Трохи докладніше
Міжособистісна комунікація полягає в безпосередньому контакті з людьми тет-а-тет, тобто лицем до лиця. Міжособистісної комунікації характерна психологічна близькість співрозмовників, наявність співпереживання, розуміння і співчуття. Цей вид комунікацій містить у собі три взаємопов’язані сторони:
- комунікативна – полягає в обміні інформаційних усних повідомлень між співрозмовниками, передачі та прийомі почуттів і думок;
- перцептивна – процес зачіпає розуміння і сприйняття взаємодіючих сторін, що сприяє формуванню певних міжособистісних відносин;
- інтерактивна полягає в обміні діями між партнерами по спілкуванню (наприклад, прохання – згода або відмова).
Міжособистісна комунікація – це одна з найважливіших категорій психологічної науки, бо спілкування відіграє головну роль при взаємодії людей. В даному виді комунікацій існує два види спілкування: невербальне та вербальне. Перший варіант має свій початок ще з давніх часів, а вербальна з’явилася значно пізніше, але є універсальним способом спілкування на сьогоднішній день. Іншими словами, міжособистісна комунікація – це спілкування принаймні двох осіб, яка спрямована на взаємне встановлення, пізнання і розвиток взаємин, що передбачає взаємовплив на поведінку, настрій, погляди, стан учасників цього процесу. Також вона найбільш вільна від формальних, що регламентують стиль і форму повідомлення рамок, що дозволяє зробити її більш дохідливій і доступною. Крім цього, в процесі особистого спілкування ефект сприйняття може бути посилений за рахунок інтонації співрозмовника, його жестів, тембру голосу, міміки, чарівності, орієнтовані винятково на виразно людини. Варто відзначити, що в міжособистісної комунікації відкриваються великі необмежені можливості для застосування ефекту зворотного зв’язку.
