Діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку: методики, мети і завдання

Як займатися з малям, на що звернути увагу

Основи мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку закладаються не в дитячих установах, а в сім’ях. Про це не можна забувати. Малюки навчаються чого-небудь не тільки під час розвиваючих ігор з ними або ж тоді, коли батьки читають їм вголос книгу. Становлення мовленнєвих навичок – процес безперервний. Діти засвоюють їх, спостерігаючи за дорослими, копіюючи їх, наслідуючи манері і вираженню мови, вимовляючи такі ж слова.

Це означає, що які б методики розвитку не застосовували в дитячому садку, якщо вдома панує мовчання, а дорослі спілкуються між собою скупими словосполученнями, високого і навіть середнього результату при діагностиці не буде. Тому найголовніша задача мам і пап, а також бабусь і дідусів – придивитися до себе, до того, як прийнято спілкуватися у будинку, наскільки повними реченнями користуються в сім’ї, не застосовують дорослі одні і ті ж кілька слів постійно.

Важливо і те, як члени сім’ї відповідають на запитання малюків. Саме так, як це роблять дорослі, він сам стане відповідати при діагностиці розвитку мовлення. На дитячі питання потрібно давати чіткі і зрозумілі, але максимально розгорнені і докладні відповіді. Крім подання прикладу для наслідування, це ще й збагачує словниковий запас малюка.

Особливу увагу потрібно звернути на такий момент, як переказ почутого чи побаченого. Зовсім не обов’язково змушувати переказувати прочитану книгу. Розвиток монологічної мови та вміння вести діалог успішно здійснюється і при розпитах дитини про те, що було в садочку на обід, в яких іграх він брав участь і про все інше. Важливо, щоб малюк багато і докладно розповідав, не можна засипати його питаннями, не чекаючи відповідей. Але якщо дитина відповідає коротко, кількома словами, то слід ставити навідні запитання. Придбані в таких бесідах навички сприяють успішному виконанню складних діагностичних завдань таких, як складання оповідання, поєднання слів, вибір синонімів та інших.