На думку багатьох світових експертів у сфері кінематографу, радянські дитячі та підліткові фільми є справжніми еталонами для своєї сфери. Мільйони дітей, переглянувши їх, мріяли про подорожі, пригоди, подвиги. Зрозуміло, багато в чому це заслуга сценаристів, які чудово адаптували популярні книги або ж створили сюжет самостійно. Але чималу роль зіграли і діти-актори радянського кіно, чудово втілили своїх героїв, які передали всю гаму почуттів. Дивлячись старі фільми, зняті півстоліття тому, дійсно, хочеться вірити, що не все у світі втрачено і місце для подвигу залишилося. Подивимося, як склалася доля декількох з числа найбільш яскравих осіб. Як же склалася доля дітей-акторів радянського кіно? Зараз вони виглядають і живі взагалі?
Владислав Галкін
Кар’єра прекрасного актора Владислава Галкіна почалася з екранізації книги “Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна”, де він чудово втілив роль другого головного актора. Веселий, безжурний і відчайдушний бродяга, але в той же час вже побитий життям і звик боротися за своє щастя, він закохав у себе мільйони глядачів. Вже тоді йому пророкували велику акторську кар’єру. Незабаром він знявся і в інших фільмах “Незнайко з нашого двору”, “Цей негідник Сидоров та інших.
Виконував він яскраві ролі, і вже ставши дорослим, правда, довгий час траплялися лише другорядні персонажі, наприклад, у “Ворошиловському стрілку” і “Принцесі на бобах”.
Справжня популярність до Владиславу прийшла, коли він виконав одну з головних ролей в популярному серіалі “Далекобійники”. Його персонаж Сашок – веселий, оптимістичний і рішучий, відтіняв напарника Івановича – зрілого, вдумливого, серйозного. Не дивно, що роль виявилася такою, що запам’ятовується.
Через кілька років міцний, спортивний Владислав також виконав одну з головних ролей – бійця з позивним Якут – у серіалі “Спецназ”.
Амплуа військового чудово підійшло йому дісталася Галкіну і роль досвідченого бійця в багатосерійному фільмі “Диверсант” і його продовження “Диверсант. Кінець війни”.
На жаль, на 38 році життя він помер. Причому навколо його загибелі ходить чимало чуток і домислів. Офіційна версія – раптова зупинка серця, що досить дивно для молодого, спортивного чоловіка. Його батько дотримувався версії, що син був убитий. На користь цього говорив той факт, що за день до загибелі Владислав зняв велику суму зі свого рахунка в банку. А біля тіла була виявлена порожня пляшка з-під коньяку – актор ж, за словами родичів і знайомих дотримувався суворої дієти і не вживав спиртного.
Федір Стуков
Хоча юний актор і встиг знятися перед цим у двох фільмах, але справжня популярність до нього прийшла після зйомок вже згаданого раніше “Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна”. Але йому дісталася роль Тома Сойєра. Добродушний, непосидючий чортеня з янгольськими очима прийшовся до вподоби усім глядачам – як у нашій країні, так і за кордоном.
Оцінили його і багато режисерів. В наступні роки він зіграв в безліч фільмів “Пеппі Довга панчоха”, “Острів скарбів”, “Комета” і багатьох інших, не кажучи вже про випуски кіноальманаху “Єралаш”. У дев’яностих роках був ведучим популярних дитячих передач “Лего-го”, “Світові розіграші”, “До 16 і старше”, а також ряду інших.
Дорослий актор втратив дитячий шарм і хоча час від часу грає у фільмах, більшу частину енергії вирішив направити на режисуру. Наприклад, він зняв російську адаптацію популярного американського серіалу “Як я зустрів вашу маму”, “Вісімдесяті” і деякі інші, що одержали в основному позитивні відгуки.
Володимир і Юрій Торсуевы
Розповідаючи про долі дітей-акторів радянського кіно, не можна не згадати найвідоміших радянських близнюків-акторів. Величезна популярність прийшла до неї після першого ж фільму “Пригоди Електроніка”, де брати зіграли звичайного школяра і схожого на нього як дві краплі води робота.
Через чотири роки вони ж зіграли у фільмі “Незнайко з нашого двору”, де разом виконали роль Чарівника. В майбутньому знялися ще в декількох фільмах, найчастіше спільно граючи одного і того ж персонажа – по черзі. Але яскравих ролей, які б зміцнили славу близнюків, на їх частку вже не випало.
Так що, подальшої популярністю не можуть похвалитися ці діти-актори радянського кіно. Історія їхнього життя цікава і різноманітна, але в майбутньому вони ніколи не розлучалися – разом закінчували ДОСААФ, служили в армії, працювали на хлібозаводі, виконували бардівські пісні та багато іншого. Сьогодні відомим акторам за 52 роки, обидва вони живуть у Новосибірську.
Наталя Гусєва
Якщо говорити про прекрасну стать, представлений серед дітей-акторів радянського кіно вісімдесятих років, то, напевно, найвідомішою є дівчинка Аліса, яка прилетіла з майбутнього.
Першу роль в “Гості з майбутнього” вона зіграла в 1984 році. Потім з черговістю в один-два роки знялася в продовженнях фільму: “Гонка століття” і “Лілова куля”, однак ці картини вже не отримали такої популярності.
Від безлічі ролей в майбутньому вона відмовилася, бо вони були надто “новорусскими” і йшли врозріз з її світоглядом і полюбилися глядачам чином Аліси.
Зате Наталка стала затребуваним біохіміком, про що мріяла з дитинства. Досвід зйомок у фільмах вона сприймає як приємний і цікавий дитячий досвід.
Сергій Шевкуненко
А ось доля сильного, вольового і привабливого Сергія, який зіграв головну роль у дилогії “Кортик” та “Бронзовий птах” і став іконою для багатьох дітей СРСР, склалася куди більш сумно.
Після зйомок він здобув чималу популярність, але незабаром потрапив у погану компанію, де пристрастився до спиртного. Під час бійки завдав по чарці важкі каліцтва і потрапив у в’язницю. Ледь вийшовши, знову отримав статтю.
У дев’яностих роках, завдяки лідерським якостям, став злочинним авторитетом, сколотив банду, яка займалася пограбуваннями, наркоторгівлею, продажем зброї. І був убитий найманим вбивцею разом з матір’ю.
Дмитро Барков
Ще один яскравий образ дітей-акторів радянського кіно. Історія його проста і нехитра. Великим досвідом роботи в кіно Дмитро похвалитися не може. Він знявся в двох дуже популярних фільмах: “Пригоди Петрова і Васєчкіна, звичайні і неймовірні” і “Канікули Петрова і Васєчкіна, звичайні і неймовірні”, що принесли йому всенародну любов і популярність – в 1983 і 1984 роках.
Згодом були лише епізодичні ролі, практично не помічені глядачами.
Сьогодні Дмитро живе у Санкт-Петербурзі, працюючи продюсером і паралельно викладаючи в школі “Киноостров” для дітей.
Єгор Дружинін
Напарник Баркова з двох популярних фільмів, згаданих раніше, де він зіграв Васєчкіна. Подальша кінокар’єра також не задалася – дісталося лише кілька невеликих ролей в окремих серіях серіалів.
Зате він виконав свою мрію, ставши професійним хореографом, працюючи в телевізійних проектах “Танці”, “Фабрика зірок” та інших.
Щасливо одружився у 1994 році, є батьком трьох дітей.
Наталія Сєдих
Всенародну любов Наталі принесли роботи з режисером Олександром Роу. Саме вона зіграла головні жіночі ролі у фільмах “Морозко”, “Вогонь, вода і… мідні труби”. Втім, вона знімалася і в інших картинах: “Блакитний лід”, “Діти Дон Кіхота”, “Любов до трьох апельсинів” та інших.
Однак основну популярність вона отримала не в кіно, а в балеті, яким захоплювалася з дитинства. Згодом стала працювати в театрі, виконавши чимало блискучих ролей.
Висновок
На цьому наша стаття підходить до кінця. У ній ми постаралися розповісти про життя дітей-акторів радянського кіно – тоді і зараз. Як видно, склалися долі їх дуже по-різному, але всі ті хлопці залишили після себе чудове спадщина.
