Комплекс заходів по плануванню
Завдання кадрового планування в організації зводяться багато в чому до проектування потреби в персоналі, кадрах і конкретних заходах. Вони встановлюються для підприємства на календарний рік.
І нарешті, найбільш технічна задача в організації кадрового планування, управління персоналом — це діяльність служб з реалізації професійного штату на підприємстві. Якщо звернути увагу на Федеральний закон № 79 про державної громадянської службі, то у статті 44 можна побачити всі напрямки державного органу.
В першу чергу це, звичайно ж, підготовка відповідних актів щодо кадрового питання представником роботодавця: накази про прийом, атестації та звільнення, а також направлення на додаткову освіту і так далі.
По-друге, це, безумовно, організація відповідних заходів. Наприклад, створення конкурсів, проведення атестації та кваліфікаційних іспитів, забезпечення роботи комісії з службовим спорах і врегулювання конфлікту інтересів, а також поточне кадрове діловодство, ведення трудових книжок, особових справ і так далі.
Крім цього, дана служба в своїх рамках здійснює серйозну методичну роботу. Тобто саме кадровики визначають спосіб, вірніше, вони тільки пропонують, а стверджує, природно, сам наймач, кандидатури на службу та здійснює оцінку претендентів. Природно, у тих рамках, які встановлюються законодавством.
Планування кадрової політики в організації також полягає у створенні методики проведення атестації та оцінки персоналу, в тому числі і поточних. І тут особливість державної служби в тому, що в різних державних органах ці процедури, з одного боку, повинні бути уніфіковані, і це вимога законодавства, а з іншого боку, в Росії фактично немає єдиного органу, який би займався цим питанням. Хоча закон і передбачає створення єдиної клітинки, але на федеральному рівні її немає і ці функції частково бере на себе Міністерство праці. А також багато запитань даються на відкуп кадровим службам, в тому числі і методика проведення конкурсних, атестаційних процедур.
Для порівняння можна навести ряд різних європейських країн: Італія, Франція і так далі. У них такі органи не створені. У Франції вищої структурою є Державна рада, яка і бере на себе в тому числі і функції адміністрації та управління державною службою. В Італії аналогічними обов’язками наділяється вища рада магістратури.
Подібна структура створюється не завжди у статусі міністерства або подібного органу, але в таких країнах, як Великобританія, Сполучені Штати Америки, Німеччина та у багатьох інших європейських країнах вона існує.
