Психопрофілактика являє собою сукупність різних заходів, спрямованих на обстеження і доскональне вивчення тих причин, які спричинили виникнення певних девіацій в поведінці і відхилень. Також ця область відповідає за своєчасне виявлення та усунення таких наслідків. Психологічна профілактика є загальним напрямом практичної діяльності та розділом навчальних програм медичної та практичної психології.
Офіційне визначення
Подібна галузь займає важливе місце у вітчизняній лікарській практиці. Зокрема, російське охорону здоров’я на сьогоднішній день активно виділяє саме профілактичний напрямок, будь воно пов’язане з терапією, хірургією, інфекційними хворобами або психологією. В останньому випадку доктора приймає превентивні заходи щодо виявлення різного роду розладів. В рамках дисципліни досить широко вивчається динаміка нервово-психічних станів людини у звичних для нього умовах — у побутовій обстановці і під час здійснення ним трудової діяльності.
По суті, даний напрямок є одним із загальних розділів профілактики. Соціально-психологічні методи, які використовуються при вивченні і постановці діагнозу, досить різноманітні і можуть включати в себе також і деякі фізіологічні способи впливу на пацієнта. Крім того, в рамках дисципліни перевіряється вплив на індивіда різних шкідливих факторів на виробництві, будь то вібрація, інтоксикація, регулярне трудове перенапруження або ж конкретний характер діяльності.
Використовувані методи
Фахівці проводять роботу з допомогою кількох відпрацьованих схем. Всього можна виділити п’ять поширених методів психологічної профілактики, використовуваних на поточний момент:
Психологічна профілактика досить тісно пов’язана з психотерапією, а тому наказує в першу чергу вплив на пацієнта з метою усунення у нього будь-яких емоційних або поведінкових відхилень, коригування міжособистісних відносин і налагодження сімейних проблем.
Робота з підлітками
Може включати різні форми і, як правило, проводиться навченими педагогами або докторами в навчальних закладах. Психологічна профілактика підлітків може бути організована у вигляді групових тренінгів або ж індивідуально. У першому випадку проводяться колективні бесіди з метою навчання дітей новим життєвим навичкам і соціальних умінь. Підліткам показують, як спілкуватися з дорослими і однолітками, вибудовувати дружні стосунки один з одним і згладжувати виникаючі в будь-якому суспільстві конфліктні ситуації.
Серед інших варіантів групових тренінгів можна відзначити навчання асертивності. В основі методики лежить постулат про те, що девіантна поведінка викликається в першу чергу нестабільним емоційним фоном і його порушеннями. Для профілактики таких станів потрібно вчасно справлятися зі стресовими ситуаціями, правильно прислухатися до власних думок і почуттів і, звичайно ж, вміти висловлювати їх у прийнятній для суспільства формі. Саме цьому педагоги навчають дітей різних віків. Ознайомитися з впливом деструктивних факторів на соціальну поведінку індивіда допомагає тренінг резистентності. На ньому учні засвоять навички опору негативним обставинам і сформують позитивний погляд на різні аспекти життя.
Профілактика спроб суїциду
Вивчення вченими поведінки самогубців дало поштовх до розвитку даного напрямку. Визнано, що підвищити ефективність методик психологічної профілактики суїцидальної поведінки можна тільки в тому випадку, якщо охопити максимально більше число факторів і їх взаємозв’язків, які створюють грунт для подібних вигадок і дій у пацієнтів.
Попередження самогубств включає в себе дотримання всіх соціальних і правових гарантій громадян, регулярну просвітницьку діяльність та психологічні тренінги на роботі або в інших громадських закладах, підтримку в різних конфліктних ситуаціях, у професійній і побутовій сферах.
Основні принципи впливу на свідомість
Вчені розробили ряд прийомів, які показали в практиці психологічної профілактики найбільшу ефективність. Серед базових принципів впливу на свідомість можна виділити наступні:
Рівні профілактики
Фахівці виділяють три основних рівня, в залежності від ступеня психічного здоров’я людини, факту знаходження його в зоні ризику і вираженості патологій. У первинній профілактиці участь беруть різні експерти широкого профілю.
Під вторинної психологічної профілактики увага зосереджується вже на придушення й попередження рецидивів конкретних відомих відхилень та захворювань, здатних проявити себе в певних умовах і обставинах. Якщо ж характер девіацій хронічний, то заходи спрямовуються в основному на реабілітацію пацієнтів, так як вони зазвичай на цій стадії позбавляються можливості вести повноцінне життя в суспільстві.