Психологія педагогічної діяльності: основні визначення, структура, методи

Бути краще, ніж учора

У психології педагогічна діяльність діагностується за рахунок постійного спостереження за роботою викладача, взаємодіючого з аудиторією. Таке відбувається не тільки на уроці, але й поза його межами. Робота в освітньому закладі передбачає прагнення до вдосконалення своїх здібностей. Звичайно, це властиво тільки педагогу, який зацікавлений в обраній сфері роботи. Розвиток педагогічних здібностей диктується особистісної спрямованістю персони.

Цікавий відступ

У психології визначення педагогічної діяльності наступне: це така соціальна активність, чиє завдання – реалізувати освітні цілі. Класичне розуміння такої діяльності: навчання і виховання. Перше може мати різні оргформы, зазвичай строго регламентована за часом, має певну мету і кілька шляхів, що дозволяють її досягти. Основний критерій, що дозволяє оцінити ефективність – досягнення заздалегідь сформульованої мети.

Виховання – робочий процес, який також допускається організовувати по-різному. Він не переслідує якусь мету безпосередньо, так як немає досяжних за обмежений термін і в межах обраної форми. Виховна робота – це робота, яка послідовно спрямована на вирішення завдань, вибір яких підпорядкований кінцевої мети. Основний критерій ефективності – позитивна корекція свідомості слухача. Її можна помітити за емоційним відповідей на події, по активності дитини й особливостей його поведінки. Оцінюючи розвивається персону, складно визначити, що саме обумовлено активністю конкретного педагога.