Всім любителям гостросюжетних детективів, що виходили у великій кількості в самому початку нового тисячоліття, напевно знайоме ім’я автора Світлани Alešinoj. Список всіх книг, що виходили під її авторством, представлений нижче в цій статті.
Хто така Світлана Альошина?
Біографія автора, написана на звороті обкладинки кожного детектива, знайома всім шанувальникам її творчості. Виглядає вона так:
Світлана з дитинства любила море. Трохи пізніше захопилася підводним плаванням, що не завадило їй закінчити з відзнакою журфак МГУ. Багато їздила по країні. Побачене і почуте хотілося донести до читача, але… в оригінальній формі. Детектив? А чому б і ні?! Життя підкидає сюжети, які часом закручені краще будь-якого журналістського розслідування…
Навіть донині багато любителі випущених під цим ім’ям детективів не знають, що насправді ніякої письменниці з таким ім’ям немає – це фікція, торгова марка, під якою працював цілий штаб напівпрофесійних (або зовсім не мають літературної освіти) авторів.
Таких письменників у видавничих колах називають литнеграми, тому що вони роблять всю роботу, але до кінця залишаються невідомими читачеві. Єдине реальне ім’я, не так давно з’явилося з-під маски Свєти Alešinoj – Сергій Потапов. Це литагент, придумав концепцію і бренд. Він нічого не писав, але керував процесом, редактурою і поширенням протягом усієї літературної діяльності вигаданої письменниці.
Образ реальності автора підтримувало фото Світлани Alešinoj, надруковане на звороті книг. Донині достеменно невідомо, що за жінка стала обличчям бренду, і звідки саме були взяті ім’я і прізвище.
Сергій Потапов
Біографія і творчість Світлани Alešinoj не відбулися б без особистості Сергія Потапова, літературного агента, бізнес-тренера, автора численних книг з технологіями маркетингу. Він народився і виріс у Саратові, закінчив медичний інститут. На початку 90-х років, коли практично всі жителі Росії різко стали змінювати види діяльності і професії, Сергій зумів зайняти посаду головного редактора в маловідомому на той момент видавничому домі “Наукова книга”, який потім очолив вже в якості директора. Саме тому багато книги під авторством С. Alešinoj у 2005-2010 роках були випущені тут.
Відучившись на маркетингових і управлінських курсах Британського Відкритого Університету, Сергій Потапов вперше випустив книги під власним ім’ям: “Як делегувати повноваження”, “Телефонних продажів не буває, але вони працюють”, “Як керувати часом” та інші.
Книги Світлани Alešinoj по порядку
Майже всі детективи, випущені під авторством Alešinoj, об’єднані в тематичні серії, навіть якщо вони надходили в продаж паралельно один з одним. Серії відрізняються наявністю одних і тих же головних героїнь, родом їх діяльності і причиною заняття приватним розшуком.
У деяких творах простежується тонка біографічна лінія кожної героїні, але, враховуючи, що книги писалися різними людьми, зустрічаються помітні розбіжності, аж до по батькові персонажів та історій з їх минулого.
Ось основні детективні серії:
- “Олександра”, з 1999 по 2002 рік.
- “Папараці”, 1999-2005.
- “Нова російська”, 2000-2005.
- “TV журналістка”, 2003-2004.
- “Театр однієї акторки”, 2004-2005.
- “Капітан МНС” 2013.
“Олександра”
Перший детективний роман, що випускається під авторством Світлани Alešinoj з 2000 по 2002 рік, був об’єднаний назвою “Олександра”. Ось список книг, опублікованих в цій серії:
- “Чи То ще буде” (1999 рік).
- “Мандрівниця в ночі” (2000).
- “Потенційна жертва” (2000).
- “Ширяє в небесах”(2000).
- “Кат в нетерпінні”(2000).
- “Помилка природи”(2000).
- “Одного поля ягідки”(2000).
- “Ніч кривавої місяця” (2000).
- “Неймовірне чудовисько” (2000).
- “Світ мрій” (2000).
- “Мріяти не шкідливо” (2000).
- “Крихітка-помста” (2001).
- “Витончений стиль роботи” (2001).
- “Дві голови краще” (2001).
- “Цвях програми” (2001).
- “Блондин – особистість темна” (2002).
Сюжети всіх історій об’єднані розслідуваннями приватного детектива Олександри Данич, молодій та енергійній спеціалістки з приватного розшуку. Її зовнішні прикмети рідко згадуються в книгах, тому що розповідь ведеться від першої особи. Проте видавництво “Ексмо”, що займається випуском серії “Олександра”, використовували створення обкладинок одну і ту ж модель. Дивлячись на цю ілюстрацію, читачі могли уявляти собі Сашу Данич, як симпатичну карооку шатенку в стильних окулярах і строкатою бандані.
“Папараці”
Незважаючи на те, що серія, озаглавлена “Папараці”, виходила по більшій частині в той же часовий проміжок, що і “Олександра”, книг в ній було набагато більше. Можливо тому, що пригоди журналістки Ольги Бойкової, головного редактора кримінальної газети “Свідок”, користувалися набагато великим успіхом у читачів. Випуском книг знову займалося “Ексмо”: для всіх обкладинок вони використовували одну і ту ж дівчину-модель, що уособлює головну героїню – довгокосу брюнетку з веселим виразом обличчя і підлітковим стилем в одязі.
Ось список всіх детективів, випущених в рамках серії “Папараці”:
- “Хіт сезону” (1999 рік).
- “Фаворити ночі” (1999).
- “Репортаж з того світу” (1999).
- “Секс, брехня і фото” (2000).
- “Козир в рукаві” (2000).
- “Шукай вітру в полі” (2000).
- “Неочікувана ситуація” (2000).
- “Не люблю піддавки” (2000).
- “Синій дракон” (2000).
- “Не жени коней” (2002).
- “Радість вдівця” (2000).
- “Цікавість не порок” (2000).
- “Диявольський план” (2000).
- “Сезон полювання” (2000).
- “Дволикий янголятко” (2000).
- “Дешевше тільки задарма”(2001).
- “Коли зацвіте папороть” (2001).
- “На село дідусеві” (2001).
- “Злочин без кари” (2001).
- “Любов зла” (2001),
- “Терміново в номер” (2001).
- “Гасіть світло” (2001).
- “Нісенітниця собача” (2001).
- “Папараці” (2001).
- “Коту під хвіст” (2001).
- “Гинути, так з музикою” (2001).
- “Нерви на межі” (2001).
- “Тінь на тин” (2001).
- “Не тягни за хвіст” (2001).
- “За тих, хто у морзі” (2001).
- “Зіграємо в хованки” (2001).
- “Репортаж без місця подій” (2002).
- “Після дощику в четвер” (2002).
- “Ідеальних злочинів немає” (2002).
- “Злодій в подарунковій упаковці” (2002).
- “Блиск мерзенного металу” (2002).
- “Гріх на душу” (2002).
- “А я ліплю горбатого” (2002).
- “Акула пера” (2002).
- “Бальзам на душу” (2003).
- “Чекай неприємностей” (2003).
- “Страсті-мордасті” (2003).
- “Ось це номер” (2003).
- “Спадкоємиця всіх капіталів” (2004).
- “Кадри вирішують все” (2004).
- “Ролики без гальм” (2005).
- “Без шуму і пилу” (2005).
- “Біг попереду паровоза” (2005).
“Нова російська”
Через рік після прем’єри вищеназваних серіалів Світлани Alešinoj світло побачили пригоди третьої героїні – Лариси Котової, дружини так званого “нового русского”, яка від неробства і дозвільного способу життя починає вести приватні розслідування відбуваються поруч з нею злочинів. Героїнею для художнього оформлення обкладинок цієї серії видавці “Ексмо” вибрали стильну блондинку з ляльковим личком, яка мала уособлювати Ларису Котову.
Повний список творів, випущених у цій серії:
- “Нова російська” (2000).
- “Чарівність нових росіян” (2000).
- “Африканські пристрасті” (2000).
- “Мисливський інстинкт” (2000).
- “Келих з отрутою” (2000).
- “Розпал шлюбного сезону” (2000).
- “Вони написали вбивство” (2000).
- “Все почалося з неї” (2001).
- “Недовго музика грала” (2001).
- “Навмисне не придумаєш” (2001).
- “Тухле справа” (2001).
- “Фуршет з трагічним фіналом” (2001).
- “Межа зла” (2001).
- “Ніхто не хотів вбивати” (2001).
- “Чудеса в решеті” (2001).
- “Мимо каси” (2001).
- “Дипломатична смерть” (2001).
- “Мертві не вмирають” (2001).
- “Жага гострих відчуттів”(2002).
- “Серце з глушником” (2002).
- “Крізь рожеві окуляри” (2002).
- “За красиві очі” (2002).
- “Гніздечко дрібних гадів” (2002).
- “Хочеш жити – стріляй” (2002).
- “Засіб від нудьги” (2002).
- “Коханець у відставці” (2002).
- “Помста за нелюбов” (2002).
- “Гра в кішки-мишки” (2003).
- “Відмичка до її життя” (2003).
- “Примхлива іграшка” (2003).
- “Алібі як кіт наплакав” (2003).
- “Ювелірна робота” (2003).
- “Вниз ногами” (2004).
- “Подарунок від нечистого серця” (2004).
- “Переможець отримує рахунок” (2004).
- “Чоловіки на одну ніч” (2004).
- “Ворожіння на королів” (2004).
- “Крапля отрути – море зла” (2004).
- “Сейф для сімейних таємниць” (2005).
“TV журналістка”
З 2003 року почалася публікація серії під назвою “TV журналістка”. Ця серія теж сподобалась шанувальникам Світлани Alešinoj, хоч і не розширилася до масштабів “Нової російської” і “Папарацці”.
У списку книг про кримінальні пригоди телеведучої Ірини Лебедєвої всього чотирнадцять історій:
- “Заповіт бідної красуні” (2003).
- “Королева чорного золота” (2003).
- “Дами люблять гарячіше” (2003).
- “Віртуальна подружка” (2003).
- “Безкоштовний сир у мишоловці” (2003).
- “Моя небезпечна леді” (2003).
- “Солодкі розбірки” (2003).
- “Змій в райських кущах” (2003).
- “Ведмежа послуга” (2003).
- “Найкрасивіший кошмар” (2003).
- “Кінець страшної казки” (2003).
- “Крах за власним бажанням” (2004).
- “Відлік свідків” (2004).
- “Ставка на темного звіра” (2004).
- “Сто відповідей на одне питання” (2004).
“Театр однієї акторки”
Героїнею короткої серії книг “Театр однієї акторки” стала Софія Невзорова, тимчасово безробітна актриса, яка проводить розслідування – часом екстравагантні, із застосуванням своїх лицедійні талантів. У серії вийшли:
- “Дурдом за заповітом” (2004).
- “Найстрашніша роль” (2004).
- “Панночка-злодійка” (2005).
- “Пані на побігеньках” (2005).
- “Пригоди рудою артистки” (2005).
“Капітан МНС”
Останнім збіркою в бібліографії Світлани Alešinoj стали історії, об’єднані під назвою “Капітан МНС”. Героїня цієї невеликої, але захоплюючої серії – начальник рятувального відділу Ольга Миколаєва, вольова жінка, вміло застосовує свої професійні навички в області приватного розшуку. Серія з чотирьох творів була випущена в 2013 році. Варто зауважити, що книга “У пекло з власної волі” була написана і вперше опублікована ще в 1999-му, але потім автори прийняли рішення переробити її і перевипустити вже в рамках історій про Ольгу Миколаєву.
Серія “Капітан МНС”:
- “У пекло з власної волі”.
- “Велика хвиля”.
- “Рятувальник”.
- “Солодка приманка”.
Книги без серії
Крім всіх перерахованих вище творів, є в бібліографії Світлани Alešinoj і книги, які не ввійшли ні у одну із серій – з іншими героями і непов’язаними історіями. До них відносяться: “Жінка без башти” (2004), “Шансів вижити немає” (2004), “З вогню та в полум’я” (2013).
