Методи оцінки АР
Міжнародні стандарти аудиту (МСА) в оцінці аудиторського ризику та методику її здійснення спираються на ключові моменти оцінювання виходячи з конкретної області перевірки. Так, ґрунтуючись на рівні передумов і звітності, аудитори керуються пунктом 5 міжнародного стандарту під номером 315. Виходячи з видів вироблених операцій, фахівець використовує пункти 25 та 26 МСА 315, а якщо мова йде про бізнес-процеси і, відповідно, бізнес-ризики, до уваги беруться 11, 37 і 40 пункти все того ж стандарту.
Методи оцінки аудиторського ризику, в свою чергу, поділяються на кількісний і якісний.
Перший передбачає розрахунок існуючої небезпеки спотворення або некоректною інтерпретацію отриманої інформації в ході перевірки, який ґрунтується на сумарному складання всіх існуючих ризиків. Другий метод виходить з тих показників, які не виражені цифрами, але теж так чи інакше впливають на здійснення перевірки. Наприклад, аудитор ґрунтується в ході проведення ревізійних заходів на трьох основних оцінних градаціях – низькою, середньою, високою. При цьому він враховує кваліфікацію та досвід головбуха фірми, що перевіряється, завантаженість його і його помічників, масштабність бізнесу, особливості господарювання і так далі. З перерахованих вище одні з факторів отримують низьку оцінку, інші середню або високу. Звичайно ж, при подібного плану оцінюванні обов’язково присутній елемент суб’єктивності. Але такого роду методика підведення підсумків при перевірочних заходах все ж має місце і продовжує активно користуватися успіхом серед підприємств-аудиторів.
Таким чином, не тільки кількісні показники можуть впливати на винесення контролюючим органом вердикту, супутні нюанси також враховуються у методичному дослідженні діяльності конкретної компанії, оскільки від них найчастіше багато що залежить.
