Плоди науково-технічного прогресу не завжди знаходять своє конкретне практичне вираження відразу після підготовки теоретичної основи. Так сталося і з лазерною технікою, можливості якої повною мірою не розкрито дотепер. Теорія оптичних квантових генераторів, на базі якої була створена концепція пристроїв, що випускають електромагнітне випромінювання, частково освоєна завдяки оптимізації лазерної техніки. Однак фахівці відзначають, що потенціал оптичного випромінювання може стати основою для цілої низки відкриттів у майбутньому.
Принцип дії пристрою
Під квантовим генератором в даному випадку розуміється лазерний апарат, діючий в оптичному діапазоні в умовах вимушеного монохроматичного, електромагнітного або когерентного випромінювання. Саме походження слова лазер в перекладі вказує на ефект посилення світла шляхом вимушеного випромінювання. На сьогоднішній день існує кілька концепцій реалізації лазерного пристрою, що зумовлено неоднозначністю принципів роботи оптичного квантового генератора в різних умовах.
Ключовим фактором відмінностей є принцип взаємодії лазерного випромінювання з цільовим речовиною. В процесі випромінювання енергія подається певними порціями (квантами), що дозволяє контролювати характер вплив випромінювача на робоче середовище або матеріал цільового об’єкта. Серед базових параметрів, які дозволяють корегувати рівні електрохімічного та оптичного впливу лазера, виділяють фокусування, ступінь концентрації потоку, довжину хвилі, спрямованість і т. д. В деяких технологічних процесах відіграє роль і часовий режим випромінювання – наприклад, імпульси можуть мати тривалість від частки секунди до десятків фемтосекунд з перервами від хвилини до декількох років.
