Стратегії охоплення ринку: визначення, вибір, сегментація

Позитивні і негативні сторони вибіркового підходу

Диференційована стратегія охоплення ринку передбачає роботу з декількома сегментами ринку. Для них розробляються певні види товарів (підбирається сировину, характеристики, оригінальна упаковка, реклама), планується і здійснюється необхідний маркетинг.

У даній ситуації підприємство займає міцну позицію завдяки оригінальному пропозиції споживачам у кожному сегменті. Індивідуальний підхід до обраних нішах забезпечує збільшення рівня продажів. У цьому випадку виробники встановлюють більш високі ціни.

Дана стратегія має ряд позитивних сторін, серед яких порівняльна простота при входженні на ринок, більш стійке положення при появі товарів-замінників, можливість впевнено реалізовувати стратегічний план, експериментувати. Тут споживачі вже орієнтуються на торговельну марку та якість продукції, тому не особливо реагують на зміну цін. А оригінальність пропозиції ускладнює входження на ринок конкурентів.

До недоліків відносяться: велика витрата часу і ресурсів на виготовлення товару, ретельний і серйозний маркетинг, боротьба з конкурентами, які є в кожному сегменті, можливість зниження значущості диференційованих ознак товару в очах споживачів, а в разі запозичення прийомів виробництва у конкурентів — втрати оригінальності товару. Але незважаючи на це, даний підхід забезпечує глибоке проникнення в кожну нішу і стійку позицію виробника.