Міжособистісна комунікація – це… Поняття, форми, принципи, особливості

Форми

Залежно від каналу передачі, міжособистісну комунікацію прийнято поділяти на усні і письмові. До письмової форми міжособистісних комунікацій у спілкуванні належить інформація у вигляді звітів, доповідей, наказів тощо, де символом кодування є письмове слово. Виділяють наступні переваги даної форми комунікацій:

  • можливість зберігання інформації;
  • найбільша точність і ретельність при створенні повідомлення.

До недоліків можна віднести:

  • потрібно більше часу на формування повідомлення, на відміну від усної форми комунікації;
  • відсутня можливість встановлення зворотного зв’язку та обміну інформацією.

Вибираючи форму комунікацій, слід дотримуватись правил:

  • усна форма краще в тих випадках, коли до співрозмовника необхідно донести персональне, нове, двозначне, емоційне повідомлення (телефонна розмова, особиста зустріч);
  • письмова форма найбільш ефективна при передачі рутинного, знеособленого, простого і довгого послання (електронна пошта, офіційний лист).

Для ефективності міжособистісної комунікації рекомендується комбінувати обидві форми. Наприклад, з допомогою телефонного дзвінка можна попередити про важливу зустріч і отримати негайну відповідь від співрозмовника, а нагадує повідомлення в письмовій формі із зазначеним часом і датою, гарантує, що одержувач не забуде про це. На сьогоднішній день існує маса різних планшетів, мобільних телефонів, факсів, комп’ютерних мереж, які стирають кордони між писемною та усною формами комунікацій і роблять кожну з них найбільш ефективною.

Усна форма полягає у вигляді діалогу, бесіди, обговорення, телефонної розмови, де символом кодування виступає слово. Крім усного мовлення, величезну роль у міжособистісну комунікацію вносить невербальне спілкування: інтонація, усмішка, міміка, жести, вираз обличчя тощо. Така інформація здатна передати відчуття і думки найбільш ефективним способом, ніж будь-які слова, підібрані ретельно. В усних комунікацій існують і недоліки. Як правило, до них відносять наступне:

  • складність в зберіганні інформації з-за того, що такий вид не залишає нотаток, записів і документів;
  • виникнення деяких бар’єрів міжособистісних комунікацій, які в подальшому можуть призвести до помилок і нерозуміння, зазвичай до бар’єрів відносять: невміння слухати, стереотипи, різне сприйняття та інше.

Розглянемо їх більш докладно.