Кожен підприємець, який починає свою діяльність, повинен розібратися в тому, яка їм буде застосовуватися система оподаткування. ІП і фірми мають можливість скористатися спрощеним режимом, званим УСН. Він представлений у двох різновидах, так як в якості податкової бази може виступати виручка або чистий прибуток. Якщо займається компанією продажем різних товарів з мінімальною націнкою, то ідеально підходить оподаткування «Доходи мінус витрати». У цьому випадку для визначення податкової бази необхідно спочатку знаходити різницю між грошовими надходженнями бізнесу та витратами від ведення діяльності.
Особливості УСН
Спрощена система може застосовуватися як приватними підприємцями, так і різними компаніями. “Спрощенка” для ІП і фірм володіє численними незаперечними перевагами. Кожен підприємець може вибрати один варіант даного режиму:
- сплату 15% від чистого прибутку;
- сплату 6% від загального доходу компанії.
Якщо націнка на товари є невисокою, то доцільно вибирати оподаткування «Доходи мінус витрати». Для переходу в цей режим необхідно подати відповідну заяву в ФНС. Складності такої системи полягають у специфічності обліку, так як доведеться вести КУДиР, а також для зниження податкової бази слід підтверджувати всі витрати офіційними документами.
Найбільш часто дана система вибирається представниками малого або середнього бізнесу. Особливості оподаткування УСН «Доходи мінус витрати» відображаються в розділі 26.2 НК. Тут наводяться вимоги, що пред’являються до підприємців, нюанси використання системи, встановлюються ставки податку, а також перераховуються нюанси визначення податкової бази.
Хто може користуватися?
Спрощена система оподаткування «Доходи мінус витрати» може застосовуватися як ІП, так і різними компаніями. В якості податкової бази виступає чистий прибуток, тому для визначення податкової бази з усіх грошових надходжень бізнесу необхідно відняти витрати.
До основним вимогам, що пред’являються до підприємців, відносяться наступні:
- дохід в рік не може перевищувати 45 млн руб.;
- не допускається перехід на цей режим для компаній, які володіють різними представництвами або філіями;
- вартість основних фондів, що належать даної організації, не повинна перевищувати 150 млн руб.;
- не дозволяється використання системи різними страховими компаніями, банками або іноземними організаціями;
- не застосовується режим недержавними ПФ або учасниками ринку, на якому здійснюються різні операції з цінними паперами;
- не поширюється УСН на компанії, які є представниками грального бізнесу або виробниками підакцизних товарів;
- у компанії повинно працювати не більше 100 чоловік;
- не користуються цією системою нотаріуси або власники ломбардів.
Забороняється поєднувати УСН з ЕСХН, тому якщо ПІДПРИЄМЕЦЬ чи компанія спеціалізується на сільському господарстві, то доведеться користуватися тільки ЕСХН.
Нюанси системи
Система оподаткування «Доходи мінус витрати» володіє певними особливостями. До них відноситься:
- сплачується єдиний податок замість кількох зборів, представлених податком на майно, ПДФО, ПДВ та податком на прибуток;
- за рахунок зменшення кількості сплачуваних податків знижується податкове навантаження з платника податків;
- декларація з цього режиму здається в ФНС щорічно;
- податок сплачується авансовими платежами, після чого на початку наступного року розраховується та сплачується остаточна сума.
Декларація вважається простий у складанні, тому підприємці, які тільки розпочинають свою діяльність, можуть самостійно займатися процесом формування звітності, що дозволяє заощадити на оплаті послуг бухгалтера.
Якими способами можна перейти на режим?
Перед використанням даної системи підприємець повинен розбиратися в режимі. Система «Доходи мінус витрати» – це якесь оподаткування? Воно представлено різновидом УСН, при якій податкова база представлена чистим прибутком підприємства.
Перейти на цей режим можна різними способами:
- при безпосередній реєстрації фірми або ІП можна відразу подати заяву, на підставі якого підприємцем вибирається відповідний режим оподаткування;
- якщо ПІДПРИЄМЕЦЬ працює по ЕНВД, то він може перейти на УСН в будь-який момент часу;
- якщо використовується інший режим оподаткування, наприклад, ОСНО або ПСН, то перехід можливий тільки з початку наступного календарного року, причому заяву необхідно передати в ФНС до кінця грудня.
Перед подачею заяви слід розібратися, що входить в УСН «Доходи мінус витрати», які плюси і мінуси даної системи, а також з якими складнощами стикаються підприємці.
Плюси режиму
Спрощені режими спеціально вводяться державою для полегшення роботи багатьох підприємців або компаній. Якщо вибирається спрощена система оподаткування «Доходи мінус витрати», то бізнесмени можуть користуватися деякими незаперечними перевагами. До них відносяться:
- одним податком замінюються численні збори, що знижує податкове навантаження з фірми або ІП;
- процес складання декларації вважається простим і зрозумілим, причому здається дана документація ФНС тільки раз на рік;
- якщо у ІП на УСН відсутні наймані працівники, то не потрібно ведення бухгалтерського обліку, так як досить тільки наявності КУДиР;
- застосовувати цей режим можна при роботі практично з будь-якого виду діяльності;
- підприємці самостійно вирішують, який вид УСН буде застосовуватися під час роботи;
- розмір податку повністю залежить від надходить виручки або прибутку, тому якщо дохід відображатиметься, то сплачується лише мінімальний розмір збору, а також є можливість скласти і здати в ФНС нульову декларацію.
Доцільно подавати заяву на перехід на цей режим безпосередньо в процесі реєстрації ТОВ або ІП. Іншим значущим плюсом є те, що новачки в бізнесі можуть розраховувати при використанні УСН на оформлення податкових канікул. Це послаблення пропонується підприємцям, які вперше реєструються, до 2020 року. Вони повинні вибрати сферу діяльності, що має відношення до надання побутових послуг, виробництва різних товарів або до роботи у науковій або соціальній сфері. Місцеві влади кожного регіону з різних причин можуть знизити розмір ставки, що значно зменшує податкове навантаження.
Недоліки системи
Оподаткування «Доходи мінус витрати» має не тільки вагомими перевагами, але і деякими мінусами.
Вони наступні:
- не дозволяється наймати на роботу більше 100 найманих фахівців, тому підходить дана система виключно компаніям, які є малими або середніми, причому враховуються не тільки штатні працівники, але і люди, з якими укладено договір цивільно-правового характеру;
- у рік прибуток від діяльності не повинна перевищувати 50 млн руб.;
- вартість активів не повинна бути більше, ніж 150 млн руб.;
- неможливо перейти на інший спрощений режим до початку наступного року.
Насправді недоліки такої системи вважаються не надто вагомими і серйозними. Тому режим використовується численними підприємцями й компаніями.
Нюанси складання звітності
При виборі системи оподаткування «Доходи мінус витрати» бізнесмени повинні підготуватися до необхідності щорічного складання достатньо простою і зрозумілою декларації.
Правила її оформлення наступні:
- документ може заповнюватися від руки або на комп’ютері;
- допускається користуватися спеціальними програмами, що створюються і публікуються у вільному доступі працівниками ФНС, що дозволяє значно спростити процедуру внесення відомостей у цей документ;
- в якості податкового періоду по цьому режиму виступає календарний рік;
- до 31 березня кожного року необхідно здати декларацію у ФНС;
- щомісячно та щоквартально здаються тільки звітності в страхові фонди, якщо у підприємця є наймані працівники;
- щорічно здається звітність, що містить відомості про середню чисельності працівників в компанії;
- додатково при наявності найманих працівників доводиться здавати декларацію 6-ПДФО та довідки 2-ПДФО.
Підприємці повинні розбиратися в правилах ведення КУДиР, так як тільки в цьому документі можна вказати, які доходи і витрати ІП або фірми. Якщо під час податкової перевірки з’ясується, що цей документ відсутній або ведеться неправильно, то це буде підставою для притягнення підприємця до відповідальності.
Для кого вигідний такий режим?
Часто вибирають систему «Доходи мінус витрати» ІП та власники бізнесу, але при цьому важливо переконатися, що робота за таким режимом принесе певну користь бізнесу. Доцільно користуватися таким способом розрахунку податків в наступних ситуаціях:
- спеціалізується підприємець на роздрібній торгівлі за допомогою невеликих стаціонарних комерційних приміщень, але ССО застосовується лише за умови, що неможливо скористатися ЕНВД в конкретному регіоні;
- ідеально підходить система для маленьких компаній, представлених розважальними організаціями або підприємствами, що надають різні послуги населенню;
- оптимально користуватися розрахунком доходів і витрат, якщо націнка є невеликий, тому доцільно розраховувати чистий прибуток, представлену податковою базою.
Не дуже вигідно користуватися спрощеною системою, якщо компанія взаємодіє з контрагентами, які застосовують ПДВ, так як в цьому випадку не вийде повернути деяку частину коштів від держави у вигляді повернення ПДВ. Додатково не підходить цей режим великим підприємствам, так як вони просто не будуть відповідати вимогам УСН. Не вийде при використанні даної системи брати участь в тендерах.
Особливості обліку
Об’єктом оподаткування при «Доходи мінус витрати» є чистий прибуток, тому специфікою обліку виступає необхідність розрахунку податкової бази. Для цього з доходів треба віднімати все офіційно підтверджені та обґрунтовані витрати.
До доходів, одержуваних від діяльності, належить:
- перерахування коштів покупцями на розрахунковий рахунок підприємця або компанії;
- надходження грошей від роздрібних продажів товарів;
- дохід від різниці в курсах валют;
- надходження нематеріальних активів;
- винагороду у вигляді комісії;
- повернення авансу покупцями.
Всі вищевказані грошові надходження неодмінно прописуються в КУДиР. При системі «Доходи мінус витрати» скільки відсотків стягується з податкової бази? Як тільки буде грамотно визначена чистий прибуток, з неї стягується 15%.
Що включається у витрати?
Перед тим як подати заяву на перехід на «Доходи мінус витрати», підприємець повинен переконатися, що він справді впорається з правильним розрахунком податкової бази. Податковими інспекторами багато вимог пред’являється до витрат, з допомогою яких зменшуються доходи бізнесу. Вони мають бути підтверджені офіційними документами, а також зобов’язані бути обґрунтованими. В якості підтвердження використовуються первинні платіжні папери, представлені різними чеками, накладними, рахунками-фактурами або договорами.
До основних витрат, з якими доводиться стикатися підприємцям, відносяться:
- купівля основних засобів;
- закупівля безпосередніх товарів для перепродажу, а також матеріалів або сировини для виробничої діяльності;
- транспортні витрати, пов’язані з купівлею товарів для ведення бізнесу;
- послуги, що являються платно сторонніми фірмами;
- орендна плата за використовуване комерційне приміщення;
- податок на додану вартість, пред’являється компаніями, з якими співпрацює підприємець;
- заробітна плата найманих фахівців;
- податки та страхові внески за себе та працівників.
«Спрощенка» для ІП є прекрасним варіантом, але підприємець повинен добре розбиратися в тому, як правильно обліковувати витрати та доходи. Від цього залежить правильність розрахунку податку. Авансові платежі по УСН повинні сплачуватися щоквартально, тому заповнювати КУДиР необхідно своєчасно. Особливо багато уваги приділяється видаткової частини, так як нерідко підприємці стикаються з тим, що після податкової перевірки інспектори донарахують податок за рахунок відсутності підтвердження тих чи інших витрат.
Правила ведення КУДиР
Звітність при «Доходи мінус витрати» представлена декларацією УСН, яка здається щорічно. Додатково вимагається ведення книги, в якій зазначаються усі надходження грошових коштів, а також офіційно підтверджені витрати.
До правил заповнення КУДиР відноситься наступне:
- всі підприємці, які застосовують УСН, зобов’язані займатися заповненням цієї книги;
- у документі є дві частини, оскільки одна частина призначена для доходів, а інша використовується для внесення відомостей про витрати бізнесу;
- вносяться дані наростаючим підсумком;
- допускається заповнювати в паперовому або електронному вигляді;
- для кожного календарного року робиться окрема книга;
- якщо використовується паперовий варіант документа, то перед внесенням відомостей книга нумерується і прошивається;
- якщо для ведення документа застосовується комп’ютер, то при здачі декларації УСН книгу потрібно роздрукувати і завізувати.
Всі ІП на «Доходи мінус витрати» повинні розбиратися в правилах ведення цієї звітності. В іншому випадку підприємці можуть податковими інспекторами притягуватися до відповідальності.
Як розраховується розмір податку?
Важливо сплачувати по УСН авансові платежі щоквартально. Для розрахунку податку використовується наступний алгоритм:
- за три місяці підсумовуються всі офіційні доходи від діяльності;
- підраховуються витрати, які є документально підтвердженими і обгрунтованими, а також включеними в КУДиР;
- з доходів відраховуються витрати;
- коригується база оподаткування при наявності збитку в минулих періодах роботи;
- використовується податковий вирахування, якщо підприємцем вже сплачено торговий збір;
- як тільки буде визначена податкова база, слід дізнатися, не застосовується в регіоні проживання підприємця яка-небудь знижена ставка податку;
- розраховується розмір податку, для чого використовується стандартна ставка (15%) або знижена ставка, якою може користуватися підприємець.
Розрахунок ведеться наростаючим підсумком. Останній платіж проводиться на початку наступного року, причому для його розрахунку враховуються всі грошові надходження і витрати за один рік роботи. Після визначення податкової бази та розміру податку зменшується платіж на раніше перераховані до бюджету кошти. На підставі отриманих значень заповнюється грамотно декларація УСН, сдающаяся у ФНС до 31 березня.
Правила заповнення декларації
Підприємці, які користуються даним режимом, зобов’язані щорічно здавати в ФНС декларацію УСН. В неї включаються такі відомості:
- інформація про підприємця або компанії;
- правила розрахунку податкової бази;
- отримані доходи за рік роботи;
- витрати, які повинні бути обґрунтованими і подтверждающимися офіційними документами;
- вказується вирахування, якщо їм може скористатися підприємець;
- наводиться точна сума, сплачена фірмою або ІП у вигляді податку.
Допускається для заповнення даної документації користуватися спеціальними програмами, що значно спрощують процедуру формування декларації.
Нюанси сплати мінімального податку
Нерідко підприємці стикаються з відсутністю прибутку. У цьому випадку вони можуть здавати в ФНС нульову декларацію, але при цьому сплачується мінімальний податок при «Доходи мінус витрати». Його розмір дорівнює 1% від усіх грошових надходжень від бізнесу.
Різниця між стандартним податком і мінімальним може включатися у витрати майбутніх періодів компанії.
Мінімальний збір розраховується тільки в кінці року, так як при розрахунку авансових платежів відсутня можливість визначити, чи буде прибуток від діяльності компанії у кінці податкового періоду. Тому щоквартально необхідно розраховувати авансові платежі, для чого з чистого прибутку визначається та сплачується 15%. В кінці року можна визначити, який точно податок доведеться платити: стандартний або мінімальний. Якщо з’ясовується, що потрібно сплачувати мінімальний збір, то він може зменшуватися на раніше перераховані авансові платежі. Якщо зовсім такі платежі перевищують мінімальний податок, то його можна не сплачувати.
Тому навіть якщо у ІП або фірми відсутня офіційна прибуток, все одно доведеться перераховувати в ФНС певний мінімальний розмір збору. Він був введений відносно недавно, причому основною причиною його застосування виступало те, що багато підприємці навмисно користувалися режимом, щоб складати нульову декларацію та не сплачувати у ФНС якісь кошти.
Висновок
При виборі системи оподаткування УСН, при якій стягується 15% з правильно розрахованого чистого прибутку, що підприємці можуть користуватися багатьма незаперечними перевагами. Але такий режим має деякі мінуси, які повинні враховуватися кожним бізнесменом.
Для грамотної роботи по цій системі важливо сплачувати авансові платежі щоквартально, а також щорічно здавати в ФНС податкову декларацію. Додатково потрібно правильно вести КУДиР.
