Мотивація навчальної діяльності молодших школярів: поняття, основні принципи, цілі, завдання і приклади

Необхідність колективного навчання

На уроках важливо використовувати роботу в групах. Це робить навчальний процес ефективним. Становлення мотивації відбувається тільки при включенні у діяльність. Саме групові методи втягують в роботу всіх учнів. Навіть слабкі школярі виконують завдання.

Щоб формування мотивації відбувалося в позитивному ключі, школяр повинен бути суб’єктом процесу. Він повинен відчувати, що він організований особисто для кожного учня, а цілі і завдання є його власними.

Вчитель організовує особистісно-рольовий підхід. Тоді кожен учень буде виконувати свою роль. Він зможе стати помічником вчителя, опонувати йому, консультувати інших учнів. Ролі виконують протягом певного часу. Учитель є організатором і керівником.

Використання різних форм взаємодії на уроці дозволяє диференціювати діяльність. Тоді завдання стануть посильними для кожного школяра. При виборі форми проведення уроку враховують вік учнів, особливості класу.

Важливим є питання оцінювання. З одного боку, оцінка є своєрідною мотивацією, з іншого – викликає постійні дискусії. З психологічної сторони бали необхідно виставляти. Однак вона не повинна мати переважну цінність перед діяльністю. Якщо відсутня пізнавальна потреба, позначка стає неефективною, перестає виступати в ролі мотивації. Все частіше викладачі шукають нові форми оцінювання.

Головне в оцінці – якісний аналіз роботи. Важливо підкреслити позитивні моменти, виявляти причини недоліків. Це необхідно для формування адекватної самооцінки. Бали повинні займати друге місце. Вони вказують на наявні прогалини в роботі. Рекомендується використовувати форми взаимопроверки і взаімооцінювання. Це дозволяє формувати розумне ставлення до позначки.