При думці про те, що таке нормування праці, у багатьох з нас виникають асоціації виробництва, безперебійного робочого процесу. Цей термін має велике значення при плануванні економіки. І хоча сьогодні часто можна почути думку, що нормування праці працівників – це відгомін радянської системи виробництва, відмовлятися від застосування цього інструменту не поспішає більшість промислових підприємств.
Для чого встановлюють норми праці
Уявити собі сучасний процес управління без витрат виробництва, особливо при наявності такої складової, як оплата праці найманих працівників, неможливо. Але що таке нормування праці, що мається на увазі під цим поняттям? В першу чергу це механізм встановлення витрат робочого часу на здійснення того чи іншого виду робіт у виробничому середовищі. Норма праці є одиницею міри, яка дозволяє планувати, аналізувати загальні трудовитрати в організаційно-технічних умовах.
Гостра потреба в трудовому нормуванні виникає в період кризи. Прагнення підприємців до скорочення витрат призводить до розробки нових, більш ефективних економічних інструментів. Нормування затрат праці є одним з них. Всі компанії, виробничі об’єднання сектора важкої і легкої промисловості, будівництва, транспорту, зв’язку, бажають не просто зберегти своє місце в ніші вітчизняного ринку, але і досягти більш високих результатів, що неможливо без використання інноваційних підходів та підвищення рівня конкурентоспроможності.
Управління нормуванням праці є важливим елементом виробничого менеджменту, який використовується як вітчизняними, так і зарубіжними підприємцями. Досвід, отриманий у даному сегменті, поширюється не тільки на виробництво матеріальної продукції, але і на сферу послуг. Економісти знаходять за доцільне працювати над нормуванням праці в бюджетних установах, якщо чисельність штату працівників не перевищує 50 осіб. Кажучи простими словами, дотримуватися раціональних і ефективних норм праці необхідно в будь-якій професійній галузі. Нехтувати ними в умовах нестабільності ринкової економіки досить ризиковано.
У чому різниця між нормою і нормативом?
Найчастіше в непрофесійної середовищі змішуються ці два терміни. Їх вважають синонімами, що мають абсолютно однакове значення, але насправді, незважаючи на уявну близькість, ці поняття мають різний визначенням. Норматив являє собою обґрунтований з наукової точки зору, розроблений у централізованому порядку показник трудовитрат. При цьому він може впроваджуватися на підприємстві або служити свого роду зразком для самостійної розробки організацією власних показників норми. Використання нормативів може бути багаторазовим протягом тривалого періоду, а норма встановлюється тільки для одного конкретного завдання та змінюється іншою при найменшій організаційно-технічної коригуванню.
Поняття нормування
Стандарти і норми використовуються скрізь, на будь-якому рівні, на будь-якій стадії виробничого процесу. Що таке нормування праці? Це свого роду спосіб раціонального розподілу трудових ресурсів і тимчасових витрат. Норми використовуються в процесі основного і допоміжного виробництва. Певний сенс є у встановленні стандартів праці при конвеєрному, ручному (змішаному), штучному або великосерійному, масовому виробництві. Причому розробляються рекомендації з нормування праці працівників штату підприємства та управлінського ланки.
Встановлення стандартів і заходів роботи слід розглядати в широкому і вузькому значенні. В першу чергу це упорядкований комплекс спеціальних засобів і методів, які призначаються для ефективного визначення міри праці. Його мета полягає в отриманні об’єктивної оцінки наявної ефективності виробничого процесу та відповідності доданих трудовитрат розміру матеріальної винагороди.
У більш широкому сенсі визначити, що таке нормування праці, можна так: це область діяльності економічної, інженерної і соціальної спрямованості. Для впровадження стандартів трудового процесу використовують такі засоби, як нормативні матеріали і результати економіко-теоретичних досліджень із застосуванням комп’ютерних програм для розрахунку мінімальних, максимальних та середніх значень.
Класифікація норм праці
Ця міра може бути виражена різними показниками – обсягом, часом, чисельністю виконавчих і обслуговуваних об’єктів. У системах застосовуються нормування праці величезне значення приділяється розробці стандартів на виконання однієї одиниці продукту одним або групою виконавців. В якості прикладу візьмемо бригаду збирачів, яка збирає один вакуумний вимикач за 2 години. Паралельно з тимчасовим показником враховується зворотна величина нормування праці – норма виробітку. По суті, цей стандарт передбачає встановлення обсягу роботи, свого роду план, який робітникам потрібно виконати за одну зміну. Оскільки один вимикач бригада складальників збирає в середньому за дві години, то перед ними стоїть завдання зібрати мінімум чотири таких же вимикача за робочу зміну.
Ще один стандарт в нормуванні праці – показник обслуговування. Він встановлюється для виконавців та визначає, скільки об’єктів їм необхідно обслужити за конкретний період часу. Наприклад, обслуговування устаткування необхідно виконати ремонт семи верстатів за робочу зміну. Зворотна їй запобіжний чисельності дозволяє обчислити, скільки працівників необхідно задіяти для виконання заданого обсягу робіт або обслуговування виробничого об’єкта за одиницю часу.
Нормування праці в бюджетних організаціях передбачає наявність такого стандарту, як міра керованості, що відображає чисельність працівників, які можуть перебувати під керівництвом директора. Друга назва цього показника – норма числа підлеглих. Наприклад, майстер ділянки керує робочим процесом, в якому можуть брати участь не більше 35 осіб.
Під нормою часу обслуговування передбачається міра, яка стверджує раціональні витрати часу на роботу з одним об’єктом. Мова може йти не тільки про обслуговування промислового обладнання, але і про інших галузях сфери послуг. Наприклад, на обслуговування одного відвідувача багатофункціонального центру фахівця дається не більше 15 хвилин.
Методики розрахунку
Нормування праці робочих є відокремленою науковою галуззю економіки, яка володіє власним інструментарієм та методологією. Умовно всі методи розрахунку норм виконання робочих завдань можна поділити на аналітичні і сумарні.
До другої групи належать прийоми, які не передбачають необхідності розмежування виробничих операцій на кілька етапів. Сумарні методи не передбачають проведення аналізу трудового процесу, отримання оцінки раціональності застосовуваних ресурсів і трудовитрат. Такі методики дозволяють визначити нормовані показники з допомогою статистичних та оперативних відомостей. Причому в даному сенсі величезне значення має компетентність нормувальника, тому так званий людський фактор відіграє тут не останню роль.
Аналітичні методи розрахунку частіше застосовуються для нормування праці в бюджетних установах. Вони передбачають проведення глибокого аналізу трудового процесу, його розмежування на кілька етапів виконання робіт виконавцями. При цьому завжди враховується специфіка посадових стандартів і інструкцій виконання професійних обов’язків. У категорію аналітичних методів розрахунку трудових норм включені дослідні, розрахункові та математико-статистичні інструменти.
Дослідницький метод передбачає проведення аналізу на основі мають відомостей, зібраних при створенні хронометражних виробничих технологій і плануванні робочого часу. Хронометраж в системі нормування праці – це така методика, при якій визначаються заходи багаторазового повторення одних і тих же операційно-технічних елементів при машинному або ручному типі виробництва. Завдання хронометражу полягає у встановленні основного і допоміжного часу на виконання окремих операцій для реалізації трудового процесу. Хронометраж використовується як безпосередній інструмент для нормування у виробництві та перевірки розрахунковим або виборним способом ефективності застосовуваних норм.
Додатково може використовуватися метод моментних спостережень, який дозволяє дати оцінку роботи без вимірювання показників, безпосередньо пов’язаних з ними. В основі цього інструмента лежить теорія ймовірності. Тут немає необхідності в безперервної фіксації часу, оскільки метод дозволяє охопити відразу кілька об’єктів та напрямків їх діяльності.
Головні завдання
Основною метою при нормування праці на виробничому або невиробничому підприємстві, бюджетному закладі є забезпечення задовільних умов для максимальної ефективності трудового потенціалу, збільшення показників конкурентоспроможності продукції і заняття більш високих позицій на вітчизняному або зовнішньому ринку за рахунок скорочення трудовитрат і впровадження в робочий процес інноваційних технологій.
Першочерговим завданням нормування праці є рішення ряду проблем:
- забезпечення раціонального планування трудовитрат і розподілу готових до застосування ресурсів;
- встановлення оптимального співвідношення між кількістю наявного обладнання та чисельністю працівників, які обслуговують його і виконують виробничі завдання;
- розробка правил і регламенту трудової діяльності в рамках конкретного підприємства.
Систему застосовуються на виробництві норм праці прийнято розуміти як сукупність стратегічних методів організації, координації та управління робочим процесом. До цього комплексу належать й інші важливі елементи нормування на виробництві:
- вибір методологічного підходу до встановлення нормативів для різних напрямків діяльності та категорій найманого персоналу;
- алгоритм оцінювання норм за критеріями якості, а також використання ефективної процедури їх заміни;
- ведення відповідної супровідної документації, що відбиває завдання нормування праці.
Всі перераховані вище умови необхідні для ефективної раціоналізації використовуваних ресурсів і скорочення витрат на виробництві. Саме тому керівники зацікавлені в поліпшенні застосовуються трудових норм за обґрунтованим, прогресивним показниками з урахуванням особливостей робочих місць та інтенсивності трудової діяльності.
Організаційно-планові функції норм праці
На кожному підприємстві діють свої положення про нормування праці. Про те, наскільки ефективною є застосовується система, свідчать економічні показники, включаючи зростання продажу, збільшення попиту на продукцію або послуги, підвищення рівня конкурентоспроможності. В ідеалі норми праці повинні охоплювати переважна більшість виробничих процесів і категорій виконавців. Також має значення, наскільки оперативно і своєчасно розробляються, переглядаються і впроваджуються нові нормовані показники.
Положення про систему нормування праці на виробництві переслідує виконання двох основних функцій – планової та організаційної. Перша виражена комплексом необхідних умов, без яких неможливо гармонійний розвиток та ефективну взаємодію всіх підрозділів, відділів, філіалів підприємства, враховуючи споживчий попит і пропозицію на ринку. Застосовується у виробничій компанії положення про нормування праці являє собою базову основу процесів планування головних показників її основної діяльності. Прогнози використовуються у всіх галузях господарювання для визначення перспективного плану роботи. Значення ефективного планування сьогодні складно переоцінити. Невипадково воно є однією з вимог сучасної економіки, адже впровадження найдосконаліших систем для оцінки показників сприяє стабільному зростанню продуктивності праці і більш раціонального споживання ресурсів.
Нормування виконує організаційну функцію, яка дозволяє встановлювати прогресивні співвідношення між окремими складовими виробничого ланцюга, знаходити ефективне застосування незатребуваним матеріальних і нематеріальних ресурсів підприємства. Завдяки норм праці можна сформувати загальну систему виробництва, що складається з капіталу, обладнання і робочої сили, і надавати підтримку її працездатності і продуктивності надалі. В основному нормування праці, а точніше, його організаційна функція, є головним орієнтиром при розстановці кадрів, реалізації процесів оптимізації структури підприємства і чисельності персоналу.
Економічна і соціально-правова доцільність нормування
У роботі з нормування праці величезну увагу необхідно приділяти впливу природних економічних процесів і законів, що діють у наш час. Якщо ігнорувати ряд особливостей, нерозривно пов’язаних з моделлю сучасних ринкових відносин, неможливо запланувати і розрахувати точну величину трудовитрат, з’ясувати ступінь затребуваності готової продукції та її еквівалентного бартерного обміну.
Економічне призначення трудових норм полягає в невпинної стимуляції продуктивності, підвищення рівня продуктивності при максимальній економії часу – це визначальні критерії для оцінки ефективності застосовуваних на підприємстві технологій і прогресивних моделей організації виробничого процесу. Безліч рекомендацій з нормування праці передбачає перевагу економічного варіанту споживання ресурсів з метою мінімізації загальних витрат.
Крім того, сучасні норми праці покликані забезпечити більш жорстке вплив механізму ринку на зростання ефективності робочих показників і поліпшення якісних характеристик. Враховуючи, що нормування праці є найбільш зручним інструментарієм для порівняння роботи з готовими продуктами діяльності, кожному з суб’єктів господарювання важливо забезпечити стабільний та високий рівень прибутку.
На економічні показники виробництва впливає і управлінська функція системи нормування. Без чітко злагодженої роботи менеджменту на підприємстві складно досягти узгодженої віддачі від всіх елементів виробничого ланцюга. Якщо вивчати механізм роботи на конкретному робочому місці, то можна без сумніву говорити про те, що нормування бере участь у формуванні виробничого поведінки персоналу. Управлінська функція трудових норм полягає не тільки у визначенні витрат часу на проведення тих або інших операцій, але і у встановленні алгоритму їх виконання. Чим більше напрямів має застосовується на виробництві модель організації праці, тим більш вираженим здається прояв управлінських функцій, які згодом визначають ступінь ефективного управління всіма процесами виробництва.
Не можна скидати з рахунків і соціальне значення норм праці. У процесі зародження трудових процесів і довірчих взаємовідносин керівництва з персоналом особливу роль відіграє впевненість найманих працівників у прагненні керівництва підтримувати безпеку праці, підвищувати престижність, привабливість виробничої роботи, задоволеність виконавців умовами праці і матеріальною винагородою. Крім того, нормування праці у правовому полі встановлює обов’язки та права кожного працівника, регламентує порядок взаємодії представників управлінської ланки і підлеглих, забезпечення легітимних механізмів при вирішенні виникаючих конфліктів у відповідності з трудовим законодавством. Також активне використання трудових норм дозволяє встановлювати зразкову дисципліну на виробництві та припиняти її порушення.
Норми праці в секторі аутсорсингу
Нормування трудової діяльності на виробництві неправильно вважати разовим заходом. Це повноцінний вид діяльності, який може мати різну ступінь вираженості, що залежить від таких факторів, як:
- масштаб виробництва, структура організації;
- напрямок підприємницької діяльності;
- особливості виготовленої продукції або наданих послуг;
- стратегічні цілі та задачі компанії.
Також не можна не враховувати кадрове питання, оскільки питаннями нормування праці повинні займатися тільки фахівці, люди, які компетентні в даній галузі. Тенденцією останніх років стало прагнення підприємців виносити за рамки своєї компанії непрофільні бізнес-процеси, щоб звільнити ресурси для основної господарської діяльності і отримати більше часу для максимально ефективної організації та управління. Яскравим прикладом цього явища можна назвати аутсорсинг. Сьогодні скорочується кількість компаній, які мають у штаті власних прибиральників, логістів, ІТ-фахівців, бухгалтерів, кадровиків, юристів і представників інших напрямів, які беруть участь у забезпеченні основних виробничих процесів. Замість штатного персоналу ці функції виконують працівники спеціальних контор з надання аутсорсингових послуг.
Чи можна назвати таку модель співпраці ефективною для нормування праці? Однозначно відповісти на цей запитання не можна. Якщо масштаби бізнесу не припускають постійної присутності на робочому місці будь-якого з вищевказаних фахівців, переваги аутсорсинг очевидні:
- зниження вартості виконання даних функцій за рахунок економії на зарплаті і зниження податкового навантаження;
- мінімізація ризиків «простою» в роботі через хворобу, відпустки співробітника і т. д.;
- можливість контролю дій стороннього фахівця.
Роль трудового нормування в бізнесі
Як вже було зазначено, в сучасній виробничій сфері норми праці служать інструментом ефективного управління, що переслідує ціль стабільного і послідовного розвитку компанії.
Всі процеси, що протікають в економіці, мають взаємозалежність і взаємозв’язок. При цьому роль економічних факторів у розвитку трудових відносин в період кризи стрімко зростає. Власники бізнесу намагаються робити все для того, щоб отримати максимум прибутків при мінімумі витрат. Кожен підприємець шукає свою формулу успіху, але в цілому помітна тенденція:
- скорочувати штат персоналу;
- ефективно розподіляти і раціонально використовувати трудові ресурси;
- економити робочий час і не допускати його втрат;
- уникати факторів, які можуть негативним чином відбитися на якості виготовленої продукції або наданих послуг.
При цьому самі працівники також прагнуть використовувати свій робочий час з найбільшою ефективністю, але бажають працювати в безпечних умовах при задовільною мірою інтенсивності. Отже, в нормуванні зацікавлені всі сторони трудових відносин.
