Психологія педагогічної діяльності: основні визначення, структура, методи

Особистісна центрация

Як випливає з робіт Орлова, присвячених психології освіти та педагогічної діяльності, кожній людині, що обрав для себе сферу вчительства, притаманні деякі мотивації і потреби, які можна визначити термінологією центрації. Під цим словом прийнято розуміти спрямованість викладача і його зацікавленість в результаті праці. Така людина піклується про всіх учасників процесу і стежить за тим, наскільки успішно вони досягають певних цілей. Викладачеві притаманна психологічна вибірковість звернення до слухачів. Відповідно, вчитель хоч і служить інтересам аудиторії, але вибірково, виходячи з власного відносини. Особистісна центрация контролює поведінкові реакції вчителя і визначає його мислення.

Дослідження, присвячені педагогічній психології навчальної діяльності, показують, що деяким викладачам властива зосередженість на власних інтересах. У цьому випадку центрация егоїстична. Іноді переважно діяльність визначається бюрократичними вимогами, адміністративними інтересами, думкою інших педагогів. Певну роль для вчителя відіграє думку батьківського колективу – це називають авторитетної центрацией. Якщо ключова позиція відводиться засобам, через які організується робота, говорять про пізнавальної центрації. Можлива постановка в центр інтересів учнів, колег, себе самого.