вік, особистісні характеристики.
Шляхи формування: на що звернути увагу
Щоб відбувалося формування навчальної мотивації у молодших школярів, необхідно прищеплювати школярам ідеали і образи. Перший спосіб називають рухом зверху вниз. Представлений він системою морального виховання. Учні ототожнюють свою поведінку з мотивами, які надає товариство. Використовують другий спосіб, при якому школяр включається в різні види діяльності. Так отримують досвід моральної поведінки. Мотиви стають реальними.
Для розвитку застосовують різні способи мотивації молодших школярів до навчальної діяльності. Однак не всі вони тривалий час утримують бажання працювати на уроках, отримувати знання. У школяра повинно формуватися позитивне ставлення до навчання. Щоб це відбувалося, вчитель повинен знати, чим подобається займатися учням на уроках, що викликає позитивні емоції.
Одним з прикладів мотивації до навчальної діяльності молодших школярів є створення умов, при яких учні готові долати перешкоди. Вони зможуть випробувати власні сили та здібності.
Основними завданнями підвищення навчальної мотивації молодших школярів виступають:
- Освоєння методів вивчення і формування.
- Вивчення вікових особливостей.
- Впровадження способів, що підвищують бажання до пізнання.
- Ведення позакласної діяльності.
- Створення банку власних розробок.
- Узагальнення і поширення позитивного досвіду.
При формуванні мотивації навчальної діяльності молодших школярів з’являється здатність до смыслообразованию. Актуальність визначається тим, що вчитель створює передумови. Згодом до закінчення школи мотивація набуває певну форму.
Які методи вважають ефективними
Вибір способів формування мотивації навчальної діяльності молодших школярів полягає в їх використанні. Такий підхід допоможе уникнути байдужого ставлення до вченню, а прийти до усвідомленого і відповідального. Об’єктом виступають всі компоненти мотиваційної сфери, вміння вчитися.
Згодом формується позитивна мотивація. Якщо спочатку спонукання виникають в безладді, відрізняються імпульсивністю і нестійкістю, з дорослішанням вони стають зрілими. На перше місце виходять окремі мотиви, створюється індивідуальність особистості. У неї входить цілісна внутрішня позиція учня.
Педагогічна сутність мотивації навчальної діяльності молодших школярів визначається вже до моменту приходу в школу. На цьому етапі відбувається включення у нову діяльність, формується внутрішня позиція. Вона є важливою для учня і дорослих. Виникає бажання ходити до школи, носити портфель. Спостереження за учнями показують, що впливають розмови інших дітей, які менш задоволені моментом перебування в школі, отриманими оцінками. Однак зростання культури, телебачення, інтернету підвищує об’єктивне оцінювання відбувається.
Важливі моменти: позитивні та негативні сторони
Важливим моментом в актуальності мотивації навчальної діяльності молодших школярів вважають сприятливе ставлення до школи. Тут діти стають допитливими, у них розширюються інтереси, вони проявляють інтерес до явищ навколишнього середовища, беруть участь у творчих іграх, програють сюжети. Вони допомагають реалізувати соціальні інтереси, емоційність, співпереживання.
Коротко про мотивації навчальної діяльності молодших школярів потрібно сказати про допитливості. Як сприятливого умови виступає відкритість, довірливість, сприйняття вчителя як головного людини, бажання слухати і виконувати завдання. Відбувається зміцнення мотивів обов’язку і відповідальності.
Серед негативних моментів при розвитку мотивації навчальної діяльності молодших школярів виділяють такі характеристики:
- Часто недієві методи, які не можуть довго підтримувати діяльність.
- Нестійкість, ситуативність, згасання бажання отримувати знання без підтримки вчителя.
- Учень не може дати точне визначення того, що викликає інтерес у предметі.
- Немає зацікавленості у подоланні труднощів у навчальному процесі.
Все це призводить до формального і безтурботному ставленню до школи.
Результативність залежно від використовуваних факторів
Діагностика мотивації навчальної діяльності молодших школярів дозволяє виявити деякі основні моменти. Спочатку у школярів переважає інтерес до написання букв і цифр, до отримання відміток, а лише пізніше – до здобування знань. Пізнавальні мотиви проходять шлях від деяких факторів до принципів і закономірностей.
До 8 років школярі приділяють більше уваги малювання, ліплення, вирішення завдань, але не люблять переповідати, вчити напам’ять вірші. Інтерес проявляється до завдань, де можна проявити самостійність і ініціативність. Серед особливостей навчальної мотивації молодших школярів готовність приймати цілі, поставлені вчителем. Учні самостійно вибудовує логічний ланцюжок з важливих завдань, які необхідно виконувати в певній послідовності. Називають етапи вирішення завдань, що визначають властивості цілей. Слабке целеобразованіе призводить до відсутності уваги на уроці. Відзначають неуспіх на уроках, небажання вчитися, здобувати нові знання.
Розвиток мотивації навчальної діяльності молодших школярів тісно пов’язане з емоційною сферою. Вона буде позитивною при отриманні гарних оцінок. Учні вразливі, безпосередні у виявленні та вираженні емоцій. Вони реактивні, швидко перемикаються. По мірі дорослішання відбуваються зміни в бік змістовності і стійкості.
Мотивація навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів перебудовується. Згодом задовольняється, переростає в новий тип відносин, набуває зрілі форми. Виникає інтерес до нових знань, закономірностям. Формування нових рівнів необхідно для швидкої адаптації в середній школі.
Формування мотивації: який шлях необхідно пройти
Щоб підвищити рівень навчальної мотивації молодших школярів, необхідно привчати їх до систематичної і наполегливої роботи. Учень повинен засвоювати нові знання, оволодіти різними способами дії, осмислювати спостережувані об’єкти. Навчальна діяльність повинна мати сенс, стати важливою метою в житті кожної дитини. Він не повинен просто виконувати бажання своїх батьків приносити додому гарні оцінки.
Серед особливостей мотивації навчальної діяльності молодших школярів використання адекватного навчального матеріалу. Тільки подача інформації вчителем, прочитання її в підручнику не призводить до будь-якої діяльності. Вона повинна повністю співпадати з тим, що хоче дізнатися школяр. Згодом матеріал піддають розумової та емоційної обробці. Не кожна мотивація підходить кожному учневі. Необхідно підбирати вправи, що дають їжу психічної функції, пам’яті, мислення та уяви. Емоційну сферу входять нові враження, позитивні і негативні моменти.
Учитель розробляє тематичні плани, плани уроків, підбирає ілюстративний матеріал, який необхідний школярам. Інформація повинна бути доступною учням, давати можливість проявити їх життєвий досвід. В той же час матеріал підбирають складний і важкий, щоб він задовольняв їхні потреби у розвитку психічних функцій і яскравих емоцій.
Завдання для мотивації навчальної діяльності молодших школярів повинні формувати бажання і прагнення вчитися. Вони не повинні бути легкими, так як в учнів пропадає інтерес. Нові знання покажуть, що школяр мало знав раніше. Досліджувані об’єкти показуються з нової сторони. Кожен урок розробляється таким чином, щоб вирішити серйозну проблему. Таким чином відбувається формування мотивації, спрямованої на зміст уроку.
Способи організації уроків
При вивченні мотивації навчальної діяльності молодших школярів та її видів знадобиться навчальний матеріал. Щоб його засвоєння було ефективним, важливі всі частини і їх співвідношення. Результатом виступає якість навчання, розвиваючі і виховні фактори. Успішність гарантована при наявності цілей, спрямованих на оволодіння матеріалом. Учитель повинен правильно організувати діяльність, визначити характер і структуру уроку.
Важливо навчити школярів вивчення самостійно розділу або теми. Для цього дотримуються таких етапів:
- Мотиваційного.
- Пізнавального.
- Рефлексивно-оцінного.
На першому етапі учні усвідомлюють, для чого їм потрібні певні знання. Школярам розповідають про основне завдання, що конкретно доведеться вивчати. Під керівництвом вчителя з’ясовують, чи достатньо вже наявних знань, що необхідно зробити, щоб вирішити поставлену задачу.
Етапи проведення уроку: постановка цілей, завдань та шляхи їх вирішення
Серед прикладів мотивації до навчальної діяльності молодших школярів на цьому етапі виділяють кілька моментів. Створюють навчально-проблемну ситуацію, з допомогою якої вводять учнів у предмет вивчення. Для цього вчитель підбирає кілька прийомів в залежності від індивідуальних особливостей дітей. Разом вони формулюють основне завдання, обговорюють проблеми і шляхи її вирішення.
За допомогою навчальної задачі показують орієнтир, на який учні спрямовують свою діяльність. Кожен ставить перед собою мету. В результаті отримують систему приватних завдань, які постійно підтримують мотиваційний тонус. Важливо підвести школярів до самостійної постановці проблеми і можливості знайти декілька шляхів вирішення.
При правильному підході учні знають, як контролювати свою діяльність. Після постановки навчальної задачі, розуміння і прийняття її учнями обговорюють, яких пунктів дотримуватися для отримання позитивного результату. Вчитель позначить час і терміни до завершення процесу. Це створить чіткість і розуміння того, чим необхідно займатися. Потім повідомляють, які знання знадобляться для вивчення теми. Так кожен учень зможе оцінити свою роботу самостійно. Деяким учням пропонують завдання, які допоможуть заповнити прогалини, повторити вивчені правила. Після цього переходять до отримання нових знань.
На пізнавальному етапі засвоюють тему, оволодівають навчальними діями. Важливо застосувати такі прийоми, які дозволять дати учням максимальну кількість знань для ясного розуміння і вирішення навчальної задачі.
За допомогою моделювання розуміння нової теми стає усвідомленим. Учні наочно представляють, якого плану необхідно дотримуватися, щоб одержати нові знання. Вчитель з допомогою наочного матеріалу і певних дій показує, що потрібно запам’ятати й виконати для отримання результату. Так школярі набувають досвід творчої діяльності і мислення.
На підсумковому рефлексивно-оцінювальному етапі учні аналізують власну діяльність. Кожен дає самооцінку, зіставляє результати своєї діяльності з навчальними завданнями. Організація роботи розрахована на те, щоб школярі отримали емоційне задоволення. Вони повинні бути раді тому, що подолали труднощі. Це згодом впливає на бажання вчитися, здобувати знання, застосовувати їх на уроках і в повсякденному житті.
Формування мотивації: постановка проблеми та способи її вирішення
Для позитивного ефекту необхідно створювати проблемні ситуації. Це дозволить впливати на бажання слухати на уроці в процесі здійснення діяльності. Як тільки учень починає діяти, виникають і розвиваються мотиви. Процес повинен бути цікавим, викликати радість.
У всіх школярів є потреба у мисленні, розумінні того, що відбувається навколо. Важливо пам’ятати, щоб розвивати мислення, необхідно правильно підбирати і дозувати матеріал. Сприйняття органами почуттів робить її нейтральною, тому не викликає бажання діяти.
В молодших класах вчитель не ставить питання, а пропонує перейти до практичної роботи. Завдання або розповідь не допоможе викликати проблемну ситуацію. Після того, як учень приступить до дії, можна задавати запитання.
Мотивація учня важлива настільки, наскільки необхідно доступний виклад навчального матеріалу, організація пошукової діяльності. Всі методи збуджують інтерес до змісту навчального матеріалу, формують позитивну мотивацію.
Необхідність колективного навчання
На уроках важливо використовувати роботу в групах. Це робить навчальний процес ефективним. Становлення мотивації відбувається тільки при включенні у діяльність. Саме групові методи втягують в роботу всіх учнів. Навіть слабкі школярі виконують завдання.
Щоб формування мотивації відбувалося в позитивному ключі, школяр повинен бути суб’єктом процесу. Він повинен відчувати, що він організований особисто для кожного учня, а цілі і завдання є його власними.
Вчитель організовує особистісно-рольовий підхід. Тоді кожен учень буде виконувати свою роль. Він зможе стати помічником вчителя, опонувати йому, консультувати інших учнів. Ролі виконують протягом певного часу. Учитель є організатором і керівником.
Використання різних форм взаємодії на уроці дозволяє диференціювати діяльність. Тоді завдання стануть посильними для кожного школяра. При виборі форми проведення уроку враховують вік учнів, особливості класу.
Важливим є питання оцінювання. З одного боку, оцінка є своєрідною мотивацією, з іншого – викликає постійні дискусії. З психологічної сторони бали необхідно виставляти. Однак вона не повинна мати переважну цінність перед діяльністю. Якщо відсутня пізнавальна потреба, позначка стає неефективною, перестає виступати в ролі мотивації. Все частіше викладачі шукають нові форми оцінювання.
Головне в оцінці – якісний аналіз роботи. Важливо підкреслити позитивні моменти, виявляти причини недоліків. Це необхідно для формування адекватної самооцінки. Бали повинні займати друге місце. Вони вказують на наявні прогалини в роботі. Рекомендується використовувати форми взаимопроверки і взаімооцінювання. Це дозволяє формувати розумне ставлення до позначки.
Методи дослідження мотивації
Вчитель використовує кілька варіантів методів. Спостереження часто вибирають для вивчення мотивації. Воно виступає і як самостійний метод, так і в складі інших методів дослідження. До них належать бесіда, експеримент. У процесі спостереження показниками мотивації виступають ознаки активності учня, вміння виокремлювати спосіб і результат дій, питання до вчителя, відповіді учня. Спостереження використовують на уроках і в позаурочній діяльності.
Анкетування поділяється на декілька варіантів. Їх складають з прямих запитань, щоб виявити усвідомлені мотиви. Селективний вигляд пропонує кілька варіантів відповідей на одне питання. Учень вибирає. Анкета-шкала являє собою тест, де необхідно оцінити в балах правильність кожного варіанту. Перевагою вважають можливість швидко отримати матеріал для обробки і аналізу. Анкетування називають першим орієнтиром в мотивах навчання.
За допомогою бесіди або інтерв’ю глибоко вивчають індивідуальні особливості мотивації. Необхідно встановити психологічний контакт. Відносини між вчителем і учнем доброзичливі.
Серед продуктів діяльності учнів для вивчення вчителем знаходяться продукти творчості. Це вірші, малюнки, твори, вироби, що дозволяє давати характеристику зовнішнім і внутрішнім мотиваціям. Твори і бесіди дають психологічний матеріал для виявлення індивідуальних, особистісних відносин. Вчитель робить добірку про особливості мотивації в різних сферах життєдіяльності.
Якщо предмет цікавить учня, у нього підвищується успішність. При вивченні показника враховують суб’єктивне ставлення до позначки. Спосіб збору даних, основну роль грає психологічний аналіз. Мотивація навчальної діяльності – основне поняття, що пояснює рушійні сили поведінки і діяльності. Система визначає подальшу перспективу розвитку.
Вплив зовнішніх факторів
Коли настає час становлення дитини не дошкільням, а молодшим школярем, у дитини змінюється внутрішнє ставлення та об’єктивний стан речей. З’являється суб’єктивна готовність до школи. Мотиваційна сфера перебудовується. Змінюється спрямованість пізнавальної і соціальній сфері, з’являється конкретизація. Учень прагне відвідувати школу, з’являються зрілі мотиви.
Після проведення педагогічних і психологічних досліджень виявили, що молодші школярі мають великий запас знань для формування мотиваційної сфери. Від цього часу залежить процес навчання протягом усього шкільного періоду. Вчителю необхідно використовувати всі методи в одній системі, щоб у комплексі вони допомогли у становленні мотивації. Дотримуються індивідуальний підхід, так як деякі методи допоможуть одному учневі, але не впливають на іншого. В сукупності методи являють собою ефективний засіб для формування бажання вчитися.
Головним завданням вчителя залишається використання методів, що викликають цікавість. А воно є причиною пізнавального інтересу. Для цього створюють ситуацію успіху, даючи завдання з опорою на старі знання. На уроці повинна бути доброзичлива атмосфера довіри і співробітництва. На рефлексії оцінюють себе, діяльність інших. Використовують питання: «Що ми дізналися?», «Чому було важко?»
У процесі уроку вчитель створює ситуацію ” дефіциту знань, щоб школярі могли самостійно визначити цілі. Учням надається право вибору з використанням різнорівневих завдань. Навчальний матеріал співвідносять з конкретною життєвою ситуацією.
Пізнавальний блок формує навчальну задачу. Школяр може самостійно виділити її на уроці. Він оволодіває новими способами навчальної діяльності, самоконтролю, самооцінки. Хлопцям подобається незвичайна форма подачі матеріалу. На уроці має бути співробітництво, щоб спільно вирішувати проблеми і вирішувати протиріччя. Допоможе евристична бесіда, дискусія, класифікація, узагальнення.
Для залучення до оціночної діяльності використовують рефлексивні лінійки, відгуки про відповіді інших. Стимулюють школярів оцінкою, подякою, словесним заохоченням, виставкою кращих робіт.
Спонукати до навчальної діяльності можна не одним мотивом. Необхідна ціла система, в якій всі мотиви з’єднуються. Тільки так вчитель зможе досягнути результату, а учні із задоволенням одержувати знання на уроках.
