Народна етимологія: поняття, значення та застосування в лінгвістиці

Можна визначити точніше?

Оскільки мовознавство активно розвивається, методи наукової етимології, явище народної етимології сьогодні привертають увагу багатьох досвідчених науковців. Вже не перший рік фахівці в цій сфері задумаються над підбором максимально точного та коректного визначення, яке замінило слово «народна». Етимологія добре ілюструється численними прикладами, опублікованими в довідниках, науковій літературі, в посібниках для вивчення нашої мови. Тут можна побачити екземпляри, що відносяться до народної формі етимології. Їх нерідко називають дитячої, помилковою формою. Аналогічні за звучанням слова в різних джерелах описують різними термінами. Відрізняються по своїй природі мовні факти, однак, можуть прирівнюватися один до одного. Щоб виключити цю плутанину, як вважають вчені, необхідно ґрунтовно опрацювати терміни, уточнити значення виділених слів, визначити поняття.

Методами наукової етимології явище народної етимології описати та охарактеризувати непросто. Межі такої хибної етимології як специфічного явища, притаманного деякого мови, досить розмиті. Вперше розглянутий термін використав Ферссман. Сьогодні словосполучення використовують для опису різноманітних мовних явищ. Сюди відносяться фонетичні корекції – ассі-, дисиміляція та інші. Сюди ж зараховують паронимию, омофонию. Можна помітити в спеціалізованих наукових роботах, що подібна плутанина властива думку і Откупщикова, і Максимова, а також Гельгардта. Подібні риси думок озвучили у своїх лінгвістичних працях Крушевський, Державін, Томсон.