Робота керівника пов’язана з необхідністю постійно приймати рішення, вони впливають на успіх компанії, її майбутнє і стабільність. Але, крім відповідальності, на цей процес впливає обстановка в компанії, на ринку, в світі, а ці показники, як відомо, відрізняються високою варіабельністю і динамікою. Тому розробка управлінських рішень в умовах невизначеності – це складний, багатоплановий процес. Розповімо про його специфіку, про те, якими методами і критеріями має менеджер у прийнятті таких рішень.
Поняття невизначеності і ризику
Перш ніж приймати якісь рішення, людям властиво оцінити наслідки, продумати всі підходящі варіанти, щоб не зробити помилок. А в сфері менеджменту ці оцінки ситуації стають критично важливими. Адже управлінські помилки можуть завдати бізнесу серйозної шкоди і навіть привести його до краху. А сучасні підприємства розвиваються дуже динамічній обстановці. Тож прийняття рішень в умовах невизначеності і ризику – це вже не щось рідкісне і незвичайне, а повсякденна діяльність керівників.
Під невизначеністю розуміють неповноту або неякісність інформації про ситуацію, в якій необхідно вирішувати ту чи іншу задачу. Джерелом невизначеності може бути поведінка учасників ринку, фактори зовнішнього і внутрішнього середовища, технічні процеси. Невизначеність зазвичай проявляється у ставленні різних умов, у яких приймається рішення. Ризики – це потенційні небезпеки негативного рішення ситуації. Він виникає із середовища, в якій протікає виробнича діяльність, а також з особливостей процесу, в якому приймається рішення.
Способи оцінки потенційних небезпек
Для того щоб подолати складність прийняття рішень в умовах невизначеності, необхідно вміло оцінювати ризики і можливі наслідки. Існує безліч методів оцінки потенційної загрози бізнесу. Зазвичай їх ділять на якісні і кількісні методи. До групи якісних методів виділяються рейтинги, ранжування, бальна оцінка. А до кількісних відносяться методики, що базуються на теорії ймовірності і математичної статистики. Однак на практиці менеджери часто вдаються до використання наукових методів оцінки, вважаючи за краще спиратися на власний досвід, експертні оцінки, статистичні дані. Керівники прагнуть зрозуміти, наскільки висока ступінь ризику, і вже на цій підставі приймати рішення. І це розуміння вони часто будують на суб’єктивному сприйнятті ситуації, що може призводити до підвищення відсотка помилкових рішень.
Види ризиків та невизначеності
Процес розробки рішень в умовах невизначеності може змінюватись в залежності від того, які ризики очікуються. У менеджменті існують кілька класифікацій можливих ризиків.
За родом загрози виділяються ризики:
- природні, походять від природного середовища і від людини не залежні, наприклад, цунамі або ураган;
- техногенні, пов’язані з діяльністю людей і збоями в різних штучних системах, наприклад, порушення екологічного балансу;
- змішані, в яких поєднуються два попередніх види, наприклад, снігова лавина, викликана діяльністю людей.
За сферами, на які впливають ризики, їх поділяють на:
- соціальні;
- політичні;
- комерційні;
- екологічні;
- професійні.
Також виділяють внутрішні і зовнішні, прості і складні, постійні і тимчасові, страхують і нестрахуемые. За частотою виникнення розрізняють високі, середні і малі ризики.
У комерційній сфері зазвичай виділяють ризики:
- призводять до економічних втрат;
- пов’язані з упущеною вигодою;
- ті, які при різному збігу обставин призводять до економічного збитку, або до отримання додаткового прибутку.
Існують також класифікації невизначеності: виділяють перспективну і ретроспективну різновиди. Також є невизначеність, пов’язана з природою, точністю цілей, лінгвістичним описом ситуації, умовами існування. Таке велике розмаїття небезпек і загроз призводить до того, що прийняття рішень в умовах невизначеності і ризику надзвичайно ускладнюється.
Поняття управлінського рішення
У менеджменті рішення розуміється у двох значеннях: як процес і як результат. Процес включає 8 основних етапів:
- збір інформації;
- підготовку альтернативних варіантів;
- узгодження можливих варіантів;
- вибір найбільш оптимального з них;
- затвердження;
- реалізацію;
- контроль виконання рішення;
- оцінку результатів.
При прийнятті рішень в умовах невизначеності і ризику особлива значимість надається першим двом етапам, так як необхідно максимально знизити загрози.
Рішення характеризується поруч вимог, до них відносяться:
- здійснимість – обов’язково повинна бути можливість втілити його в життя;
- актуальність – вони повинні максимально відповідати вимогам моменту;
- оптимальність – реалізація рішення повинна відповідати умові балансу затрачуваних ресурсів і одержуваних вигод;
- законність – будь-яке рішення має бути легітимним;
- несуперечливість – виконання рішення не повинно викликати конфлікту інтересів виконавців;
- обмеженість у часі – реалізація рішення повинна мати конкретний часовий горизонт;
- простота, ясність і стислість викладу – щоб виконавці не вагалися з реалізацією рішення, вони повинні добре його зрозуміти.
Види рішень
У зв’язку з великою різноманітністю завдань, що стоять перед будь-яким менеджером, виділяється безліч різновидів рішень.
Вони можуть відрізнятися за:
- Передбачуваності виникнення. Виділяються запрограмовані та незапрограмовані рішення. Другі часто пов’язані з рішенням завдань в умовах невизначеності і ризику.
- Методів прийняття. Можна виявити інтуїтивні, раціональні, науково-обґрунтовані рішення.
- Масштабами наслідків. Виділяють загальні і приватні рішення.
- Цілям. Рішення поділяються на стратегічні, тактичні та оперативні.
- Спрямованості. Виділяються зовнішні та внутрішні рішення.
- Способом прийняття. Можна розділити всі рішення на індивідуальні та групові.
- Ступеня формализованности процесу прийняття. У цьому випадку прийнято говорити про контурних або алгоритмічних рішеннях. У рамках перших намічається тільки загальний напрямок діяльності, структурованих рішень, коли складається послідовність дій виконавців. У них практично не передбачається ініціатива співробітників. Алгоритмічні рішення – це найбільш жорсткий варіант, коли виконавцю пропонується безальтернативний спосіб втілення рішення в життя.
Умови прийняття рішень
Технології менеджменту пов’язані з визначенням і оцінкою всіх умов, які впливають на прийняті рішення. Вони можуть відрізнятися за походженням, у цьому випадку виділяють умови макро – і мікросередовища. Зазвичай зовнішні умови не піддаються корекції силами організації, і під них доводиться підлаштовуватися, а внутрішні підлягають змінам.
Традиційно в менеджменті виділяють такі умови прийняття рішень: визначеність, ризик, невизначеність. Під визначеністю розуміють повну обізнаність менеджера про ситуації, в якій буде реалізовуватися рішення. В такому випадку можна прорахувати всі наслідки, скласти прогнози, і такі рішення приймати щодо легко. Невизначеність – це умова, при якому менеджер не володіє повною інформацією і приймає рішення, спираючись не на дані, а на досвід, поради експертів, інтуїцію. Ризик – це найбільш несприятливий умова для прийняття рішення. У цьому випадку менеджер бере на себе відповідальність за наслідки, які тягне за собою прийняте рішення. Однак у менеджменті накопичено певний методичний досвід по вирішенню завдань, пов’язаних з різними видами ризиків.
Рішення і ризик
Можна сказати, що сьогодні практично будь-яке рішення – повсякденне, управлінський, політичний, пов’язане з ризиком. Сучасний світ стає все менш передбачуваним, і наростають саме ризики макросередовища: збільшується кількість природних і техногенних катастроф, змінюються умови ведення бізнесу. Тому рішення в умовах невизначеності – це вже звична, рутинна повсякденність менеджерів різних рівнів. Традиційно ризик можна класифікувати за ступенем передбачуваності. Бувають певні ризики, про яких відомо заздалегідь. У цьому випадку прийнято говорити про середньозважений ризик прийнятого рішення. Менеджер оцінює ймовірність виникнення загрози і відповідно з цим вирішує поставлене завдання. Також існують невизначені ризики, передбачати які мало хто береться. Наприклад, ніхто не приймає управлінського рішення, беручи до уваги можливість того, що на Землю нападуть інопланетні істоти. Ризик – це саме той фактор, який робить роботу менеджера такий непростий і відповідальною.
Правила і критерії прийняття рішень в умовах невизначеності і ризику
Вирішуючи, як вчинити в тій або іншій господарській ситуації, керівник повинен в першу чергу оцінити ймовірність виникнення загроз. Це головний критерій, який дозволяє знаходити оптимальне рішення задачі в умовах невизначеності. Ще один критерій – це величина ризику. Існують спеціальні методи її обчислення, засновані на складних математичних розрахунках.
Основні правила прийняття складних рішень включають наступні дії:
- необхідно виявляти всі види факторів, які впливають на виконання рішення, як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру;
- слід проводити глибокий аналіз виявлених факторів ризику;
- потрібно оцінити фінансовий вимір можливих ризиків, щоб обґрунтувати економічну доцільність рішення;
- слід визначитися з порогом допустимого ризику;
- у процес виконання рішення потрібно включити та дії щодо зниження або запобігання виникнення ризику.
В менеджменті існує кілька правил прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності: максмин, максмакс, мінімакс. В обох випадках заповнюється матриця рішень. У правилі максмин, або критерії Ваальда, з усіх можливих варіантів вибирається той, який при самих несприятливих умовах може принести максимум результатів. Менеджер передбачає найгірший розвиток подій і максимально можливий виграш в цій ситуації. А в другому випадку обирається рішення прямо протилежне, то, яке дасть найвищий результат при сприятливому збігу обставин. Мінімакс – це правило, в якому пріоритет віддається рішенню, допускає можливий ризик, але і очікується при цьому велика вигода.
Основні положення теорії прийняття ризикованих рішень
У менеджменті розроблена теорія прийняття рішень в умовах невизначеності. Об’єктом її вивчення виступає якась проблемна ситуація. Вихідним положенням цієї теорії є постулат про те, що не існує кращого рішення. Воно завжди відповідає даній ситуації і даного моменту часу. Ще один постулат цієї теорії полягає в тому, що розробка рішень в умовах невизначеності і ризику повинна будуватися на основі всебічного аналізу контексту, в якому буде реалізовуватись це рішення. І ще один постулат цієї теорії передбачає, що процес прийняття рішень повинен підкорятися алгоритмом, який дозволяє не упустити нічого важливого.
Методи прийняття рішень в умовах ризику
Ризикові ситуації вимагають застосування різних методів, які дозволяють знайти оптимальне рішення проблемної задачі. Всі методи прийняття рішень в умовах невизначеності поділяються на три групи:
Дані методи пов’язані з можливістю оцінити ризики за конкретними критеріями. Ці оцінки і кладуться в основу процесу прийняття рішень.
Методи і критерії знаходження рішень та відповідей на запитання в умовах невизначеності
У тому випадку, коли ризики неясні, і знайти точні параметри для їх оцінки неможливо, застосовуються такі методи, як:
- Побудова дерева цілей. Цей метод дозволяє вибудувати ієрархію цілей і визначитися з пріоритетами при вирішенні проблемної задачі.
- Метод порівняння альтернатив. В цьому випадку процес рішення в умовах невизначеності зводиться до формулювання можливих варіантів, їх оцінці і порівнянні за заданими параметрами.
- Сценарне планування. У цьому разі проектуються плани дій у тому чи іншому варіанті розвитку ситуації. Для створення сценаріїв залучаються різні фахівці і велика кількість експертної та прогностичної інформації.
Для вироблення рішення в ситуації невизначеності можуть використовуватися різні критерії, що дозволяють знайти оптимальний відповідь на питання. До таких критеріїв належать: максиминный (песимістичний), мінімаксний і максимаксный (оптимістичний), а також сума різних критеріїв.
