Фільми про православ’ї у вітчизняній культурі відносно нове явище, яке з’явилося тільки після розпаду Радянського Союзу. У даний момент воно вважається дуже затребуваним і поширеним. Багато воліють дивитися ці картини, так як вони містять у собі добрий початок, вчать дотримання біблійних істин, в основі яких лежить милосердя і доброта. У цій статті ми розповімо про найбільш популярних стрічках цієї тематики, які заслуговують вашої уваги.
«Острів»
Один з найвідоміших вітчизняних фільмів про православ’ї — драма Павла Лунгіна «Острів». Головні ролі в ній виконали Петро Мамонов, Дмитро Дюжев, Віктор Сухоруков, Вікторія Ісакова.
Дія картини в самому початку розгортається в 1942 році на радянській баржі, яку захоплюють німці. Під тортурами кочегар видає капітана. Фашисти пропонують зберегти йому життя, якщо він погодиться застрелити свого командира. Той виконує наказ. Його залишають на замінованому судні, яке вибухає. Важко пораненого моряка підбирають ченці.
Далі дія цього фільму про православ’я переноситься в 1976 рік. Кочегар сильно постарів. Він прийняв чернецтво, тепер зветься Анатолієм. Головний герой працює грубником. У цьому полягає його основна послух в обителі. Як до старця, до нього приїжджають здалеку люди з хворобами і потребами. Вважається, що в Анатолія здатність зцілювати і дар прозорливості.
При цьому у ченця багато дивацтв, яких інші послушники не розуміють. Особливо це стосується отця Іова, який заздрить дару провидіння. Незважаючи на каяття і смирення, Анатолію ніяк не дає спокою досконалий їм гріх. Тому часто він сідає на човен і спливає на далекий острів, де в самоті звертається до Бога.
Події в цьому фільмі про православ’ї починають стрімко розвиватися, коли до старця приїжджає адмірал з одержимою дочкою. Їм виявляється той самий капітан баржі, в якого стріляв Анатолій. Виявилося, що він лише поранив його в руку, тому йому вдалося вижити. Він давно простив кочегара, який розуміє, що тепер може спокійно померти.
Відгуки
Це один з найвідоміших художніх фільмів про православ’я, знятих за останні роки. Критики і глядачі залишили про нього переважно позитивні відгуки.
Вони відзначали, що атмосфера просякнута духом православної віри. При цьому дивитися картину непросто. Дія розвивається повільно, кожна сцена триває багато часу. Основна ідея стрічки — прощення, важливість якого режисер намагається передати.
Окремої згадки заслуговує гра Петра Мамонова. В черговий раз довів, що є винятковим актором.
«Піп»
У 2010 році Володимир Хотиненко знімає військово-історичну драму «Поп». Це ще один фільм про православ’я, головні ролі в ньому виконали Сергій Маковецький, Єлизавета Арзамасова. Також в акторський склад увійшли Ніна Усатова, Кирило Плетньов і Анатолій Лобоцький.
Вважається, що це один з кращих фільмів про православ’ї. У ньому розповідається про такий важкої і малодослідженій сторінці в історії російської церкви, як Велика Вітчизняна війна. У центрі уваги діяльність Псковської православної місії.
Мало хто знає, що в період з 1941 по 1944 рік прибалтійські священики прагнули відроджували церковне життя на окупованих радянських територіях. Вони працювали в містах від Ленінграда до Пскова.
У центрі оповідання виявляється настоятель крихітного приходу отець Олександр. Незабаром після того, як село займають німці, починається найважливіша місія у всій його життя. В ній не знаходиться місця біблійних чудес, а головним стає повернення віри свого народу. Його обов’язок священика перетворюється в священний подвиг.
Думки глядачів
У Російської православної церкви активно обговорювався цей православний фільм. Православ’я показано в ньому, як релігія добра, співчуття та турботи про ближнього, що високо оцінив патріарх Московський Кирило. Він привітав творчий колектив, який працював над картиною. Зазначив, що це було правдиве і важливе оповідання про життя вітчизняних священиків у роки війни.
При цьому залишилися і ті, хто був незадоволений стрічкою. Протоієрей Георгій Митрофанов підкреслював, що вона залишає відчуття напівправди. В ній довільно викладаються багато історичні події. До того ж, на його думку, вразлива картина і з духовної точки зору. У головного героя ми бачимо не проповідника, пастора і духівника, а соціального працівника і агітатора.
«Преподобний Серафим Саровський»
Серед фільмів дітям про православ’я в першу чергу на розум приходять анімаційні картини. Наприклад, у 2008 році режисери Аліна Вербах та Владислав Пономарьов зняли мультфільм «Преподобний Серафим Саровський». Це яскрава анімаційна картина, в якій у всіх подробицях розповідається про православному святому і чудотворця, який жив у XVIII-XIX століттях. Детально описується його доля, служіння Богу, вчинені чудеса.
«Притчі»
З 2010 по 2013 рік режисером Віталієм Любецким були втілені на екрані православні притчі. Всього вийшло чотири серії, в кожній з яких було по три історії.
У головних ролях знялися Михайло Есьман і Олександр Ткаченко. Це білоруська картина, знята на студії в ім’я святого сповідника Іоанна Воїна.
Наприклад, перша серія відкривалася історією під назвою «Незвичайне слухняність». Її сюжет заснований на притчі з древнього Патерика. Ідея полягає в необхідності відмовлятися від зайвої похвали і вчить не нарікати, коли людину лають за справу.
Друга притча «Німа молитва» заснована на розповідях святителя Василя Кінешемського. В ній розповідається про людей, які мріють бути почутими Богом. При цьому в храм вони часто приходять, занурені у свої мирські думки, тому не мають шансів завоювати увагу Всевишнього.
Третя притча називається «Як Спаситель в гості ходив». Вона знята за оповіданням батька Павла про Христа, який, одягнений в земне вбрання, ходив по домівках, але багаторазово був відкинутий людьми, які вважали себе православними, дотримують біблійні заповіді.
Картина отримала позитивні відгуки від православної церкви. Була удостоєна ряду нагород на фестивалях, присвячених релігії і моральності.
«Старець Паїсій і я, що стоїть догори ногами»
У 2012 році Олександр Столяров за власним сценарієм зняв біографічну драму «Старець Паїсій і я, що стоїть догори ногами». Це спроба максимально простою і доступною мовою розповісти про такі складні речі, як безмовна молитва і ісіхія.
Головний герой цього фільму чернець, у якого є реальний історичний прототип. Це грецький священик старець Паїсій, який помер на Афоні на початку XX століття. Розповіді про нього записані іншим ченцем, Христодулом Агиоритом.
По суті, це православна комедія, в якій на боротьбу зі злом виходять молодий та старий монах. Головний герой простуватий, постійно потрапляє в анекдотичні ситуації, при цьому всі чутне і видиме, все, що з ним відбувається, це промені якійсь величезній таємниці.
Молодий чернець знаходиться весь час поруч зі старцем, знімаючи його на камеру. У фільмі показані останні дні життя старця в монастирі і перший час, проведений в обителі молодим монахом.
У головних ролях у цій картині з’являються Сергій Соколов, Данило Усачов, Юрій Косін, Альберт Арнаутов, Матвій Столяров.
«Чим люди живі?»
Це філософське питання, який був дуже популярний в XIX столітті. Навіть став заголовком для декількох літературних творів. Наприклад, розповіді фейлетоніста і публіциста Власа Дорошевича, вірші Володимира Соловйова, оповідання Льва Толстого.
Саме екранізацією твору Льва Миколайовича став короткометражний фільм Олександра Кушніра, знятий в 2008 році. Сам режисер визначив жанр своєї картини фільм-притча. У ньому він наводить історію про ангела, який прагне з’ясувати, як і чому люди живуть на землі.
У головних ролях зіграли Валерій Плешко, Олексій Шевцов, Наталія Синявська, Ольга Кройтор, В’ячеслав Калюжний, Марина Голякова.
Опинившись на землі, ангел поселяється в будинку шевця після того, як був скинутий з небес. Він не послухався після того, як був відправлений на землю забрати душу жінки, яка втратила чоловіка. Повернутися на небеса він зможе, коли знайде відповіді на питання про людську сутність.
Ангел живе підмайстром у шевця, розмірковуючи про життя.
Документалістика Мамонтова
Відразу декілька документальних фільмів про православ’ї зняв журналіст і телеведучий Аркадій Мамонтов. Все почалося з картини «Афон. Сходження», присвяченій життя на Святій Горі. Погляд на одне з найбільш відомих і шанованих православних місць дається з боку російських паломників, які щороку приїжджають на гору у великій кількості.
У 2017 році виходить ще один фільм Аркадія Мамонтова про православ’я. Це картина «Чернець», присвячена звичайного солдата і російському мужику Семену Івановичу Антонову, який перетворився в справжнього ченця, відомий всім під ім’ям Силуан Афонський.
У 2018-му Мамонтів знімає документальну картину «Святий Спиридон» про долю християнського святого III-IV століть Спиридона Триміфунтського, який шанується як чудотворець.
Роботи Аркадія Мамонтова, який в останні роки стає одним з найбільш плідних документалістів країни, отримали високу оцінку не тільки і у колег і критиків, але і у більшості представників Російської православної церкви.
