Діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку: методики, мети і завдання

Мистецтвом мови малюки опановують поступово, подібно до того, як вчаться ходити, тримати ложку, читати або малювати. Зрозуміло, що процес становлення мовлення – індивідуальний. Всі діти по-різному починають розмовляти, не однаково поповнюється їхній словниковий запас, є відмінності в складності сказаних фраз і багато в чому іншому.

Тим не менш, не дивлячись на те, що розвиток мови проходить індивідуально, існують певні норми, яких малюки повинні досягти до конкретного віку. Якщо ще в середині минулого сторіччя все, що стосувалося мовленнєвого розвитку було відносно просто – дітей з дефектами у вимові направляли до логопеда і цим обмежувалися, то сьогодні справи йдуть трохи інакше. Існує безліч методичних посібників, за допомогою яких педагоги і батьки можуть оцінити мовлення дитини і зайнятися її розвитком. Також проводяться наукові дослідження в цій області. Приділяється пильна увага мовному розвитку і в дитячих садах.

Що таке мова?

Діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку неможлива без чіткого розуміння того, чим саме є вербальна активність. Зрозуміло, вислів «вербальна активність» в даному випадку мається на увазі звичайну мова.

Чим же є мова? Згідно з визначенням, це форма спілкування людей і передачі інформації, історично сформована і здійснювана за допомогою мовних конструкцій. Зрозуміло, мова є одним з вищих проявів психічної діяльності.

Що важливо для діагностики її розвитку у дітей?

Діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку здійснюється на основі оцінки окремих властивостей, що характеризують вербальну активність.

Властивості мови, на які потрібно звертати увагу, це:

  • змістовність;
  • зрозумілість;
  • виразність;
  • дієвість.

Змістовність – характеристика, що дозволяє судити про те, наскільки чітко висловлює дитина думки і їх кількості. Про значущість прагнень, бажань, почуттів і відповідності їх дійсності.

Під зрозумілістю мовлення дитини мається на увазі не тільки її виразність і правильна вимова звуків. В рамках даної характеристики розглядається і те, як саме дитина вибудовує речення, виділяє слова, застосовує паузи. Тобто, ця характеристика включає в себе вміння розставляти логічний наголос, підкреслювати смислове значення фрази.

Виразність – це емоційна насиченість дитячої мови. В цю ж характеристику входять такі поняття, як різноманітність використовуваних мовних засобів. Дієвість – це дохідливість вимовного, вплив мови на людей.

У чому мети діагностики мовленнєвого розвитку?

Питання про те, навіщо це потрібно, батьки нерідко задають вихователям у дитячих садках. Як правило, бентежить дорослих формулювання, в якій задіяно слово «діагностика». Звикнувши відносити даний термін до медичної сфері, багато вважають, що діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку – це щось на подобі вердикту і побоюються, що хтось поставить на їх малюка своєрідне тавро.

Насправді ж, методики переслідують зовсім інші цілі. В ході мовленнєвої діагностики виявляються такі вміння і навички:

  • точність і доречність застосування слів;
  • розуміння значення, сенсу сказаного;
  • володіння склонениями та іншими змінами форм частин пропозицій;
  • здатність вибирати схожі та відмінні за змістом виразу;
  • відмінність смислових відтінків у багатозначних словах;
  • ступінь орієнтованості вимовного на передачу значення, опис.

Тобто, основними цілями діагностичних методик є формулювання індивідуального завдання мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Іншими словами, ці методики виявляють сильні і слабкі сторони мовлення дитини і допомагають батькам і працівникам дитячих садків позначити напрями, потрібні для оптимального розвитку конкретної дитини.

Якими можуть бути результати

Фахівцями визначаються такі основні рівні мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку:

  • низький;
  • середній;
  • високий.

Жоден з них не є сталим, незмінним. Це означає, що якщо у малюка виявлено високий рівень мовленнєвого розвитку, то він цілком може його втратити згодом, якщо з ним не стануть займатися.

Низький рівень мовного розвитку

Більшість батьків лякаються, почувши від вихователя висловлювання про низьку ступеня розвитку мовлення у їх дитини. Між тим, подібний результат діагностики не повинен викликати жодних тривог або побоювань. Особливості мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку полягають у тому, що кожен малюк освоює вербальні навички індивідуально, в своєму власному темпі.

Дивіться також:  Вагітність після "Визанны": склад препарату, особливості застосування, наслідки скасування

За якими критеріями дитині присвоюється найнижчий рівень мовленнєвого розвитку? Це питання незмінно виникає у батьків, які вважають, що вони достатньо багато займаються з малюком і на тлі однолітків їх дитина відстаючим або ж не особливо розвиненим не виглядає.

Критеріями, за якими педагог оцінює рівень мовленнєвого розвитку, як низький, полягають у наступному:

  • при пред’явленні слова з завданням скласти з ним фразу, дитина просто повторює його, нічим не доповнюючи;
  • не справляється з вибором антонімів або ж синонімів, не розуміє відмінність між ними;
  • використовує не відповідають ситуації за смисловим значенням виразу;
  • не може пояснити, що мається на увазі при перерахуванні найменувань предметів.

Цей перелік може бути доповнено залежно від того, якими діагностичними матеріалами користувалися педагоги при оцінці вербальности дитини. Наприклад, якщо використовувалися методики, засновані на фольклорних матеріалах, то невірну відповідь на загадку або ж відсутність розуміння сенсу приказки, прислів’я – теж є критеріями, що дозволяють стверджувати, що мовленнєвий розвиток дитини знаходиться на низькому рівні.

Батькам, які відчувають хвилювання, варто заздалегідь дізнатися про те, яким саме способом буде проводитися в саду діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Таблиця з питаннями і задіяними методиками тестування, як правило, не є секретною і або розміщується на інформаційному стенді, або доступна безпосередньо у вихователя або завідуючої.

Що робити, якщо мова малюка на низькому рівні

Відносність критеріїв, якими керуються працівники дошкільних установ, очевидна навіть далеким від педагогіки людям. Тому засмучуватися і тим більше сперечатися з вихователем не варто. Потрібно з’ясувати у всіх подробицях з чим саме не впорався дитина під час виконання діагностичних завдань.

Приміром, якщо діагностика мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку виявила, що малюк не може підібрати антоніми або синоніми до слова, то варто зайнятися з ним саме цим. Набагато складніше йдуть справи в ситуаціях, коли педагоги застосовують так звані «модні» методики, іншими словами – тематичні. Наприклад, ті, в основі яких лежить усна народна творчість, фольклор. Результати тестування дітей за таким специфічним методиками не просто суперечливі, вони практично завжди не відповідають реальності. Якщо вихователь в дошкільному закладі збирається використовувати подібні діагностичні матеріали, то він повинен попередньо займатися з дітьми – знайомити дітей з фольклором, розбирати прислів’я та приказки, роз’яснювати сенс загадок.

Наприклад, загальновідома загадка про дівицю в темниці, випустила косу на вулицю. Сучасний міський дитина без попереднього пояснення, не здатний здогадатися, що мова може йти про моркви. Для малюка цей овоч з’являється з магазину або з ринкового прилавка, а зовсім не з-під землі. І таких нюансів дуже багато.

Середній рівень мовленнєвого розвитку

Основні проблеми мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку, виявлення яких дозволяє педагогам говорити про середньому рівні, такі:

  • при пред’явленні слова з завданням скласти з ним фразу, малюк доповнює його одним тільки епітетом;
  • справляється з вибором антонімів або синонімів, проте вимовляє їх у неправильному відмінку, схилянні;
  • неправильно вимовляє окремі звуки, що викликає складнощі у розумінні сказаного;
  • при помилках у виконанні тестів виправляє їх за допомогою навідних запитань або інших підказок.

Таким чином, середній рівень мовленнєвого розвитку може продемонструвати практично будь-який малюк, без яких-небудь спеціальних занять з ним. Однак, труднощі можуть виникнути у тих дітей, які не особливо активні в спілкуванні і схильні до сорому, хвилювання. Нерідко саме це стає причиною того, що дитина справляється з завданнями середньо, а не на відмінно.

Що робити, якщо мова малюка на середньому рівні?

Середні оцінки рівня вербальности – це хороший результат, який свідчить про правильному і своєчасному розвитку малюка. Однак, це зовсім не означає того, що батькам нічого не потрібно робити.

Слід постійно займатися з дитиною, збільшувати його словниковий запас, розширювати рівні складності побудови фраз. Потрібно обов’язково з’ясувати у педагога, на що саме звернути підвищену увагу. Приміром, якщо дитина на завданні складає пропозиція тільки з пари слів, слід зайнятися саме цим.

Дивіться також:  Чи можна робити інгаляцію з фізрозчином вагітним: рекомендації фахівців

Високий рівень мовного розвитку

Така оцінка зовсім не означає того, що діагностика мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку не виявила жодних проблемних нюансів. Вона говорить лише про те, що малюк не відчуває сорому при спілкуванні, активний і володіє широким для свого віку кругозором.

Критерії, що дозволяють вихователю дитячого саду стверджувати те, що мова малюка максимально розвинена, такі:

  • при пред’явленні слова з завданням скласти з ним фразу, дитина вимовляє пропозицію мінімум з трьох складових;
  • не спостерігається труднощів з розумінням значень виразів;
  • легко і швидко вибирає синоніми й антоніми, у правильній формі;
  • справляється з таким тестом, як переказ почутого літературного твору;
  • немає дефектів у вимові звуків.

Високі оцінки рівня мовленнєвого розвитку зазвичай отримують малюки допитливі, активні і товариські. Це дуже хороший результат, що свідчить не тільки про вербальної розвиненості та інтелекті, але т про те, що дитина позбавлена комплексів і не відчуває психологічних проблем.

Що робити, якщо мова малюка на високому рівні?

Така оцінка нерідко є приводом гордості батьків, особливо люблять хвалитися нею матері-домогосподарки. Але вона є не тільки приводом для сімейної радості, але і причиною задуматися про те, як підтримати досягнутий результат.

Обов’язково потрібно переговорити з педагогом і дізнатися, при виконанні яких завдань дитина був слабшим. Зрозуміло, вони і повинні стати пріоритетом у заняттях. Також важливо не перестаратися. Надмірно ранній розвиток нерідко призводить до того, що у початкових класах дитині не чому вчитися. Йому стає нудно, мозок перестає напружуватися, що призводить до різкого спаду успішності після завершення навчання в початковій школі.

Що таке ФГОС?

Досить часто педагоги кажуть батькам про те, що в садку здійснюється мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку ФГОС. Звучить солідно, але абсолютно незрозуміло для переважної більшості людей, що вибирають садок для своєї дитини.

Абревіатура ФГОС розшифровується досить просто. Це державні стандарти у сфері освіти, мають федеральне значення. Тобто, по суті це своєрідний аналог Дсту, тільки регулює він не якість продукції, а послуги в сфері отримання освіти.

Що входить до програми розвитку, які відповідають державним стандартам

Мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку ФГОС повинно проводитися в комплексі з іншими заняттями. Програми розвитку повинні включати в себе такі напрями:

  • соціально-комунікативний;
  • пізнавальне;
  • безпосередньо мовленнєвий;
  • художньо-естетичне;
  • фізична.

Це означає, що у дошкільних установах до розвитку малюків педагоги підходять комплексно, не обмежуючись лише одним з напрямів. Якщо ж дитячий садок має спеціальний статус, наприклад, логопедичний, то це означає, що проблемний напрямок має пріоритет перед іншими, але зовсім не скасовує їх.

Що включають в себе методики розвитку мови дітей, що відповідають державним стандартам

Технології мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку – це заняття з ними, як в навчальній, так і в ігровій формах. Чим ближче наступ шкільного віку, тим більший пріоритет у занять, що проводяться також, як звичайний урок.

Федеральним стандартам відповідають методики, що включають в себе такі напрямки:

  • формування навичок усного мовлення;
  • поповнення активного словникового запасу;
  • розвиток монологічної мови та вміння вести діалог;
  • поняття про мовному творчості і його ази.

Крім цього, в методичних матеріалах, що використовуються педагогами, можуть бути розділи, присвячені розвитку навичок інтонації, логічного наголосу, звуковий і фонетичної культури.

Які методики використовуються при діагностиці

Методики діагностики мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку постійно розробляються і кількість їх досить велике. Кожний дошкільний заклад має право вибирати для себе комплект методичних матеріалів та посібників. З цієї причини, тим батькам, які бажають бути в курсі того, як буде вчитися їхня дитина і чим стануть користуватися при діагностиці ступеня розвитку його промови, потрібно звернутися безпосередньо до вихователів або завідуючої дитячого садка.

Як правило, в діагностиці застосовуються методики наступних авторів:

  • Ф. Р. Даскалова;
  • О. С. Ушакова;
  • Е. М. Струніна;
  • О. А Безрукова;
  • О. Н. Каленкова;
  • Е. С. Зайцева;
  • В. К. Шептунова.
Дивіться також:  Вагітність в 35 років: мінуси і плюси, думка фахівців

Зрозуміло, роботами цих педагогів перелік методичних посібників не обмежується, в конкретному дитячому садку можуть керуватися і тестами інших авторів.

Як займатися з малям, на що звернути увагу

Основи мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку закладаються не в дитячих установах, а в сім’ях. Про це не можна забувати. Малюки навчаються чого-небудь не тільки під час розвиваючих ігор з ними або ж тоді, коли батьки читають їм вголос книгу. Становлення мовленнєвих навичок – процес безперервний. Діти засвоюють їх, спостерігаючи за дорослими, копіюючи їх, наслідуючи манері і вираженню мови, вимовляючи такі ж слова.

Це означає, що які б методики розвитку не застосовували в дитячому садку, якщо вдома панує мовчання, а дорослі спілкуються між собою скупими словосполученнями, високого і навіть середнього результату при діагностиці не буде. Тому найголовніша задача мам і пап, а також бабусь і дідусів – придивитися до себе, до того, як прийнято спілкуватися у будинку, наскільки повними реченнями користуються в сім’ї, не застосовують дорослі одні і ті ж кілька слів постійно.

Важливо і те, як члени сім’ї відповідають на запитання малюків. Саме так, як це роблять дорослі, він сам стане відповідати при діагностиці розвитку мовлення. На дитячі питання потрібно давати чіткі і зрозумілі, але максимально розгорнені і докладні відповіді. Крім подання прикладу для наслідування, це ще й збагачує словниковий запас малюка.

Особливу увагу потрібно звернути на такий момент, як переказ почутого чи побаченого. Зовсім не обов’язково змушувати переказувати прочитану книгу. Розвиток монологічної мови та вміння вести діалог успішно здійснюється і при розпитах дитини про те, що було в садочку на обід, в яких іграх він брав участь і про все інше. Важливо, щоб малюк багато і докладно розповідав, не можна засипати його питаннями, не чекаючи відповідей. Але якщо дитина відповідає коротко, кількома словами, то слід ставити навідні запитання. Придбані в таких бесідах навички сприяють успішному виконанню складних діагностичних завдань таких, як складання оповідання, поєднання слів, вибір синонімів та інших.

Як виглядає діагностика розвитку мовлення на практиці

Діагностика розвитку мовленнєвих навичок малюків не нагадує шкільний іспит або ж співбесіда при прийомі на роботу, як часто уявляють собі це батьки. Найбільше цей процес схожий з грою або ж самим звичайним заняттям. Тому, якщо дитина хвилюється, то як правило, це наслідок накрученности батьків, а не того, що відбувається в садку.

Як правило, для початку дітям пропонується певна мовна ситуація. Це завдання полягає в наступному – малюкові описують одним-двома реченнями передбачувані обставини, після чого запитують про що-небудь.

Приклад мовленнєвої ситуації може бути таким:

“В групу прийшла новенька дівчинка. Ти не знаєш її імені. Як ти звернешся до дівчинки?” – питання від фахівця.

“Здрастуй, скажи, будь ласка, як тебе звати? Мене звуть Боря.” – відповідь дитини, відповідний критеріями високого рівня.

Кількість подібних запитань-завдань коливається від семи до п’ятнадцяти. Після таких завдань зазвичай переходять до «інформативним запитам».

Тест проводиться так:

  • показується кілька картинок однієї тематики, наприклад, із зображеннями тварин;
  • дитині ставиться завдання – з’ясувати, кого із звірів «загадав» вихователь;
  • малюк запитує, одержує відповіді, робить висновки і називає «задумане».

Запитання дитини повинні стосуватися якостей тварини – дике або домашнє, пухнасте або гладке, хиже чи ні. На підставі відповідей, дитина робить висновки і озвучує свою версію.

Далі йдуть завдання на добір слів, виключення зайвого за змістом висловлювання з ланцюжка, складання речень та інші. Ці завдання лише на перший погляд здаються простими. Насправді ж, питань у кожному з них досить багато і діти нерідко втомлюються, починають плутатися. З цих причин діагностика мовленнєвого розвитку зазвичай поєднує в собі тестування з ігровими завданнями.