Людські відносини: суть, розвиток та проблеми

Людські відносини – поняття надзвичайно широке. Перш ніж замислюватися про те, які їм властиві закономірності розвитку або ж проблеми, потрібно визначити, про що саме йде мова.

Саме цей вислів – популярну. У психології прийнято використовувати інший термін – «міжособистісні відносини». І незважаючи на надзвичайну широту цього поняття, у нього є досить чіткі, хоч і узагальнюючі характеристики.

Що це таке? Визначення і приклади

Міжособистісні, або ж людські стосунки – це не що інше, як сукупність, поєднання різних варіацій взаємодій між людьми. Самі ж взаємні дії можуть бути будь-якими і поєднувати різну кількість людей.

Це означає, що в це поняття входять як типи вибудовування відносин між парою чоловік, так і протистояння особистості і колективу, злиття індивідів у соціальні групи та багато іншого. Наприклад, якщо людина входить у великий ліфт, де вже знаходиться багато людей, і його запитують про те, на який поверх треба дістатися, або ж просять пропустити до виходу – то це не що інше, як один із зразків взаємодії, тобто міжособистісних відносин.

Якщо молода людина приходить на побачення з букетом квітів – це теж приклад способу побудови людських взаємин. Ранкове нарада в офісі або ж своєрідна «зарядка», що виконується всім колективом під пильним наглядом менеджера, – теж зразок взаємодії між людьми.

На чому ґрунтуються міжособистісні стосунки?

Людські стосунки ґрунтуються на спілкуванні людей і взаємний обмін інформацією, зв’язки між індивідуумами. Відповідно, для їх розвитку і підтримки першорядну важливість мають безпосередні засоби спілкування.

Що входить в це поняття? Звичайно ж, в першу чергу мова. Саме вербальний спосіб передачі інформації – основа всіх відносин, що складаються між людьми. Під інформацією в даному випадку не варто розуміти «суху» хроніку подій чи виклад знань, накопичених попередніми поколіннями. В контексті міжособистісних взаємин це поняття включає в себе і обмін думками, висновками про що-небудь. Іншими словами, кожна розмова є не чим іншим, як обміном інформацією. Навіть якщо дві старші сусідки обговорюють поведінку молоді, вони все одно обмінюються між собою інформацією.

Природа людських відносин грунтується не тільки на мовлення. Другим компонентом фундаменту цього поняття є всі засоби невербального спілкування. Саме вони дозволяють встановлювати первинні взаємозв’язки між людьми. До таких засобів традиційно відносяться:

  • жестикуляція;
  • міміка;
  • зовнішній вигляд;
  • хода і пози.

Тобто все, що сприяє формуванню про людину певної думки, має до нього або ж, навпаки, відштовхує, можна віднести до невербальних засобів спілкування.

В чому суть міжособистісних відносин? Чому вони важливі?

Суть людських відносин полягає в тому, що завдяки їм можливо як особисте розвиток окремо взятого індивіда, так і просування вперед всієї цивілізації в цілому. Іншими словами, прогрес та еволюційний розвиток суспільства є не чим іншим, як прямим наслідком міжособистісних взаємодій. Якщо б люди не вступали між собою у відносини, то не було б сучасного світу.

Чому ж важливі людські стосунки, крім їх ролі в побудові і розвитку цивілізації? Міжособистісні взаємодії є фундаментом всієї соціальної організації людських спільнот – від самих невеликих, таких як сім’я, до глобальних.

Що це означає на практиці для звичайної людини, не замислюємося про свою роль в соціальному устрої мегаполісу або розвитку цивілізації? Те, що саме взаємодії з іншими людьми складається кожен день його життя, починаючи з самого народження. Тільки з’явившись на світ, людина починає взаємодіяти зі своїми батьками – подавати їм сигнали і вловлювати відповідну реакцію.

Пізніше люди починають розмовляти, спілкуватися, читати книги, дивитися фільми, обговорювати їх і ділитися враженнями – це не що інше, як світ людських відносин. Щоранку, прокидаючись і виходячи на роботу, людина неминуче вступає в контакт з іншими, взаємодіє з ними. Навіть якщо мова йде про фрилансере, який живе один і нікуди з квартири в принципі не виходить, у взаємодії з іншими людьми він все одно бере участь. Перегляд новин, спілкування в соціальних мережах – це теж різновид міжособистісних взаємин.

Як класифікуються відносини між людьми?

Оскільки дане поняття досить широке, існувати без класифікації воно просто не може. І, зрозуміло, вона є. Розділяти міжособистісні взаємовідносини, що встановлюються між людьми, прийнято:

  • по мети;
  • за характером.

Ці основні групи в свою чергу поділяються на більш дрібні.

Класифікація відносин «цілі»: приклади

Класифікація людських взаємодій по меті включає в себе відносини:

  • первинні;
  • вторинні.

Під первинними відносинами розуміється поєднання взаємодій і наявність зв’язків між людьми, що виникають природно, зважаючи на необхідність і поза свідомого прагнення до неї індивідуумів. Наприклад, передача грошей за проїзд у переповненому автобусі – це не що інше, як первинний тип відносин і взаємодію людей, об’єднаних спільною метою.

Вторинні взаємини – це свідомі дії особистості, спрямовані на іншу людину. Зрозуміло, мова може йти не тільки про вчинок однієї людини по відношенню до іншого, але і про групи людей. Приміром, людина викликає хворому невідкладну допомогу. Це приклад вторинних взаємин між людьми, яких об’єднує одна мета. У контексті прикладу з неотложкой метою є одужання. Медики – це вже група людей. Вони надають допомогу хворому. Тобто також вступають у вторинні взаємини, при цьому переслідуючи ту ж фінальну мета, що й хворий.

Класифікація відносин «за характером»: приклади

За своїм характером взаємовідносини між людьми поділяються на два типи. Перший – це формальна взаємодія. Другий тип – це, зрозуміло, неформальні взаємини.

Чим є формальні відносини? Це свого роду офіційний, діловий спосіб вибудовування взаємодій. Характеризується цей тип міжособистісних відносин наступним:

  • наявність норм, правил, вимог, обов’язкових до дотримання;
  • відсутність можливості вибору кола спілкування, партнерів;
  • гранично низький рівень емоційності;
  • певний зовнішній вигляд і поведінку.

Прикладом цього типу вибудовування взаємин може стати будь ділове співробітництво, політичні переговори і навіть обговорення повсякденних робочих питань. Тобто якщо начальник викликає співробітника в кабінет і роз’яснює йому поточні цілі і завдання – це формальне, або ж офіційне спілкування. Але якщо людина розмовляє зі своїм босом під час обіду про погоду – це вже неформальна взаємодія. Відповідно, одним з визначальних формальний тип відносин моментів є тема спілкування.

Неформальні взаємовідносини діаметрально протилежні офіційним взаємодій. Для них характерна свобода у виборі партнерів, тематик, зовнішнього вигляду і всього іншого. Відповідно, невимушена розмова з подругою за чашкою кави є не чим іншим, як прикладом неформального типу взаємодії.

Досить цікавим є один нюанс. Якщо людина в кабінеті начальника п’є з босом чай і обговорює сімейні проблеми – це вже не є формальним спілкуванням, хоча і відбувається на службі і в робочий час. Точно так само не можна віднести до неформального спілкування розмова з начальником, стосується тільки робочих моментів, але відбувається ввечері в ресторані.

Чи можна управляти відносинами між людьми?

Управління людськими відносинами – одна з дисциплін, яку опановують майбутні менеджери. Тобто це не що інше, як управління персоналом.

Основними функціональними поняттями, складовими запорука успішного управління взаємовідносинами людей, є «три кити менеджменту»:

  • спонукання;
  • спілкування;
  • мотивація.

Багато починаючі фахівці нерідко плутають такі поняття, як «мотивація» і «спонукання». Зміст цих функцій не однаковий.

Спонукання – не що інше, як уміння керівника пробудити інтерес до необхідної дії співробітника. Мотивація – це знаходження способів і засобів впливу, завдяки яким працівник доводить розпочату справу до фіналу максимально швидко і ефективно. Спілкування ж у даному випадку – це поєднання різних способів і механізмів передачі інформації співробітникам і її отримання від них.

Відповідно, управляти відносинами між людьми в професійній сфері не тільки можна, але і потрібно. Завдяки поєднанню «трьох китів менеджменту» досягається не тільки ефективний результат, але і з’являються злагодженість в колективі, чітке розуміння працівниками своєї ролі, усвідомлення цілей і завдань.

Якщо люди намагаються управляти відносинами поза формального типу взаємодій, це вже називається маніпуляцією і рідко призводить до чого-небудь хорошого.

Що розуміється під розвитком і проблемою міжособистісних відносин?

Розвиток людських відносин – це один з наукових напрямків в психосоциологии. Як правило, воно займається питаннями, що мають пряме відношення до мистецтва управління персоналом, трудовим колективом або ж студентською аудиторією.

В його основі лежить теорія «людських стосунків», розроблена у Гарвардському університеті Елтоном Мейо на початку минулого століття. Цей вчений очолював «Школу бізнесу». Це було щось, схоже на сучасні курси для менеджерів. Відкрита школа була при Гарвардському університеті, але, звичайно ж, її завершення не супроводжувалося видачею диплома цього закладу.

Проблема людського ставлення, згідно з цією теорією, полягає в тому, що основний вплив на продуктивність праці й віддачу працівника робочого процесу надають зовсім не матеріальні, а соціальні і психологічні чинники. Однак якщо виключити матеріальну складову, то соціальні та психологічні мотиватори не нададуть взагалі ніякої дії. Однак при виключенні психосоціальних складових матеріального стимулу вистачить для виконання завдання, але робота буде зроблена дуже погано. Саме в цьому парадоксі автор теорії і бачив проблему, якою повинна займатися наука в рамках вивчення міжособистісних відносин і управління ними.