Аудиторська оцінка аудиторського ризику: види, методи, розрахунок

Аудиторський ризик

В широкому розумінні під аудиторським ризиком передбачається можливість вираження незалежним аудитором помилкового (помилкового) думки, заснованого на невірних розрахунках зважаючи істотних спотворень у змісті фінансової звітності. Процес аудиту характеризується властивим йому ризиком видачі некоректного (помилкового) ув’язнення за рахунок об’єктивних обставин, що безпосередньо впливають на проведення планової або раптової перевірки. Іншими словами, це відповідальність, яку бере на себе аудитор при видачі висновку про повної і відкритої достовірності відомостей, що містяться у зовнішній звітності, хоча по факту там можливо присутність помилок і пропусків, які мали місце, але не потрапили в поле зору перевіряючого.

При цьому ризики розмежовують за такими напрямами:

  • Професійна здатність аудитора – мається на увазі, що кожному конкретному підприємству надається спеціаліст з урахуванням суворого підходу до вибору фірми, що перевіряється, її репутації, чесності і порядності, а також ступеня ризику здійснюються на даній фірмі операцій.
  • Очікування замовника – завжди існує небезпека того, що контрольно-ревізійна служба в особі комерційного аудиторського підприємства може не задовольнити вимогам фірми-замовника. Природно й те, що в тих випадках, коли обрана аудиторська компанія не виправдала сподівань замовника, останній має право відмовитися надалі від надання послуг.
  • Якість перевірки – передбачає, що висновок ревізійної служби може виявитися невірним в силу якихось об’єктивних причин. Це може бути невиявлення суттєвих помилок у бухгалтерській звітності економічного суб’єкта або ж спотворення вже після підтвердження її доведеною достовірності. Це і називається аудиторським ризиком. Методика оцінки у даному випадку може визначатися виходячи з конкретних ситуативних показників.