Вимоги до керівника: критерії оцінки, особистісні якості та професіоналізм

У будь-якій компанії існує ряд вимог до керівника. Це необхідний захід для контролю якості роботи таких фахівців. З їх допомогою можна визначити ступінь професіоналізму управлінця та виявити його слабкі місця. Також сам менеджер або директор, розуміючи, чого саме від нього чекають, може коригувати свої дії, приводячи їх у відповідність з конкретними стандартами.

Основні вимоги до керівника

Успіх будь-якої компанії багато в чому є результатом грамотного управління.

З цієї причини важливо розуміти, які саме вимоги до керівника організації необхідно пред’являти. Базові критерії оцінки мають наступний вигляд:

готовність брати відповідальність на себе і при необхідності ризикувати;
уміння працювати з підлеглими;
отримання першого досвіду в сфері керівництва до 35 років (починати після цієї позначки складно);
уміння правильно організовувати свій час;
здатність формувати ідеї;
наявність спеціальної підготовки у сфері управління і менеджменту;
здатність змінювати стиль управління при необхідності.
володіння аналітичними здібностями;
вміння розподіляти ролі в колективі і делегувати повноваження;
навички правильного впливу на людей і управління ними;
здатність знаходити найкоротший шлях до поставленої мети;
здатність швидко і самостійно приймати рішення;
самокритичність щодо підсумків своєї діяльності;
вміння проводити якісний аналіз ситуації і розібратися в складній обстановці.

Таким чином, суть вимог до керівника зводиться до того, що він повинен бути професіоналом, вміти нестандартно мислити, приймати в потрібний момент сміливі рішення і залишатися здатним грамотно працювати з людьми.

Також людина, керівний конкретною групою фахівців, повинен вміти точно розуміти приписи, які походять від вищестоящого керівництва.

Особистісні якості

До вимог, що пред’являються керівнику, необхідно віднести особливий тип мислення. Не кожна людина зможе думати і реагувати так, як цього вимагає посаду керуючого. Мова йде про наступні характеристики мислення і особистості в цілому:

Оперативна реакція на зміну обстановки. Це означає, що в умовах дефіциту часу приймаються раціональні та швидкі рішення. І відбувається це без участі вищого начальства.

Грамотне поєднання консервативних методів з нешаблонными рішеннями. Іншими словами, керівник вміло комбінує новаторські схеми керування з тим досвідом, який був накопичений до нього.

Системне мислення. Керівник враховує всі межі трудового процесу і правильно розставляє пріоритети. Тобто він розуміє функцію конкретних процесів і бачить кращий метод їх використання з урахуванням особливостей усієї системи.

Точне визначення перспектив та проблем. Хороший керівник вміє заздалегідь виявити потенційні або посилюються проблеми і розробити план їх усунення.

Цілеспрямованість і послідовність. Постійно проводиться аналітика щодо ефективності методів виконання поставлених завдань. При цьому головні процеси відокремлюються від другорядних, що дозволяє грамотно розподілити ресурси.

Одним із важливих вимог, що висуваються до керівника, є його позитивне ставлення до підлеглих, оскільки від цього залежить трудовий ентузіазм останніх.

Самоменеджмент

В якості одного з основних вимог до керівника можна визначити його здатність самостійно організовувати власну роботу.

Управління собою – навик, необхідний для ефективної взаємодії з іншими співробітниками і досягнення поставлених цілей.

Самоврядування дуже важливо, оскільки завдання доведеться вирішувати в обмежені терміни і робити це професійно. Більш того, сучасний керівник перебуває в умовах, коли необхідний безперервний освітній процес. Інакше він просто почне втрачати кваліфікацію і не зможе підтримувати необхідний рівень конкурентоспроможності своєї організації. А швидко і якісно навчатися, використовуючи отримані знання, не вийде без самодисципліни та грамотного управління часом.

Таким чином, самоконтроль – це навик, який повинен бути присутнім у кваліфікованого управлінця в обов’язковому порядку.

Вимоги до кваліфікації

Будь-яка організація має свої особливі завдання, які формуються з урахуванням специфіки основної діяльності. Кваліфікаційні вимоги до керівника також можуть відрізнятися в залежності від того, чим саме займається його компанія.

В якості прикладу можна розглянути характеристики директора організації. У цьому випадку кваліфікаційні вимоги до посади керівника виглядають наступним чином:

Здійснює управління у відповідності з законодавством. Також керівник завжди враховує пріоритети фінансово-економічної, господарської і виробничої діяльності підприємства.
Забезпечує ефективне використання майна організації та її збереження. Керівник повинен уміти добиватися потрібних фінансово-господарських результатів діяльності компанії.
Визначає стратегію і політику дій організації. Також директор розробляє механізми їх реалізації. Він здійснює різні операції зі сторонніми організаціями, укладає договори, видає накази і розпорядження. Більше того, директор представляє свою компанію на ділових зустрічах.
Забезпечує виконання зобов’язань з боку компанії перед державою. Мова йде про держбюджет, а точніше, про відрахування у страхові і пенсійні накопичувальні фонди. Крім цього, директор стежить за виплатами, які повинні отримувати кредитори, постачальники, замовники і банки, а також приділяє увагу виконанню умов господарських і трудових договорів.
Робить все для того, щоб виробничо-господарська діяльність здійснювалася з використанням нової техніки на основі останніх технологій. Все це робиться з метою підвищити технологічний рівень компанії в цілому і якість послуг/продукції зокрема. У результаті ресурси будуть використовуватися економніше, а виробничі резерви – більш раціонально.
Домагається продуктивної роботи всіх структурних підрозділів та ефективного їх взаємодії. Для цього керівник спрямовує діяльність відділів на вдосконалення та розвиток мобільного гнучкого виробництва. Якщо надаються послуги, то цілі залишаються ті ж: робити якісно і швидко. Керівник стежить за тим, щоб виробництво або колектив фахівців реагували на зміну ринкової ситуації та нововведення без відчутного зволікання. При цьому до уваги беруться соціальні пріоритети і акценти в рамках актуальних для компанії сегментів ринку.
Забезпечує підвищення рівня ефективності роботи організації. Вимоги до керівника в даному випадку прості: виконувати дії, спрямовані на зростання продажів послуг, продукції, а також підвищення їх якості та конкурентоспроможності. Це означає, що товар повинен відповідати стандартам держави та вимогам інших розвинених країн, даючи можливість компанії завойовувати нові ринки.

Кваліфікаційні вимоги в рамках роботи з кадрами

Від керівника вимагається не тільки управляти фахівцями компанії, але і робити це грамотно.

У результаті директор повинен вміти:

Вживати заходів для надходження нових кадрів. Організація повинна бути забезпечена всіма необхідними фахівцями з необхідним рівнем кваліфікації.
Забезпечувати використання адміністративних і методичних схем керівництва. Директор повинен обговорювати з працівниками та згодом вирішувати питання, що стосуються стимуляції трудової активності та залученості в процес. Йдеться про моральну, матеріальну і виробничу стороні мотивації працівників.
Забезпечувати розробку та виконання колективного договору. При цьому зміст документа має відповідати принципам соціального партнерства.
Домагатися забезпечення виробничої і трудової дисципліни. Ця частина тісно перетинається з формуванням мотивації співробітників. Якщо у фахівців є причини для того, щоб активно працювати і проявляти ініціативу, то досягти бажаного рівня дисципліни буде нескладно.
Грамотно делегувати завдання. Директору необхідно розподілити обов’язки між іншими посадовими особами та доручити їм ведення окремих напрямків діяльності компанії. Сюди відноситься робота з заступниками, керівниками філій, а також керівниками виробничих і функціональних підрозділів.

База знань

В цілому вимоги до керівника організації, що стосуються його кваліфікації, включають підготовку в різних напрямках.

Крім того що директор повинен вміти працювати з людьми, він зобов’язаний знати нормативні, правові та законодавчі акти, які стосуються діяльності організації. Керуючому також варто вивчати методичні та інші матеріали, що мають відношення до його профілю.

Які ще висуваються до претендента на посаду керівника, вимоги? Дуже важливим є знання стратегії, пріоритетів та перспектив економічного і соціального розвитку організації. Керівники різних рівнів повинні розуміти, куди і як рухається компанія глобально, щоб приймати стратегічно вірні локальні рішення.

Також від керівника вимагається знання свого сектора і організацій, що мають до нього відношення. Тобто тим, хто виконує функцію управляючого, необхідно володіти інформацією про постачальників, конкурентів, нових ринках збуту і вміти використовувати систему економічних індикаторів. Остання потрібна для того, щоб компанія була здатна визначити своє місце на ринку і розробити програми виходу на нові рівні збуту.

До необхідним для керівника знань можна віднести також практичний маркетинг, управління продажами, техніку реклами, досвід укладення і подальшого виконання договорів (господарських і фінансових).

Для підтримки необхідного рівня знань керівнику потрібно в тому числі вивчати досвід інших компаній, як національних, так і зарубіжних.

Стиль керівництва

Професійні вимоги до керівника включають також вміння обрати найбільш відповідний метод управління.

Існують різні стилі керівництва, і директор/менеджер повинен їх знати, щоб підтримувати гнучкість методів роботи. Вибирати можна серед наступних варіантів:

Колегіальний стиль. При такому управлінні підлеглі отримують більше свободи в рамках виконання виробничих завдань, але керівник завжди залишає останнє слово за собою. Питання вирішуються колегіально з інформуванням працівників і визначенням загальних завдань і цілей. Повноваження делегуються активно. Менеджер сприяє розвитку у співробітників творчої складової і заохочує ініціативу. Надмірний контроль та опіку відсутні.

Директивний стиль. Ґрунтується на прагненні до єдиновладдя і принципах авторитарної етики. Методи дій та завдання підлеглих жорстко регламентуються. Що стосується вирішення питань, то здійснюється цей процес виключно централізовано. Керівники, що діють у рамках такого стилю управління, частіше вибирають слухняних і відданих співробітників, ніж вільнодумних фахівців. У результаті ініціатива і творча складова робочого процесу суворо придушуються. Найбільше цінується ідеальний порядок і формальна дисципліна.

У реальності, зрозуміло, важко зустріти управління, що реалізовується у рамках суворо одного стилю. Зазвичай елементи обох напрямів поєднуються в залежності від специфіки роботи підприємства і від того, які вимоги до керівника пред’являють власники компанії.

Дозвільний стиль

Цей тип управління заслуговує окремої уваги, оскільки є прикладом неефективного взаємодії з підлеглими. Для такого ліберального – стилю керівництва характерні наступні ознаки:

керівник уникає вирішення конфліктів і спірних питань;
різноманітні завдання, які стосуються керівництва, часто передаються підлеглим;
менеджер посилається на рішення вищих інстанцій, не бажаючи приймати ризик і відповідальність на себе;
керівник не звертає уваги на будь-яку оцінку з боку підлеглих, не забороняє чого-небудь і не помічає порушень.

При такому підході до керівництва завоювати авторитет у колективі і добитися значних результатів буде вкрай складно.

Методи оцінки

Крім визначення вимог, що пред’являються керівнику, важливо розробити систему перевірки відповідності їм. Також необхідний грамотний аналіз якостей кандидата на посаду керівника. Для цих цілей використовуються наступні методи оцінки керівників:

Співбесіду. На даному етапі оцінюються професійні знання, відношення до справи і робоче поведінка.
Проведення групових дискусій. Такий захід дозволяє оцінити лідерський потенціал, знання, ділові та особисті якості керівників. Також в процесі обговорення групою вирішення конкретних завдань можна протестувати комунікативні навички менеджерів.
Біографічний метод. Керівник оцінюється на підставі даних з його біографії.
Аналіз ситуацій. Для оцінки рівня професіоналізму і кваліфікації керівника проводиться розбір конкретних проблем. Співробітники, що займаються управлінням ресурсами і персоналом, повинні визначити найбільш важливі грані ситуації і запропонувати свої методи досягнення потрібного результату.
Оцінка досягнень. Мова йде про письмовому або усному описі конкретної виконаної керівником роботи.
Метод критичних ситуацій. Зрозуміти, чи відповідає керівник службовим вимогам, можна, проаналізувавши його поведінку в складних обставинах. Це може бути незнайома ситуація або прийняття рішення, пов’язаного з високим рівнем відповідальності.
Метод нарахування балів. Суть його зводиться до формування системи оцінок виконаних дій і прийнятих рішень. Коли вимоги до керівників і спеціалістів виконуються, і керівники проявляють себе як досвідчені та висококваліфіковані працівники, відбувається нарахування балів. При непрофесійному поведінці оціночні одиниці віднімаються. В кінці місяця і кварталу можна визначити рівень ефективності дій керівника за кількістю набраних балів.
Використання стандартного списку. Проводиться порівняння характеристик і результатів зі списком, в якому містяться вимоги до службовому поведінці керівника.
Проведення ділових ігор. Спочатку розробляється сценарій, на підставі якого розігрується ситуація, що імітує виробничі умови. Від керівника потрібно прийняти рішення, користуючись доступною йому інформацією.

Також для визначення ефективності роботи менеджерів різного рівня використовується оцінка річних показників роботи їх підрозділів.

Підсумки

Система критеріїв і вимог, спрямована на оцінку керівника, дозволяє спочатку вибрати кращих фахівців і згодом підвищити рівень їх ефективності. Також самі директори і менеджери зможуть швидше і точніше коригувати свій стиль управління, маючи чітку картину правильної роботи в рамках прийнятих обов’язків.