Правила і критерії прийняття рішень в умовах невизначеності і ризику
Вирішуючи, як вчинити в тій або іншій господарській ситуації, керівник повинен в першу чергу оцінити ймовірність виникнення загроз. Це головний критерій, який дозволяє знаходити оптимальне рішення задачі в умовах невизначеності. Ще один критерій – це величина ризику. Існують спеціальні методи її обчислення, засновані на складних математичних розрахунках.
Основні правила прийняття складних рішень включають наступні дії:
- необхідно виявляти всі види факторів, які впливають на виконання рішення, як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру;
- слід проводити глибокий аналіз виявлених факторів ризику;
- потрібно оцінити фінансовий вимір можливих ризиків, щоб обґрунтувати економічну доцільність рішення;
- слід визначитися з порогом допустимого ризику;
- у процес виконання рішення потрібно включити та дії щодо зниження або запобігання виникнення ризику.
В менеджменті існує кілька правил прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності: максмин, максмакс, мінімакс. В обох випадках заповнюється матриця рішень. У правилі максмин, або критерії Ваальда, з усіх можливих варіантів вибирається той, який при самих несприятливих умовах може принести максимум результатів. Менеджер передбачає найгірший розвиток подій і максимально можливий виграш в цій ситуації. А в другому випадку обирається рішення прямо протилежне, то, яке дасть найвищий результат при сприятливому збігу обставин. Мінімакс – це правило, в якому пріоритет віддається рішенню, допускає можливий ризик, але і очікується при цьому велика вигода.
